У Нігерії поновилися дебати щодо повернення субсидій на бензин
У Нігерії поновилася дискусія про можливе повернення субсидій на бензин після заяви колишнього віцепрезидента Атіку Абубакара, що він відновить їх у разі обрання президентом у 2027 році. Автор колонки Premium Times Nigeria Акім Белло вважає, що оцінювати скасування субсидій слід не лише за нинішнім зростанням вартості пального, а й за витратами на збереження старої системи.
29 травня 2023 року президент Бола Тінубу ухвалив рішення про скасування субсидії. Після цього в країні зросли транспортні та виробничі витрати, а також послабилася купівельна спроможність домогосподарств. У колонці зазначено, що дослідження 2024 року підтверджують короткострокові втрати добробуту від повного й негайного скасування субсидії, водночас компенсації та реінвестиції могли б істотно пом'якшити цей ефект.
Витрати та адресна підтримка
За наведеними в матеріалі даними Світового банку, у 2019–2022 роках субсидія на бензин коштувала Нігерії понад 8,6 трлн найр. Автор наголошує, що універсальна підтримка цін на пальне була недостатньо адресною: значна частина її вигод припадала на заможніших споживачів, а система також стимулювала контрабанду й ціновий арбітраж.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Уряд Нігерії після реформи запроваджував умовні грошові виплати, програми підтримки зерном і добривами, ініціативу транспорту на стисненому природному газі, допомогу малому бізнесу, житлові програми та студентське фінансування через NELFUND. За оцінкою МВФ, до березня 2025 року близько 5,5 млн уразливих домогосподарств отримали до трьох щомісячних виплат. Водночас Белло пише, що ці заходи не були достатньо швидкими, масштабними або точно націленими, аби компенсувати наслідки зростання цін для багатьох громадян.
Розподіл заощаджень між рівнями влади
За даними Міністерства фінансів Нігерії, орієнтовні 15,8 трлн найр заощаджень від скасування субсидії у червні 2023 — грудні 2025 року розподілили між трьома рівнями влади. Федеральний уряд отримав 5,43 трлн найр, штати — 6,52 трлн, а місцеві органи влади — 3,88 трлн.
Автор застерігає, що ці кошти не були єдиним резервом федеральної влади. Він пропонує оцінювати, які результати від додаткових надходжень отримали кожен рівень управління — зокрема у сферах охорони здоров'я, освіти, транспорту, сільського господарства та соціальної допомоги. На його думку, прихильники повернення субсидії мають пояснити, як Нігерія фінансуватиме різницю між економічною вартістю бензину та регульованою ціною без нового боргу, скорочення видатків або інших бюджетних втрат.
