Дипломатія безсторонності та стриманості Святого престолу не переконала Кремль. Росіяни не вважають Ватикан нейтральною стороною, а тому не проводитимуть там переговорів про мир в Україні.
Одна з причин — напружені відносини між Римо-католицькою і Російською православною церквою, які не змогла змінити навіть лояльна політика колишнього Папи Римського Франциска. РПЦ дотепер вважає Ватикан історичним суперником не території України, яку російське православ’я вважає «своєю».
Це опосередковано підтвердив і глава російського МЗС Сергій Лавров, пояснивши відмову від переговорів у Ватикані «питанням віри».
UA.News розповідає наскільки була успішною дипломатія між РПЦ та Ватиканом, як їхні позиції розійшлися після 2022 року та особисту образу предстоятеля РПЦ Кирила (Гундяєва) на колишнього Папу Римського Франциска.
Дипломатичний діалог РПЦ і Католицької церкви
Взаємини між Святим престолом та РПЦ погіршувалися до 2000-х років на тлі утисків католицьких єпархій на території російської федерації. Після того, як Кирила (Гундяєва) у 2009 році обрали патріархом Московським та всія Русі, відбулося певне потепління у відносинах Москви і Ватикану.
У той же час Святий престол прагнув відновлення міжконфесійного діалогу з РПЦ, щоб знайти союзника у боротьбі із процесами секуляризації (зниження ролі релігії у суспільстві). Оскільки християнство почало втрачати високий вплив у країнах Європи.
Папа Франциск і патріарх Кирило зустрілися на Кубі у 2016 році. Це була перша за майже тисячу років, відколи розкололося християнство, історична зустріч глав східної та західної церков. Після перемовин вони підписали спільну декларацію, у якій засуджували переслідування християн в Сирії, Іраку та інших країнах. Релігійні лідери також висловили «співчуття стражданням віруючих інших релігійних традицій, які стали жертвами громадянської війни, хаосу і терористичного насильства».
«Тисячі людей уже загинули внаслідок насильства в Сирії та Іраку, внаслідок чого мільйони людей залишилися без домівки та засобів до існування. Ми закликаємо міжнародне співтовариство покласти край насильству і тероризму і водночас за допомогою діалогу сприяти якнайшвидшому поверненню до громадянського миру», — мовилося у тексті пасторської декларації.
У той час спостерігалася конфронтація росії та Заходу щодо війни в Сирії. Тоді ж масовані бомбардування сирійських міст та численні жертви у Московському патріархаті публічно називали «священною війною». Між тим, Папа Франциск до підписання декларації двічі зустрічався з президентом росії путіним у Ватикані (2013-2015 роки) та застерігав західних лідерів, щоб ті не критикували присутність російських сил в Сирії.
У 2016 році релігійні лідери оминули і той факт, що росія майже два роки проводила збройну агресію на Донбасі, внаслідок чого мільйони українців стали вимушеними переселенцями, а тисячі людей загинули під час бойових дій. Офіційна позиція Московського патріархату була чіткою, мовляв, в Україні триває «братовбивча» громадянська війна, і російських військ там немає.
Водночас зустріч у Гавані підсвітила розбіжності з приводу особливого статусу Української греко-католицької церкви. Перемовини викликали розчарування та критику серед українських греко-католиків, питання яких у декларації називали «болючою спадщиною».
«Багато хто звертався до мене з цього приводу і говорили, що відчувають себе зрадженими Ватиканом, розчарованими половинчастістю правди в цьому документі і навіть непрямою підтримкою з боку апостольської столиці агресії Росії проти України. Я, звичайно, розумію ці почуття», — прокоментував предстоятель УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук) декларацію, підписану в Гавані.
Хоча у Москві та Ватикані тоді заявили, що у зустрічі не було жодних політичних мотивів, деякі релігійні оглядачі вказували на певні амбіції з обох сторін. Зокрема, для предстоятеля РПЦ Кирила, який особисто зацікавлений у глобальному просуванні концепції «русского мира», пасторська зустріч у Гавані стала лише частиною геополітичної гри Кремля.
Ватикан і доктрина «священної війни» РПЦ
Святий престол проігнорував заяву Всесвітнього російського народного собору під патронатом РПЦ про «священну війну» росії проти України та Заходу, яку у березні 2024 року схвалив патріарх Кирило. У заяві йшлося про «сатанізм» Заходу, «православний джихадизм» та необхідність знищити державність України.
У понтифікаті заяву не коментували. Місцеві оглядачі ватикансько-російських відносин пояснювали мовчання Святого престолу тим, що Всесвітній російський народний собор не вважається суто церковним, а швидше політичним об’єднанням, яке Кирило (Гундяєв) заснував ще у 1993 році, коли був митрополитом.
Утім, неформальні пояснення суперечили ролі папи Римського Франциска, який неодноразово виступав не лише як релігійний, але й політичний лідер. Його цитатами про «гавкання НАТО біля воріт росії» або поради Україні «наважитися підняти білий прапор» та почати переговори з агресором виходили за рамки суто релігійної політики.
