ЦБ Росії відкрив сервіс анонімних доносів для пошуку тіньових керівників банків
Центральний банк Росії розширив сервіс повідомлень про контролюючих осіб фінансових організацій. Тепер росіяни можуть анонімно повідомляти регулятору не лише про реальних власників, а й про людей, які фактично керують банками та іншими фінансовими установами без офіційних посад.
Раніше Центробанк закликав повідомляти про осіб, які є реальними власниками фінансових організацій. Тепер сервіс поширили і на так званих «тіньових керівників».
У ЦБ Росії пояснили, що йдеться про людей, які фактично можуть ухвалювати рішення у банку, страховій компанії або іншій фінансовій організації, хоча формально не входять до складу керівництва.
«Тіньові керівники — це люди, які можуть реально приймати рішення в банку, страховій компанії або іншій фінансовій організації, але формально не числяться в керівництві, наприклад: радники або помічники, які на практиці дають всі вказівки; особи, що діють за довіреністю та використовують її для контролю за організацією; ті, хто може примушувати офіційне керівництво до певних дій», — заявили в Центробанку.
Таким чином, регулятор намагається встановлювати не лише формальну структуру власності, а й реальний ланцюжок контролю над фінансовими організаціями.
Проблема стала особливо актуальною на тлі санкційних ризиків для російського бізнесу та фінансового сектору.
Деякі бенефіціари російських компаній і банків почали відмовлятися від формального володіння активами та можуть намагатися здійснювати контроль через довірених осіб.
Для російської влади це ускладнює встановлення того, хто насправді контролює активи та ухвалює ключові рішення.
Центробанк окремо наголошує, що заявник може не розкривати свої персональні дані.
«Анонімність заявника — гарантована — персональні дані надавати не потрібно», — підкреслює регулятор.
Таким чином, російський Центробанк фактично створив механізм анонімних повідомлень про можливих прихованих керівників та контролерів фінансових організацій.
Про це повідомляють російські ЗМІ.
Упродовж 2025 року громадяни Росії через «телефони довіри» передали до Федеральної служби безпеки майже 150 тисяч повідомлень про нібито правопорушення.
