У ЄС заговорили про спецпосланця для контактів із Кремлем
Латвія та Естонія закликали Європейський Союз призначити спеціального посланця для переговорів із Росією. Європейські лідери хочуть, щоб ЄС мав власний голос у можливих мирних переговорах разом із США, Україною та Росією. Ідея з’явилася на тлі занепокоєння, що Європа може залишитися осторонь ключових рішень щодо завершення війни.
У Європі дедалі активніше обговорюють необхідність власного представника для переговорів із Росією. Прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліня та президент Естонії Алар Каріс відкрито закликали Європейський Союз призначити спеціального посланця, який би займався дипломатичними контактами з Кремлем.
Ця ідея з’явилася не випадково. Європейські країни дедалі більше занепокоєні тим, що головні переговори можуть відбуватися без їхньої участі. Йдеться про потенційні домовленості між Вашингтоном, Києвом і Москвою щодо завершення війни. У Європі побоюються, що рішення, які прямо впливатимуть на безпеку континенту, можуть ухвалюватися без їхнього прямого впливу.
За даними Euronews, у Європі вже сигналізують про зміну підходу до Росії. Якщо раніше головний акцент робили на ізоляції Кремля, то тепер дедалі частіше звучать слова про необхідність дипломатичних контактів — але з чіткою позицією і координацією з Україною.
Прем’єр-міністр Латвії Евіка Сіліня прямо заявила, що Європа не може залишатися осторонь. «Я думаю, що ми повинні займатися дипломатією. Ми повинні завжди говорити, але ми повинні ізолювати Росію і продовжувати застосовувати санкції. Ми маємо бути за столом переговорів, оскільки українці самі почали їх. То чому європейці не повинні вести переговори?», — сказала вона.
Вона наголосила, що мова не йде про поступки Росії або відмову від санкцій. Навпаки, дипломатія, на її думку, має поєднуватися з тиском. Європа повинна одночасно підтримувати Україну, зберігати санкції та бути присутньою в усіх ключових переговорах.
Президент Естонії Алар Каріс також підтримав цю ідею. Він підкреслив, що Європейський Союз зробив дуже багато для України і має повне право бути частиною переговорного процесу. «Європейський Союз також має бути залучений до цих дискусій. Хоча ми не воюємо безпосередньо з Росією, ми багато років підтримуємо Україну і продовжуємо це робити», — сказав він.
Каріс визнав, що Європа, можливо, трохи запізнилася з цією ініціативою. За його словами, європейські країни могли б самі виступити ініціаторами переговорів, але тепер важливо не втратити можливість впливати на процес.
Ще один важливий момент — спеціальний посланець має бути фігурою, якій довірятимуть усі сторони. Йдеться про політика з великим міжнародним авторитетом, який зможе представляти інтереси всього Євросоюзу. Сіліня навіть назвала кількох можливих кандидатів. Серед них — президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Це лідери великих і впливових європейських держав, які мають значну вагу на міжнародній арені.
Втім, у самому Європейському Союзі немає єдиної позиції щодо переговорів із Росією. Деякі країни підтримують цю ідею, інші ставляться до неї дуже обережно.
Наприклад, Франція, Італія, Австрія, Люксембург і Чехія підтримують ідею активнішої дипломатії. Вони вважають, що Європа повинна діяти самостійно і не залежати повністю від США у цьому питанні. Водночас Німеччина займає більш стриману позицію. Там вважають, що Росія не демонструє справжньої готовності до переговорів. Німецька сторона звертає увагу на продовження обстрілів українських міст, навіть під час сильних морозів, що свідчить про небажання Кремля зупиняти війну.
Європейська комісія також закликає діяти обережно. Там наголошують, що будь-які переговори мають сенс лише тоді, коли Росія буде готова серйозно говорити про мир.
Водночас деякі контакти вже відбуваються. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що між Росією та Францією є певна взаємодія на робочому рівні. Але він додав, що поки що ці контакти не мають конкретного результату. Президент Франції Еммануель Макрон раніше заявив, що робота над створенням посади спеціального посланця вже почалася на технічному рівні. Це означає, що питання обговорюється не лише політично, але й на рівні підготовки конкретних рішень.
Ідея призначення спецпосланця не є новою. Вперше її запропонували ще влітку минулого року. Але тоді більшість європейських лідерів вважали, що в цьому немає потреби. Ситуація змінилася після того, як стало зрозуміло, що ключові переговори можуть проходити без прямої участі Європи.
Сьогодні Європейський Союз опинився в складній ситуації. З одного боку, він залишається одним із головних союзників України і надає величезну військову, фінансову та гуманітарну допомогу. З іншого боку, ЄС не хоче, щоб його роль обмежувалася лише підтримкою, без участі у прийнятті стратегічних рішень. Саме тому питання спеціального посланця стало таким важливим. У Європі хочуть бути не просто спостерігачами, а повноцінними учасниками процесу, який визначатиме майбутнє безпеки на континенті.
Остаточного рішення поки що немає. Але сама поява цієї ідеї показує, що Європа шукає нові способи впливати на ситуацію і не залишатися осторонь найважливіших переговорів щодо війни Росії проти України.
