Справа Марії Ковальчук, яку знайшли в Дубаї з важкими травмами, була ретельно розслідувана трьома структурами ОАЕ за участю Консульства України та закрита. Однак ЗМІ та блогери продовжують поширювати версії про насильство, звинувачуючи Милену Долганову та її друзів. Милена стверджує, що історія про побиття та насильство — це вигадка. Замість цього дівчина говорить про пригнічений стан Марії та її слова про небажання жити.
В інтерв'ю UA.NEWS Милена Долганова докладно розповідає, як проходило розслідування у гучній справі та чому вона вважає, що брехня, поширювана Марією та її матір'ю, має бути зупинена в суді. Дівчина поділилася, як пережила публічне цькування, як зіткнулася з несправедливістю і чому, незважаючи на все це, не шкодує про те, що намагалася допомогти у розслідуванні справи.
Розкажіть, як довго ви живете в Дубаї і що думаєте про рівень безпеки в ОАЕ? Наскільки в Дубаї безпечно, чи є там камери буквально на кожному кроці?
Милена Долганова: Я живу в Дубаї півтора року і з перших місяців проживання тут була приємно здивована безпекою міста, особливо для дівчат. Це місто відоме своєю безпекою та низьким рівнем злочинності, у Дубаї діють суворі закони, що забезпечують захист, а поліція активно патрулює всі місця. Камери спостереження в місті справді на кожному кроці, що допомагає запобігати злочинам і забезпечувати безпеку. Тут будь-яка дівчина може спокійно вийти на вулицю посеред ночі, не переживаючи за свою безпеку. У цьому місті рідко зустрінеш навіть крадіжки, ти можеш спокійно забути телефон або сумку посеред вулиці чи в громадському місці і благополучно знайти пропажу на тому самому місці навіть через кілька годин. Тут справді усвідомлюєш, що по-перше, виховання і менталітет у місцевих радує своєю чесністю, а по-друге, більша частина людей дотримується закону. Особисто я жодного разу не стикалася з проблемами в Дубаї, щодо власної безпеки, навіть дивних і мутних ситуацій зі мною не відбувалося. Тут я почуваюся в безпеці.
Чому, на вашу думку, досі не вдалося з'ясувати, що саме сталося з Марією Ковальчук, незважаючи на такий високий рівень безпеки і повсюдне розташування камер спостереження?
Милена Долганова: Три структури Дубая: поліція, служба безпеки та прокуратура розслідували цю справу протягом чотирьох місяців. Консульство України також брало участь у розслідуванні. Справу було благополучно закрито навіть двічі, бо взявши всі свідчення, матеріали, експертизи і перевіривши камери спостереження, слідство дійшло висновку, що винних у тому, що сталося, немає. Для правоохоронних органів тут все вже давно ясно, у них до нас ніяких питань немає, але ж з помилковими звинуваченнями до суду йти не треба, можна просто ходити по інтерв'ю і розповідати свою вигадану історію. Саме так, на превеликий жаль, роблять Марія Ковальчук та її мати. Вони звинувачують служби ОАЕ в корупції, хоча таку гучну справу, я впевнена, за гроші ніхто б не закривав. Консульство України теж брало тут участь у розслідуванні, як третя сторона, від них до нас також ніяких питань немає. Але знову ж таки, Ковальчук та її мати вважають що й Україна у нас підкуплена. По-справжньому тут усім все давно ясно. Розслідування закінчено, а нашої провини в цій справі немає, це все доведено.
Розкажіть, як і коли ви познайомилися з Марією Ковальчук та іншими учасниками тієї вечірки. Якими були ваші стосунки?
