Шмигаль на форумі в Баку поділився досвідом України у протидії енергетичному терору
Перший віцепрем'єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль виступив на міжнародному Бакинському енергетичному форумі в Азербайджані, де представив унікальний український досвід захисту та відновлення критичної інфраструктури в умовах повномасштабної війни.
Про це урядовець повідомив на своєму офіційному каналі в Телеграмі.
У межах виступу український посадовець висловив глибоку вдячність Азербайджану за вагомий внесок у зміцнення енергетичної стійкості України під час системних російських атак. Він підкреслив, що у найважчі періоди минулої зими азербайджанські партнери оперативно передавали українській стороні генератори, потужні трансформатори, кабельну продукцію та інше критично важливе устаткування. Загалом від початку повномасштабного вторгнення рф Баку офіційно спрямував на допомогу Києву вже 11 пакетів спеціалізованої енергетичної підтримки.
Презентуючи українські напрацювання, Денис Шмигаль детально зупинився на дієвих практичних рішеннях, які дозволили вберегти енергосистему від повного колапсу. Серед ключових елементів безпеки він назвав зведення різнорівневих захисних споруд навколо енергетичних об'єктів, децентралізацію та стратегічний розподіл енергетичних ресурсів по регіонах, а також розробку алгоритмів для максимально швидкого проведення аварійно-відновлювальних робіт.
Важливим уроком цієї війни урядовець назвав нагальну потребу в глобальній диверсифікації джерел енергії та логістичних маршрутів їх транспортування. На переконання міністра, у цій сфері Україна та Азербайджан здатні відіграти визначну роль для всієї Європи, зокрема завдяки спільному розширенню доступу європейських споживачів до нафти та природного газу неросійського походження. Ці прагнення збігаються з ранішими заявами президента Азербайджану Ільхама Алієва, який підтвердив готовність своєї країни додатково наростити видобуток блакитного палива на 10 мільярдів кубічних метрів для збільшення експорту до держав Європейського Союзу.
Наступна зима може стати вирішальною для української енергетики, оскільки рф намагатиметься відрізати країну від ядерної генерації. Про це заявив міністр енергетики Денис Шмигаль під час конференції.
Потреба державної компанії «Центренерго» у вугіллі під час опалювального сезону може становити від 250 до 400 тисяч тонн щомісяця, якщо теплоелектростанції працюватимуть на повну потужність.
Шмигаль на форумі в Баку поділився досвідом України у протидії енергетичному терору
Перший віцепрем'єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль виступив на міжнародному Бакинському енергетичному форумі в Азербайджані, де представив унікальний український досвід захисту та відновлення критичної інфраструктури в умовах повномасштабної війни. Про це урядовець повідомив на своєму офіційному каналі в Телеграмі, передає інформаційне агентство Укрінформ.
У межах виступу український посадовець висловив глибоку вдячність Азербайджану за вагомий внесок у зміцнення енергетичної стійкості України під час системних російських атак. Він підкреслив, що у найважчі періоди минулої зими азербайджанські партнери оперативно передавали українській стороні генератори, потужні трансформатори, кабельну продукцію та інше критично важливе устаткування. Загалом від початку повномасштабного вторгнення рф Баку офіційно спрямував на допомогу Києву вже 11 пакетів спеціалізованої енергетичної підтримки.
Презентуючи українські напрацювання, Денис Шмигаль детально зупинився на дієвих практичних рішеннях, які дозволили вберегти енергосистему від повного колапсу. Серед ключових елементів безпеки він назвав зведення різнорівневих захисних споруд навколо енергетичних об'єктів, децентралізацію та стратегічний розподіл енергетичних ресурсів по регіонах, а також розробку алгоритмів для максимально швидкого проведення аварійно-відновлювальних робіт.
Важливим уроком цієї війни урядовець назвав нагальну потребу в глобальній диверсифікації джерел енергії та логістичних маршрутів їх транспортування. На переконання міністра, у цій сфері Україна та Азербайджан здатні відіграти визначну роль для всієї Європи, зокрема завдяки спільному розширенню доступу європейських споживачів до нафти та природного газу неросійського походження. Ці прагнення збігаються з ранішими заявами президента Азербайджану Ільхама Алієва, який підтвердив готовність своєї країни додатково наростити видобуток блакитного палива на 10 мільярдів кубічних метрів для збільшення експорту до держав Європейського Союзу.