Розбіжності щодо України
Автокефалія ПЦУ. У Московському патріархаті були обурені фактом визнання автокефалії Православної церкви України (ПЦУ) Константинопольським патріархатом у 2019 році. Патріарх РПЦ Кирило надіслав листа Вселенському патріарху Варфоломію, в якому у досить різкій формі вимагав не надавати томос українській церкві та навіть пригрозив йому Страшним судом.
Ватикан спочатку зайняв обережну та нейтральну позицію, але зрештою визнав суб‘єктність Православної церкви України. Що стало поганою звісткою для Московської патріархії. РПЦ вважала підтримку Української греко-католицької церкви (УГКЦ) — яка підпорядковується Папі — ворожою. Кирило звинувачував УГКЦ у «прозелітизмі» (активній місіонерській діяльності серед православних).
Заборона РПЦ в Україні. У Москві очікували, що Ватикан буде більш активно виступати проти закриття парафій РПЦ в Україні. Хоча Папа Римський Франциск закликав зберігати релігійні свободи та не чинити гонінь, зокрема на парафіян РПЦ.
«Будь ласка, нехай жодна християнська церква не буде скасована прямо чи опосередковано: церкви не можна чіпати», — висловився Папа Римський 25 серпня 2024 року — наступного дня після того, як в Україні заборонили РПЦ. Утім, Ватикан прямо не засудив закриття в Україні церков, лояльних до Московського патріархату.
Розходження щодо війни після 2022 року. Папа Римський Франциск засуджував агресію проти України та закликав до миру, але уникав прямої критики путіна. Зовсім інакше склалися його відносини особисто з предстоятелем РПЦ Кирилом, який є одним з ідеологів геноцидної політики росії проти України під гаслом «боротьби за духовні цінності».
Папа Римський в одному з інтерв’ю розповів, що після повномасштабного вторгнення росії в Україну лише один раз спілкувався із патріархом Кирилом. Бесіда тривала 40 хвилин через відеозв’язок.
Предстоятель РПЦ майже півгодини пояснював понтифіку необхідність «СВО».
«Папа сказав: «Брате, я нічого не зрозумів. Та я знаю одне: ми не маємо бути прислужниками у керівників держав». Дослівно це прозвучало як altar boys, тобто «хлопчики-помічники при літургії». Кирило дуже добре зрозумів ці слова. Вони після цього перестали спілкуватися, а відносини між Ватиканом та московською церквою заморозились», — розповів очільник Києво-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький.
Заплановану другу зустріч Папи Римського Франциска та патріарха Кирила, яка мала відбутися у червні 2022 року, було скасовано через повномасштабне вторгнення росії.
Хоча формальні відносини між РПЦ і Католицькою Церквою в більш широкому сенсі не погіршилися під час війни. Наприклад, Паоло Пецці, митрополита-архієпископа архиєпархії Божої Матері в Москві, як і раніше запрошували на всі головні богослужіння в московському храмі Христа Спасителя.
Тим не менш, на похорон Папи Римського Франциска предстоятель РПЦ Кирило не прибув.
росія проти переговорів у Ватикані
Новий Папа Римський Лев XIV у промові з нагоди своєї інтронізації 18 травня підтримав український народ, що потрепає від війни. У молитві Regina Coeli він використав слово «змучена», який вживав покійний Папа Франциск, згадуючи Україну. «Змучена Україна нарешті чекає переговорів про справедливий і міцний мир», – промовив Лев XIV.
Після провалу мирної ініціативи у Стамбулі глава Святого престолу запропонував провести прямі переговори між Україною і росією на території Ватикану.
Глава дипломатії Святого Престолу кардинал П'єтро Паролін зауважив, що у Стамбулі ситуація знову зайшла в глухий кут. «Це все трагічно, тому що ми сподівалися, що це буде, можливо, повільний процес, але з мирним вирішенням конфлікту, а замість цього ми повернулися на початок», — сказав він журналістам у Римі.
Активність папської дипломатії прискорилася, коли президент США Дональд Трамп не зміг схилити путіна до ідеї припинення вогню. Після цього, за словами європейських чиновників, почалося обговорення ролі Ватикану як потенційного посередника. Очікувалося, що переговори могли б відбутися вже наступного тижня, потрібна була лише готовність російської сторони.
Утім, прес-секретар путіна Дмитро Пєсков заявив, що «жодних домовленостей» щодо проведення наступного раунду переговорів у Ватикані немає. Відмову Москви підтвердив і міністр закордонних справ росії Сергій Лавров.
«Хочу сказати, щоб не витрачали розумові здібності на опрацювання варіантів, які не дуже реалістичні. Уявіть собі Ватикан як місце проведення переговорів, це трохи неелегантно», — сказав він.
Глава російського МЗС згадав і про питання віри: мовляв, обговорюється зустріч представників «двох православних країн» на «католицькому майданчику», що начебто буде «не дуже комфортно» для самого Ватикану.
У підсумку Лавров заявив, що в росії «немає жодних ідей», коли і де може відбутися наступна зустріч між українськими та російськими представниками.