Милена Долганова: Зі своєю компанією я знайома вже давно. Довше за всіх знаю Олександру Мерцалову, вона близька мені подруга. Ми всі з хлопцями друзі і добре підтримуємо спілкування і зараз. Стосунки між нами відмінні, ми часто бачимося і добре проводимо час. Марію Ковальчук я зустріла 10 березня в готелі, наша компанія перетнулася з нею випадково. Тоді побачила її вперше в своєму житті. Однак навіть незважаючи на те, що ми її мало знали, з Марією всі знаходили спільну мову, атмосфера між усіма учасниками історії була веселою. Ми зустрілися, щоб відпочити та повеселитися, власне ми всі й були в хорошому настрої та з добрими намірами, вирішили виручити та допомогти цій дівчині.
Розкажіть про хід подій у ті дні, які ви проводили в номері. Якою була атмосфера? З чого почалася ваша зустріч?
Милена Долганова: Ми з друзями поїхали в 5* готель, де відмінний сервіс, хороший басейн і загалом класна атмосфера. Своєю компанією просто поїхали відпочивати. Посидіти, поспілкуватися, скупатися, жіночою компанією сходили в СПА і на масаж в цьому готелі, також поїли в ресторані, який знаходиться в цьому ж готелі. У нашому люкс номері був свій басейн і два великих телевізори. Можна послухати музику, фільми, поспілкуватися на терасі з красивим видом на місто і скупатися в басейні.
Чи вживали ви та інші учасники зустрічі заборонені речовини, як стверджує Марія? І чи вживала Марія якісь заборонені речовини?
Милена Долганова: Ні, у нас було тільки трохи алкоголю. Якісь білі порошки — це вигадка. Повторюся, ми живемо в місті, де суворо працює закон, заборонені речовини — це кримінальна відповідальність. До того ж поліція оглядала номер у той самий день, коли стався інцидент з Марією, буквально протягом кількох годин після події, вони перевіряли учасників, брали змиви та інші експертизи. Усіх перевіряли, і всі були чисті. Ми не помічали, щоб Марія приймала щось, як мінімум при нас нічого такого не було. Тим паче дівчина, щойно приєдналася до нашої компанії, сказала, що вона не п'є і не курить. Єдине, що вона зробила за підсумком, це був епізод на балконі, коли Марія в істериці зайшла в басейн у халаті та закурила сигарету, що для нас було дивним.
Ви та інші учасники того вечора згадуєте, що Марія поводилася емоційно та «істерила». Чи були ще якісь ознаки того, що вона могла заподіяти собі шкоду? Чи згадувала вона про самогубство і чи виходила на балкон за огорожу?
Милена Долганова: Марія була в досить пригніченому стані на другий день. Ми всі намагалися дізнатися, в чому причина зміни її настрою, проте з нами вона цим не поділилася. Увечері, коли у неї трапилася істерика, вона говорила, що ми дуже класні хлопці, а у неї в житті все погано, що вона не хоче жити, що всередині неї тільки порожнеча і у неї немає майбутнього. Також була дуже напружена фраза «Ми з вами більше не побачимося». Після цього епізод з балконом, вона раптово лізе через огорожу балкона 18-го поверху, хлопці звичайно ж її зупинили і допомогли повернутися назад. Залишили її зі мною в одній кімнаті, щоб я як дівчина могла спробувати дізнатися причини, проте Марія вже мовчала і просто покинула наш номер. Коли вона покинула номер, ми спустилися з хлопцями вниз у лобі, щоб запитати у співробітників готелю, куди вона пішла. Коли нам сказали, що вона вийшла на вулицю, ми розслабилися, адже думали що все буде добре. Як мінімум, дівчина стоїть твердо на ногах, тобто вже на першому поверсі, а не як номер на 18-му поверсі, а значить у безпеці. Заряджений телефон був у неї з собою, а всі інші її речі залишилися в нашому номері. Ми подумали, що Марія хоче побути одна якийсь час, а потім благополучно повернеться назад.
Марія та її мати кажуть, що вона була побита і скинута з висоти. Однак є версія, що це неправда. Розкажіть, що, на вашу думку, могло насправді статися того вечора?
