У Південній Кореї вийшла колонка про генерала Кіма Чхан Рьона — Korea Herald
У Південній Кореї Korea Herald опублікувала колонку професора-емерита Кіма Сон Кона про книжку корейського журналіста Лі Дон Ука «Шпигун, який пішов у холод». У ній ідеться про біографію генерал-лейтенанта Кіма Чхан Рьона, який за правління першого президента Південної Кореї Лі Син Мана очолював Корейський корпус контррозвідки.
Версія біографа
За викладом Лі Дон Ука, під час японської окупації Кореї Кім Чхан Рьон служив у японській військовій поліції та працював у районі Хайлара поблизу кордону Маньчжурії та Радянського Союзу. Біограф стверджує, що Кім збирав дані про підпільну мережу радянських агентів, що допомогло японській армії заарештувати близько 60 осіб.
Після визволення Кореї 1945 року, йдеться у книжці, Кім повернувся до рідного міста на території сучасної Північної Кореї. Лі пише, що той уникнув двох смертних вироків комуністичного режиму, утік до Сеула й вступив до Корейської військової академії.
За версією біографа, у 1948 році Кім став офіцером контррозвідки армії Республіки Корея та відігравав важливу роль у виявленні й арештах комуністів та їхніх прихильників у війську. Лі Дон Ук також вважає, що зусилля Лі Син Мана та Кіма Чхан Рьона не дали Південній Кореї стати комуністичною державою.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Загибель і оцінки спадщини
Лі Дон Ук стверджує, що Кім Чхан Рьон розслідував привласнення американської фінансової допомоги кількома генералами та високопосадовцями. За версією автора книжки, після викриття цієї справи генерала 1956 року вбили інші військові офіцери.
У колонці зазначено, що після смерті генерала ліві політичні активісти називали його колаборантом Японії. Водночас Лі Дон Ук вважає такі оцінки несправедливими й описує Кіма як переконаного антикомуніста.
Автор колонки пише, що книжка змальовує післявоєнну Корею крізь протистояння комунізму та антикомунізму. Він наводить оцінку Лі Дон Ука, за якою після визволення в корейському суспільстві переважали сліпа віра та сліпа ненависть, і проводить паралель із сучасним ідеологічним поділом у Південній Кореї.
