Новий виток технологічної торгової війни між Вашингтоном та Пекіном почався на початку грудня. Китайські постачальники почали обмежувати для США та європейських країн продаж компектувальних до безпілотників. Ці компоненти також широко використовуються для виробництва дронів в Україні.
Зважаючи на те, що росіяни мають перевагу на полі бою у живій силі, дрони відіграють стратегічну роль в українській обороні. Тому будь-які зміни у торгівлі на цьому ринку рано чи пізно відчують і в Україні. Про нові торгові обмеження та як до них пристосовуються західні компанії - у матеріалі.
Китайські санкції
Обмеження на продажі компонентів поширюються як на американські, так і на європейські компанії, що спеціалізуються на безпілотниках. Китайські виробники двигунів, акумуляторів і контролерів польоту обмежили обсяги поставок або взагалі їх припинили, пише видання Bloomberg з посиланням на власні джерела.
Китай запровадив такі обмеження ще у жовтні 2024-го проти трьох американських фірм, які забезпечують армію США. Причиною тоді назвали плани Пентагону з надання допомоги Тайваню.
А вже у грудні Пекін додав до цього списку ще 13 американських компаній. Зокрема Shield AI Inc - стартап, який виробляє безпілотники, призначені для роботи без GPS або віддалених пілотів. Компанія активно працює в Україні.
«Я чую таку історію кожні два-три дні. Впевнений, що з часом це переросте в нові обмеження», - прокоментував ситуацію на ринку Лоренц Маєр, гендиректор компанії Auterion, яка постачає програмне забезпечення для БпЛА, зокрема й для українських партнерів.
Європейські розробники дронів вже почали виводити ланцюжки поставок за межі Китаю. Оскільки розуміють, що нинішнє згортання торгівлі китайськими комплектувальними - лише початок.
«Купівля китайських деталей для дронів більше не є прийнятним заняттям на Заході. Китайські обмеження - це всього лише частина процесу, який уже триває», - пояснив Джеймс Ерл, колишній британський військовий льотчик, засновник кількох компаній з виробництва дронів.
За прогнозами західних чиновників, з нового року Китай запровадить широкі експортні обмеження на поставки таких компонентів. Їх можуть оформити в ліцензійних умовах щодо використання товарів, або вимогах до китайських компаній повідомляти уряд про планування поставок.
Передумови конфлікту
Міністерство торгівлі США 3 грудня 2024 року розширило список китайських технологічних компаній, що підлягають експортному контролю. До нього включили виробників обладнання для виготовлення комп'ютерних чипів. Під санкції потрапили майже 140 китайських компаній, частина з них мають підприємства в Японії, Південній Кореї та Сінгапурі.
Американські санкції також обмежують експорт в Китай чипів пам'яті з високою пропускною спроможністю. Такі чіпи необхідні для обробки величезних обсягів даних, зокрема для технологій штучного інтелекту.
У Вашингтоні пояснили, що в такий спосіб хочуть обмежити можливості Китаю використовувати передові технології, які «становлять загрозу нашій національній безпеці».
Міністерство торгівлі Китаю висловило протест і заявило, що діятиме для захисту своїх «прав та інтересів». Зокрема Пекін заборонив продаж для американських військових товарів подвійного призначення та деяких високотехнологічних матеріалів.
Згортання експорту високих технологій до Китаю також пов'язують із розширенням військової співпраці Пекіна та Москви.
Як повідомляв Reuters 26 вересня 2024 року, росія запустила в Китаї програму для розробки і виробництва ударних БпЛА великої дальності для ударів по Україні. За даними американської розвідки, розробки ведуться на базі однієї з компаній. У Білому домі вже заявили, що китайська влада несе відповідальність за те, щоб компанії не надавали росії летальне озброєння.
Конкуренція на ринку дронів та компонентів
За оцінками Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), Китай контролює майже 80% ринку комерційних БпЛА, частково завдяки державному фінансуванню. Є кілька причин, чому китайські дрони виграють конкуренцію.
Насамперед - через низьку вартість. Як пише Defense One, американські БпЛА для військового використання, можуть коштувати втричі-п'ять разів дорожче за китайські безпілотники з аналогічними характеристиками. Залежно від типу, вартість американського дрона коливається від $14 тис до $69 тис.
Враховуючи їх великі втрати і те, що дрони можуть просто губитися на полі бою через перешкоди, військові віддають перевагу, наприклад, китайським DJI Mavic 3 - за ціною 2000 доларів.
Ефективність китайських дронів частково є результатом величезної кількості людських ресурсів, які їхні компанії інвестували в дослідження. З 14 тис. співробітників DJI близько чверті працюють над новими розробками.
Американські та європейські компанії набагато менші. Наприклад, група виробників безпілотників AUVSI налічує всього 13 компаній у «великій» категорії з 500 і більше співробітниками. У середньостатистичній європейській компанії, що виробляє безпілотники, працює близько 20 осіб.
Не менш важливим у цій конкуренції є закритий цикл, що включає виробництво власних комплектувальних для виробництва дронів. Китайські компанії отримують вигоду від вертикальної інтеграції у своєму ланцюжку поставок. Зокрема це дає їм змогу контролювати специфікації та поставки кожного компонента.
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.