Милена Долганова: Нам поліція сказала, що дівчина впала з висоти і справу було заведено, як спроба самогубства. Подробиць того, що вона робила 5 годин після виходу з нашого номера, нам не сказали, бо ми потрапили у справу як свідки, а всі подробиці того, що сталося, як сказала поліція, нам не потрібно знати, це не наша справа.
У коментарі українським ЗМІ ви говорили, що Марія пішла з номера близько 9 вечора за місцевим часом, а о 2 ночі її на будівництві побачили охоронці. Як думаєте, чи могли охоронці запобігти трагедії?
Милена Долганова: Так, Марія покинула наш номер о 9:15 вечора, а на будівництві опинилася вже о 2 годині ночі. І свідками також стали охоронці цього закритого будівництва, які доповіли начальству про те, що дівчина намагається зайти на закриту територію, попри неодноразові спроби її зупинити. Я впевнена, що охоронці намагалися запобігти трагедії, можливо, вони самі були шоковані тим, що сталося.
Що сталося після того, як Марія вийшла з номера? Чи намагалися ви та інші її зупинити? Чи думали ви про те, щоб викликати поліцію?
Милена Долганова: Ми спустилися вниз, в лобі і запитали на ресепшені працівників готелю, куди пішла дівчина, тому що переживали. Коли нам сказали що вона пішла на вулицю, ми заспокоїлися, ми були впевнені, що все буде добре, адже у дівчини з собою є заряджений телефон і мобільний зв'язок, а також мої контакти. А точніше інстаграм, ми з нею обмінялися профілями ще в перший день її приходу. А коли вона пішла, я спробувала їй туди написати, а враховуючи, що її валіза і сумки з речами залишилися в нашому номері, ми були впевнені, що вона повернеться. Ми припускали, що вона просто хоче побути сама, а потім просто повернеться назад.
Слідство в ОАЕ не знайшло підтвердження версії побиття. Розкажіть докладніше про цей процес і про результати, які вам були відомі?
Милена Долганова: Так, розслідування закрито вже давно. В першу чергу, о 5 ранку в номері вже була поліція, тобто через 3 години після того, що сталося з Марією. Співробітники поліції поспілкувалися з усіма, оглянули номер, із сумки Марії забрали її паспорт. З усіх, хто на той момент перебували в номері, англійською добре говорив тільки Артем Папазов. Співробітники поліції попросили Артема поїхати з ними в дільницю і розповісти докладніше про те, що сталося. Після цього вже всі були запрошені в службу безпеки, а трохи пізніше — в прокуратуру для надання свідчень. Приїхали, розповіли про те, що бачили і що відбувалося в номері, а потім спокійно поїхали додому. Нікому ніяких звинувачень на момент слідства не висували, нікого не затримували і не тримали під вартою. Нам сказали що ми просто свідки того, що сталося і якщо службам безпеки знадобиться ще наша співпраця, вони нам зателефонують. Вже пізніше ми дізналися, що справу закрито.
Скільки разів з вами спілкувалися правоохоронці Дубая? Який ваш статус у цій справі?
Милена Долганова: Ми проходили у справі як свідки. Спілкувалися з поліцією, прокуратурою та службою безпеки.
А чи зв'язувалися з вами українські правоохоронці з приводу інциденту з Марією Ковальчук?
Милена Долганова: Ні, я тільки знала, що Консульство України допомагає в розслідуванні цієї справи, однак з українським правоохоронцями ми не спілкувалися, вони з нами не зв'язувалися.
Як ви оцінюєте те, як цю ситуацію висвітлювали українські та російські ЗМІ та блогери?
Милена Долганова: Я не так часто читаю новини загалом, проте цю ситуацію я бачила в інтернеті. Звичайно ж, блогери вигадували страшні історії, а деякі ЗМІ поширювали фейки. Хоча я пам'ятаю, що Дубайська поліція зробила офіційну заяву в ЗМІ наприкінці березня, де розповіла, що трагічна історія Марії Ковальчук виявилася падінням з висоти. Однак багатьох це не зупинило і вони продовжили «хайпитися» на актуальній темі, вивертаючи історію все гірше і гірше.
