Останній рік найважливішою проблемою світової спільноти, безперечно, стала пандемія коронавірусу. Однак на фоні епідемії, у світі відбувається багато інших подій та кризових явищ: США очолив новий президент, Велика Британія остаточно залишила ЄС, Німеччина б’ється за добудову газопроводу «Північний потік-2», а Туреччина після воєнного загострення намагається «поділити» з Азербайджаном та Росією Нагірний Карабах. Про головні явища і процеси у світі, причини їх виникнення та ймовірні наслідки, в ексклюзивному інтерв’ю UA.News розповів політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда.
Яка актуальна ситуація на глобальній політичній арені? Як на неї вплинула пандемія коронавірусу? Що принципово змінилося у світі за останній рік – світові процеси, характер відносин між державами, принципи міжнародної безпеки?
«Китай, зокрема, намагався експортувати не лише захисні засоби, але і власну технологію жорсткої адміністративної протидії поширенню пандемії. Російська Федерація включилася до великих перегонів з сумнівною вакциною Sputnik V, яку використовує для посилення власного геополітичного впливу. Водночас, і Росія, і Китай, суттєво активізували зусилля з дезінформації країн Заходу. На пострадянському просторі помітно відчувається брак критичного мислення»
політологГоворити про узгоджені дії світової спільноти з протидії коронавірусу, на жаль, не випадає. Україна зараз перебуває у ковід-гетто, адже на відміну від більшості сусідніх держав, вакцинація від коронавірусу досі так і не розпочалася.
На початку січня прихильники екс-президента США Дональда Трампа захопили приміщення Конгресу США. Це був перший подібний випадок в історії країни. Чи вплине ця подія на Сполучені Штати та політичне майбутнє країни?
Євген Магда: Справді, події 6 січня 2021 року у Сполучених Штатах мали безпрецедентний характер. Однак треба відзначити, що і президентська кампанія була складною, характеризувалася високим рівнем напруги.
Виникає логічне питання: чи перейшов Дональд Трамп межу закону в цій ситуації? Моя оцінка – ні, адже розвиток подій після його поразки у двобої з Байденом, загалом, відповідав характеру дій 45-го президента США. Звинувачення у підбуренні до заколоту буде непросто довести, хоча другий за каденцію імпічмент, оголошений Палатою представників – це рекорд, який не скоро буде побито.
На мою думку, правоохоронці США та Конгрес зобов’язані дати чіткі відповіді щодо підбурювачів нападу на будівлю Капітолію.
Новим президентом США став демократ Джо Байден. Що принципово може змінитися у США та світі за період його каденції, порівняно з періодом президенства Трампа?
Євген Магда: Політика Сполучених Штатів зміниться – стане більш передбачуваною та зрозумілою. Припускаю, що Джо Байден зосередиться на питаннях відновлення економіки та боротьби з пандемією коронавірусу – це його очевидні пріоритети. В інавгураційній промові він підкреслив необхідність об’єднання американської нації. Більш активною буде й американська дипломатія, що засвідчила телефонна розмова Байдена з Путіним.
Водночас, Дональда Трампа, за якого проголосували понад 70 мільйонів виборців, рано списувати з рахунків. Гадаю, ми ще почуємо про нього.
31 грудня 2020 року Велика Британія вийшла з єдиного ринку й остаточно перестала бути членом Європейського союзу – за чотири з половиною роки після референдуму, на якому більшість громадян підтримали Brexit. З цього моменту почали діяти нові правила поїздок, торгівлі, імміграції та співпраці у сфері безпеки. Як новий режим вплине на Велику Британію та країни ЄС? Які нові проблеми можуть з’явитися у відносинах між сторонами й окремими країнами?
Євген Магда: Завершення Brexit було для Британії та її прем’єра Бориса Джонсона справою честі. Відтепер на міжнародній арені з новими силами та мотиваціями буде діяти держава з потужними імперськими традиціями, ядерним арсеналом та місцем постійного члена Ради Безпеки ООН. Лондон буде більш активно діяти на міжнародній арені, спираючись на традиційні відносини довіри з Вашингтоном та вибудовуючи новий формат взаємин з Брюсселем.
Натомість, головна внутрішня загроза для Великої Британії – вірогідний референдум про незалежність Шотландії, яка не приховує свого прагнення залишитися у лавах ЄС.
За останні кілька років газопровід «Північний потік-2» став одним з геополітичних наріжних каменів протистояння країн Заходу та Російської Федерації. Чи вдасться США остаточно зупинити добудову цієї магістралі? Коли може припинитися нинішня «гойдалка», коли з одного боку європейські компанії-підрядники під тиском санкцій залишають проект, а з іншого боку проросійське лобі в Німеччині заявляє про намір добудувати газопровід, плюс Росія приганяє нові судна для трубоукладки?
