Інформаційний простір Європи нещодавно сколихнув матеріал німецького видання Bild. Це ЗМІ опублікувало матеріал, в якому з посиланням на анонімних чиновників, розвідку та міністра оборони Естонії йдеться про можливий напад Росії на Польщу вже цього літа. У тексті зазначається, що військові навчання «Захід-2025», заплановані на кінець серпня, можуть стати прикриттям для реальної агресії проти Варшави.
Зауважимо, що Bild — це таблоїд, і дане медіа не є стовідсотково релевантним джерелом інформації. Однак ставитися до нього варто серйозно хоча би тому, що в грудні 2021-лютому 2022 це ЗМІ декілька разів «зливало» плани підготовки нападу Росії на Україну, включаючи навіть карту з напрямками ударів. На жаль, ця інформація виявилася правдою, причому подекуди навіть у невеликих деталях. Тож взагалі не реагувати на подібні публікації не можна.
Ця інформація викликала певну тривогу серед країн Балтії, а також, авжеж, у Польщі. У цьому контексті цікаво розглянути, чи є реалістичним сценарій нападу Росії на Польщу, які маршрути можуть бути використані, як до цього готується Польща та які наслідки може спричинити такий крок для регіональної та глобальної безпеки. Політичний оглядач UA.News Микита Трачук разом із експертами розбирався у питанні.
Теоретичні маршрути вторгнення РФ в Польщу 2025: від Львова до Сувалок
Перше, що варто проаналізувати — це географічна можливість нападу. Найбільш очевидним для Кремля маршрутом потенційного наступу могла би стати територія України, а конкретно — її західна частина.
Проте реалізація такого сценарію вимагає повної чи майже повної окупації української держави. Це означає захоплення Харкова, Києва, Дніпра, Львова, повний контроль над логістикою та інфраструктурою, а також нейтралізація всієї системи внутрішнього спротиву.
Навіть у найоптимістичніших для Кремля умовах, досягти польського кордону через Львів за кілька місяців — абсолютно нереалістично. Це виглядає як повна фантастика. Україна зберігає значний потенціал спротиву, мобілізаційні ресурси, підтримку Заходу, а війна триває вже понад три роки без стратегічних територіальних змін на користь РФ.
Врешті, навіть у випадку часткової поразки України Росія буде змушена залишити значні сили для контролю окупованих територій. Тому повноцінний наступ на Польщу через Львів — суто фантастичний сценарій.
В цьому контексті куди реалістичнішим виглядає залучення Білорусі як плацдарму. Кремль уже використовував білоруську територію для агресії проти України у 2022 році. Союзна держава з Лукашенком на чолі є фактично військовим сателітом Росії, і саме через неї можливий удар по Польщі в районі так званого «Сувалкського коридору» — вузької смуги землі завширшки близько 65 км, яка з'єднує Білорусь (і, очевидно, Росію) з російським ексклавом у Європі — Калінінградською областю.
Захоплення польського міста Сувалки дійсно стало би стратегічною перемогою Росії. Це дозволило б створити сухопутний міст між двома російськими військовими анклавами і забезпечити подвійний удар по Польщі — з північного заходу (Калінінград) та сходу (Білорусь).
Однак реалізація цього плану автоматично означатиме війну не лише з Польщею, а й з Литвою — адже коридор проходить уздовж литовського кордону. Враховуючи чинність статті 5 Північноатлантичного договору, будь-який напад на одну з країн НАТО може активувати колективну оборону, і РФ матиме справу з коаліцією із понад 30 країн. Ба більше, якщо до цього не буде укладене тривале перемир'я з Україною, Росія ризикує опинитися в ситуації війни на три фронти — Україна, Польща, Литва.
А це вже не просто катастрофа для російської армії — це стратегічне божевілля. Навіть за умов масової мобілізації в РФ вона навряд чи потягне війну одразу з трьома країнами. Тож даний варіант залишається суто теоретичним.
Республіка Польща: укріплена, сильна, озброєна
Польща вже тривалий час готується до можливого конфлікту з Росією, адже чудово розуміє потенційну загрозу. Варшава системно збільшує військовий бюджет, який у 2025 році перевищить $48 мільярдів, або понад 4,7% від ВВП — це рекорд серед усіх країн НАТО.
Польща активно закуповує найсучасніше західне озброєння: американські танки Abrams, системи ППО Patriot, південнокорейські самохідні артилерійські установки K9, реактивні системи залпового вогню K239 Chunmoo, безпілотники та літаки F-35, тощо. Військові аналітики називають польську армію однією з найбільш боєздатних на континенті та найсильнішою в Європі після ЗСУ та ЗС РФ. В рейтингу Global Firepower українські збройні сили знаходяться на 20 місці у світі, а польські — на 21-му.
Крім серйозного переозброєння, Польща реалізує проєкт «Східний щит»: масштабну систему укріплень, спостережних веж, протитанкових бар’єрів та інженерних споруд вздовж кордонів з Білоруссю та Калінінградською областю. Йдеться про будівництво понад 400 кілометрів оборонної інфраструктури.
Варшава також оголосила про збільшення чисельності збройних сил до півмільйона військовослужбовців, з яких щонайменше 300 тисяч — це професійні контрактники. Для порівняння: на момент нападу РФ на Україну кількість ЗСУ була вдвічі меншою: близько 250 тисяч осіб.
