У Кенії очікують поетапного застосування стандартів сталого розкриття ISSB
У Кенії очікують поетапного застосування міжнародних стандартів розкриття фінансово значущої інформації про сталий розвиток. Суспільно значущі підприємства мають застосовувати їх для річних звітних періодів, що починаються 1 січня 2027 року або пізніше. Великі підприємства, які не належать до цієї категорії, очікують застосування стандартів у 2028 році, а малі та середні підприємства — у 2029-му.
Як пише Nation Kenya, основу переходу становлять перші стандарти Ради з міжнародних стандартів сталого розвитку (ISSB), створеної Фондом МСФЗ: IFRS S1 та IFRS S2. IFRS S1 передбачає розкриття ризиків і можливостей, пов’язаних зі сталим розвитком, які можуть впливати на перспективи компанії, зокрема на грошові потоки, доступ до фінансування та вартість капіталу. IFRS S2 зосереджений на кліматичних ризиках і можливостях.
Ризики для бізнесу
Автор матеріалу зазначає, що кліматичні явища, нестача води, зміни регулювання, технологічні зрушення та перебої в ланцюгах постачання дедалі тісніше пов’язані з фінансовими результатами бізнесу. Посуха може зменшувати аграрне виробництво й доходи домогосподарств, повені — пошкоджувати активи та переривати логістику, а дефіцит води — обмежувати виробничі процеси.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Такі чинники можуть проявлятися у вигляді більших страхових виплат, дефолтів, збоїв у виробництві, дорожчих ресурсів або слабших доходів. Водночас аналіз ризиків може виявити можливості, зокрема для використання ефективніших технологій, роботи зі стійкішими постачальниками, розвитку нових продуктів, фінансових каналів і ринків.
Звіти та управлінські рішення
Генеральний директор Lybra Consulting Патрік Нґанґа застерігає, що стандарти можуть перетворитися лише на щорічну формальність. На його думку, головна цінність розкриття інформації полягає в тому, щоб компанії оцінювали стійкість власної стратегії, припущення щодо води, енергії та погоди, можливе знецінення активів і надійність даних, які використовують для інвестиційних рішень.
Окремим викликом автор називає грінвошинг — випадки, коли широкі екологічні або соціальні заяви не підкріплені доказами та вимірюваним прогресом. Стандарти можуть ускладнити використання нечітких тверджень, але не усувають ризику вибіркового розкриття інформації. За оцінкою автора, її мають критично оцінювати ради директорів, менеджмент, інвестори, кредитори, суб’єкти, що надають послуги з підтвердження інформації, та регулятори.