Євген Магда: Слід розуміти, що Nord Stream 2 – це об’єкт спільного інтересу Німеччини та Росії, запорука швидшого відновлення німецької економіки в умовах пандемії та пропозиція з експорту енергоресурсів без врахування інтересів країн-транзитерів, до яких належить і Україна. Тож немає нічого дивного у тому, що керівництво Німеччини підтримує будівництво цього газогону.
«Разом з тим, інтереси США полягають у боротьбі за європейський ринок газу, і вони активно працюватимуть у цьому напрямі. Я можу прогнозувати, що у 2021 році буде здійснена спроба остаточно завершити спорудження газопроводу, але маю сумніви, що почнеться його експлуатація»
політологОчевидно, вирішення питання Nord Stream 2 стане серйозним випробуванням для політика, який змінить Ангелу Меркель на посаді канцлера Німеччини.
Чи слід очікувати нових жорстких санкцій США і країн ЄС через отруєння російського опозиціонера Алєксєя Навального й агресивні розгони мітингів у Росії? Наскільки жорсткими можуть бути ці обмеження, як вони вплинуть на політику й економіку агресора?
Євген Магда: Якщо колективний Захід і запровадить санкції проти Росії через Алєксєя Навального, то не через спробу його отруєння, а через рішення про тюремне ув’язнення.
В кожному разі, вирок у справі Навального зустрів потужну негативну реакцію США та Європейського союзу. Як на мене, показово, що його винесли напередодні візиту до Москви головного дипломата ЄС Жозепа Борреля – в такий спосіб Кремль демонструє, що з ним потрібно рахуватися.
Якісь символічні санкції проти Росії можливі. Однак реальні, спроможні завдати її економіці потужної шкоди – дуже маловірогідні.
Минулого року загострилися бойові дії у Нагірному Карабаху. Азербайджан за підтримки Туреччини витіснив Вірменію з регіону і повернув собі раніше втрачені районі. Згодом до Карабаху увійшли миротворчі сили Росії, своїх миротворців вирішила відправити й Туреччина. Як ситуація у Нагірному Карабасі вплине загалом на регіон Південного Кавказу? Наскільки висока імовірність виникнення протистояння між РФ, Азербайджаном і Туреччиною за максимальний контроль над окремими частинами регіону? Які наслідки війни можуть бути для Вірменії, в контексті регулярних протестів у Єревані з вимогою відставки Нікола Пашиняна через втрату контролю над регіоном?
Євген Магда: Минулорічна війна на Південному Кавказі, безумовно, стала однією з головних подій не лише на пострадянському просторі. Сьогодні активна фаза бойових дій завершена, проте цілком можливо, що це затишшя перед новим спалахом.
Азербайджан значною мірою відновив територіальну цілісність, проте не повністю повернув контроль над Нагірним Карабахом. Головним успіхом можна вважати захоплення міста Шуша, яке має вагоме історичне значення.
Що ж стосується Вірменії, то її військова поразка не призвела до відставки Нікола Пашиняна з посади прем’єр-міністра. Однак цього року в країні заплановані дочасні парламентські вибори.
«Як на мене, головним бенефіціаром конфлікту стала Росія, яка з листопада 2020 року отримала військову присутність у всіх трьох країнах Південного Кавказу. Регіон Нагірного Карабаху не втратив статусу гарячої точки, адже загострення у ньому дозволяє впливати на ситуацію навколо Каспійського моря. Тож, припускаю, що Росія і надалі буде розгойдувати ситуацію»
політологУ Білорусі тривають протести проти режиму Алєксандра Лукашенка. Яка причина затяжного характеру акцій та відсутності практичного результату? Як може надалі розвиватися ситуація в країні? Чи будуть дієвими і як вплинуть нові санкції Заходу проти білоруської влади через придушення акцій?
Євген Магда: Дійсно, протести у Білорусі тривають кілька місяців, вони суттєво змінили білоруське суспільство. На мій погляд, сьогодні владна інфраструктура держави та громадяни країни живуть у паралельних світах: вже не йдеться про стрімкий відхід Лукашенка від важелів управління, але і політичної перспективи він уже не має. Важливу роль можуть зіграти заплановані на 11-12 лютого Всебілоруські народні збори, де планується обговорення змін до Конституції Білорусі.