У Польщі регулярно проводяться навчання з участю союзників по НАТО — зокрема США, Великої Британії, Німеччини та країн Балтії. Варшава активно готується до сценарію оборони у разі повномасштабної війни і не покладається лише на ефемерну колективну безпеку.
Наслідки вторгнення РФ в Польщу 2025: колапс або глобальна війна
Якщо Росія все ж наважиться на напад на Польщу, це стане початком найбільшої геополітичної кризи для Заходу після 1945 року. Вона затьмарить навіть війну в Україні, тому що стартові умови будуть іншими.
НАТО буде змушене тою чи іншою мірою активувати статтю 5 Північноатлантичного договору і, скоріше за все, розпочати військові дії проти РФ. Це вже має всі шанси перерости у глобальне протистояння між ядерними державами, оскільки конвенційну війну проти всього Альянсу Москва не витримає, і це — консенсус навіть серед російських експертів. За таких умов ядерне стримування може виявитися єдиною гарантією того, що ескалація не призведе до повного знищення цивілізації. Це той сценарій, який навіть у найгірші часи Холодної війни намагалися уникати всі учасники.
Втім, існує і загроза іншої крайності — якщо НАТО de facto не відповість на вторгнення в країну-члена. У цьому випадку відбудеться повний і миттєвий крах західної системи безпеки, розпад Альянсу, послаблення США на світовій арені та домінування Росії і Китаю в новому багатополярному світі.
Але навіть у такому разі захоплення частини Польщі не принесе Москві стратегічних дивідендів. Це будуть абсолютно зайві території з тотально, поголовно ворожим населенням, економічним крахом, партизанським рухом і повною міжнародною ізоляцією.
Російське керівництво, попри всю свою непередбачуваність і неадекватність, скоріше за все розуміє, що напад на Польщу — це навіть не те саме, що напад на Україну. Польща ніколи за часів сучасної РФ не була об'єктом російських історичних претензій, на відміну від України. Радянський Союз і той повністю визнавав хоч і соціалістичну, але незалежну Польщу, із власною територією, армією, мовою, тощо. Тож навіть чисто з пропагандистської точки зору пояснити вторгнення буде майже неможливо.
Думки експертів
Військовий експерт, відставний полковник СБУ Олег Старіков вважає можливість нападу Росії на Польщу дуже маловірогідною. За його словами, наразі не фіксується жодних приготувань або формальних причин для такої дії.
«Перед тим, як держава приймає рішення, на кого напасти, вона повинна відповісти на кілька запитань. Перше — які загрози виходять з боку Польщі? Жодних. До Польщі навіть немає жодних територіальних претензій, на відміну від України. Хіба що є невдоволення щодо Жешува, адже там перевалочна база для ЗСУ. Але якщо війна в Україні закінчиться, то і Жешув не буде функціонувати. Тобто інтересу нападати немає. Друге питання — геополітичний розрахунок. Ні ресурсів, ні важливих логістичних маршрутів, нічого такого для Росії в Польщі немає… Третє питання — військова готовність. Чи є у росіян сили на такий напад? Я дуже сумніваюся. Згідно з військовою доктриною РФ, вони можуть вести півтори війни: ядерну (глобальну) і регіональну. Регіональну війну в Україні вони вже ведуть. Їм би з цієї війни вирватися, а не втягнутися в іншу», — коментує експерт.
Старіков також вказує на відсутність у РФ економічних ресурсів для ще однієї великої війни. Врешті, громадській думці Росії буде значно складніше «продати» війну з поляками.
«Тобто об’єктивно ми не бачимо жодних передумов для нападу на Польщу. Особливо після вчорашньої розмови з Трампом я не бачу у Путіна таких намірів. Ймовірність того, що найближчим часом відбудеться збройне вторгнення РФ до Польщі, є вкрай малою. І зазначу дуже важливе. Той факт, що почали говорити про можливий напад на Польщу — це серйозний розвідувальний знак того, що війна в Україні цим літом закінчиться. Але я в такому випадку не розумію, чому саме Польща, а не країни Балтії? Вони входили до складу СРСР, вони слабші, врешті-решт. Когнітивний дисонанс», — зазначив Олег Старіков.
Військовий експерт Олег Жданов впевнений, що напад Росії на Польщу можливий. Але поки що лише в теорії.
«Все залежить від ситуації в Україні. Теоретично це (напад РФ на Польщу — ред.) можливо наприкінці літа. Якщо буде всеосяжне і стабільне припинення вогню в Україні, то Росія може почати перекидання військ до Білорусі на кордони з Польщею. І операція з Сувалкським коридором може стати цілком ймовірною. Тобто теоретично так. Але на практиці все залежить від того, чи завершиться війна в Україні. Я поки що не бачу передумов для того, щоб вона різко закінчилася», — заявив експерт.
Резюмуючи: сценарій нападу Росії на Польщу у 2025 році залишається суто теоретичним і вкрай малоймовірним. Операція такого масштабу вимагає повного контролю над Україною, підготовленого плацдарму в Білорусі, гігантських військових ресурсів і готовності вступити у відкриту війну з НАТО.
Польща є найважчою для агресії ціллю в Європі після України. Кремль просто не має на це сил — ні політичних, ні військових, ні економічних. Усі переваги, які могли б здаватися досяжними, моментально нівелюються колосальними ризиками. Станом на зараз це гра в інформаційну ескалацію, але не реальна військова загроза.
