Суд відмовився закривати справу про хабар судді Києва

У Києві триває гучна справа про ймовірні хабарі в судовій системі, яка тягнеться ще з подій 2014–2015 років і зараз знову опинилася в центрі уваги через спробу закрити провадження за строками давності. Суддя Алла Зіневич наполягала, що справа має бути закрита, однак суд з таким підходом не погодився, залишивши провадження щодо неї відкритим.

За матеріалами слідства, у справі фігурують епізоди, пов’язані з нібито передачею коштів через адвоката: йшлося про 7 тисяч доларів за одне судове рішення та ще про 22 тисячі доларів у іншому епізоді, який стосувався майнових спорів і землі. Слідство ще з 2017 року розглядає ці епізоди в суді, а справа неодноразово ускладнювалась через процесуальні суперечки та спроби змінити підсудність.

У травні 2026 року одразу двоє обвинувачених подали клопотання про закриття справи, посилаючись на те, що з моменту подій минуло понад десять років. Захист наполягав, що строки давності вже спливли, а отже, кримінальна відповідальність має бути припинена. Один із адвокатів визнав, що розуміє юридичні наслідки такого закриття і що воно не означає реабілітації.

Суддя Зіневич, зі свого боку, заявила, що не визнає своєї вини і вважає аргументацію сторони обвинувачення неправильною, зокрема щодо тлумачення практики Верховного Суду. Вона також наголошувала, що суд не має констатувати вину при закритті справи за строками давності, оскільки це може бути зроблено лише обвинувальним вироком.

Суд у своєму рішенні пояснив, що закриття справи через строки давності не означає виправдання особи, а лише фіксує неможливість притягнення до відповідальності через час. Також підкреслено, що така процедура не є реабілітацією і може мати наслідки, зокрема обмеження щодо зайняття посад у майбутньому. Окремо суд розглянув питання щодо іншого фігуранта — адвоката, який не заперечував проти закриття провадження. У його випадку справу вирішили закрити, однак питання вилучених під час обшуку коштів залишили відкритим, оскільки виникли суперечності щодо їх походження та власності.

Йдеться про понад 22 тисячі доларів, які були знайдені в офісі та розфасовані у конверти з позначками. За даними матеріалів, під час обшуку різні особи по-різному заявляли про право власності на ці гроші, а частина купюр мала сліди спеціального маркування. Через це суд вирішив не повертати кошти до остаточного з’ясування обставин.

Сама Зіневич раніше заявляла, що кримінальне провадження проти неї нібито могло бути сфальсифіковане, а у 2017 році її тимчасово відсторонили від здійснення правосуддя. Пізніше Європейський суд з прав людини визнав порушення у процедурі відсторонення та присудив компенсацію. Наразі справа продовжує розглядатися, і судовий процес щодо ключових обвинувачень не завершено. Про це повідомляє Absolution Leaks.