Я не вважаю Світлану Тіхановську лідером опозиції, вона швидше є символом протестів, комунікатором зі світом. Принагідно нагадаю нашим читачам, що і Лукашенко, і його потенційні наступники на посаді глави держави (не впевнений, що вона буде саме президентською в контексті конституційних змін), не вважають Росію ворогом. Кремль отримав у Білорусі ситуацію win-win, коли його влаштовує будь-який розвиток подій.
Що принципово зміниться для України на світовій арені після обрання президентом США Джо Байдена? Наскільки великим є ризик політичного протистояння між Байденом і Зеленським у контексті нещодавніх скандалів довкола компанії Burisma і Хантера Байдена? Як на це реагуватимуть західні партнери України?
Євген Магда: З вступом Джозефа Байдена на посаду і внутрішня, і зовнішня політика США має стати більш передбачуваною. Україні це вигідно. Думаю, що військова допомога Україні буде зростати, проте наступальних видів озброєння з-за океану наші Збройні сили не отримають. Водночас, може розширитися номенклатура летальної оборонної зброї.
«Для конфлікту Байден – Зеленський, пов’язаного зі справою компанії Burisma, президенти США та України перебувають у надто різних вагових категоріях. Україні слід будувати партнерство зі США на інституційній, а не персональній основі, не жити ілюзією «От Байден прилетить…». Думаю, що не прилетить. Телефонна розмова держсекретаря Ентоні Блінкена та міністра закордонних справ Дмитра Кулеби – це, скоріш за все, на певний час кульмінація двосторонніх взаємин. Водночас, слід зауважити, що рішення про заборону мовлення проросійських телеканалів ухвалювалося не без допомоги наших західних партнерів»
політологПрезидент Зеленський нещодавно в інтерв’ю програмі Axios американського телеканалу НВО задав Байдену питання: «Чому Україна досі не є членом НАТО?». Про що свідчить така заява президента України і які наслідки матиме для відносин між країнами?
Євген Магда: Це заочне запитання до Джозефа Байдена, яке практично стало мемом, свідчить про погане розуміння Володимиром Зеленським логіки євроатлантичної інтеграції. Як і інтерв’ю в цілому, воно продемонструвало, що Зеленський «плаває» у ключових проблемах зовнішньої політики, хоча її формування є прерогативою президента.
В інтерв’ю не відчувалося, що думка глави держави формується не лише засобами масової інформації, і це дуже прикро.
Останнім часом у переговорах Тристоронньої контактної групи почастішали спроби Росії нав’язати українській стороні російський сценарій виконання Мінських угод. Фактично Кремль домагається легалізації терористичних організацій як окремого суб’єкта переговорів і перетворення ситуації на «внутрішній воєнний конфлікт». На останніх онлайн-переговорах навіть з’явилися «спостерігачі» від ОРДЛО, хоча вони і не брали участі в обговоренні. Також окупанти й РФ вкотре заявляють про повторний референдум щодо самовизначення. Про що свідчить така поведінка Кремля й окупантів? Наскільки взагалі дієвий переговорний формат ТКГ на сьогоднішній день, з огляду на останні події та процеси, що відбуваються?
Євген Магда: Напередодні річниці підписання Мінських угод, Російська Федерація помітно активізувалася. Це відчувається як у політичній площині, так і на фронті, де через постріли снайперів гинуть українські вояки. Зверніть увагу, що відеоконференція радників Нормандського формату 27 січня, практично не отримала відгуків у медіа. Це означає, що крім «домовилися домовлятися», інших новин немає.
«Росія активно і передбачувано торпедує роботу ТКГ. Однак провела форум «Русский Донбасс» в окупованому Донецьку, де головний редактор Russia Today Маргарита Симоньян закликала «забрати Донбас додому». Про приєднання ОРДЛО до Росії, безумовно, не йдеться – Кремль хижацьки буде використовувати окуповані території Луганщини і Донеччини у власних інтересах, не полишаючи спроб загальмувати з їх допомогою європейську та євроатлантичну інтеграцію України»
політологЧи можна очікувати введення миротворчої місії для припинення війни в ОРДЛО? Наскільки світ готовий надіслати своїх миротворців під егідою ООН або в іншому форматі? Яку роль в цьому процесі може відіграти СММ ОБСЄ?
Євген Магда: Поява «блакитних шоломів» можлива не лише після доволі тривалої процедури у Раді Безпеки ООН, але і після повного й тривалого припинення вогню. Сьогодні така перспектива виглядає примарною.
Розмови про миротворців ОБСЄ – також з жанру фантастики, хоча СММ ОБСЄ і відіграє свою вагому роль у моніторингу конфлікту. Ключ від врегулювання конфлікту і надалі перебуває в Москві. Гадаю, це розуміють уже всі, хто спостерігає за ситуацією на сході України.