Як цей інцидент вплинув на ваше життя, репутацію та стосунки з іншими людьми?
Милена Долганова: Мене зробили скандальною особистістю, хоча я просто жила своїм життям. Останнім часом моє ім'я все частіше з'являється в новинних заголовках та обговореннях у соціальних мережах. За межами вигаданої історії суспільство обговорює моє особисте життя, моє оточення та спосіб життя. Ще з найпершого інтерв'ю поширилося багато фейків про мій вік, громадянство, мій і моєї сім'ї рід діяльності. Я завжди була людиною, яка не любить виставляти все напоказ. Я живу своїм життям, без зайвого шуму та уваги. Я робила публікації в соцмережах, як і будь-яка інша людина, я люблю отримувати охоплення в соціальних мережах і мати велику аудиторію, але я ніколи не прагнула бути «чорною зіркою» новин. А тепер інтернет наповнився роликами та заголовками, в яких усі наші імена супроводжуються словами на кшталт «золотої молоді» і «Дубайських мажорів, які покалічили дівчинку» і так далі. Хоча я ніколи не бачила проблеми в тому, що діти виросли в забезпечених сім'ях. Взагалі не розумію, чому суспільство підносить дітей забезпечених батьків як щось погане, адже навпаки класно, коли батьки дають своїм дітям великі можливості. Користувачі активно обговорюють наше життя, я зіткнулася з тим, що люди обговорюють вартість моїх сумок, автомобілів, на яких я їжджу, і навіть фінансове становище мого батька. Я бачу відеоогляди на ютубі, де мій контент підносять як скандал, а багато людей негативно чіпляються до мого макіяжу, зовнішності та особистого життя. Мені приписують звинувачення, яких навіть не було. Мені дуже це все не подобається, а особливо шкода, що в історію приплели навіть наші сім'ї, яких виставляють у такому ж жахливому світлі як і нас. Ми нічого взагалі не зробили, а тепер ще й маємо боротися з публічним наклепом на нашу адресу.
У перші дні виходу інтерв'ю Ковальчук я дуже переживала, що зіткнуся з величезним негативом на свою адресу, проте на щастя це виявилося не так. Так, природно недоброзичливці були і є досі, які пишуть гидоти і поширюють фейкову інформацію, проте дуже багато користувачів з усього світу висловили мені підтримку щодо того, що сталося, і побажали удачі впоратися з цим наклепом. Я вдячна світу, що насправді всім і так все ясно. На мої стосунки з людьми особливо це не вплинуло, в Дубаї навпаки — всі, хто живуть тут, розуміють, що Дубай не став би продаватися або покривати кримінальників, адже тут справді все за справедливість.
Що б ви хотіли сказати Марії Ковальчук та її матері зараз, враховуючи всі обставини?
Милена Долганова: Я навіть не зможу вимовити те, що мені б хотілося їм сказати. Адже я дуже розчарована в цих людях. Ми нікому не бажали зла і переживали за дівчину, допомагали слідству і робили все так, як нам говорили правоохоронці. А потім в один день прокинулися відомими на весь світ, як якісь монстри. Слова я вважаю тут уже зайві, тут вже потрібно подавати до суду за наклеп. Тому що, як я бачу, ці люди продовжують намагатися переконати всіх своєю вигаданою і маячною історією про побиття і якусь торгівлю людьми.
Спочатку всі думали, що травми Марії були отримані на так званих вечірках Dubai Porta Potty. Чи відомо вам щось про ці вечірки, що на них відбувається? Чи справді вони можуть бути жорстокими?
Милена Долганова: Я почула про ці вечірки тільки після того, як це з'явилося в історії Ковальчук після того, що сталося. Що нібито Марія Ковальчук була учасницею вечірки, де з дівчатами жорстоко поводяться за великі гроші. Насправді я взагалі не вірю в подібне, можливо вони звичайно і існують, але особисто я жодного разу не зустрічала.
