У Польщі та Німеччині зростає невдоволення через наплив українців
У Німеччині та Польщі — країнах, які прийняли найбільше українських біженців у ЄС, — політики дедалі частіше висловлюють занепокоєння зростанням кількості молодих чоловіків з України, що прибувають останніми тижнями. Причиною цього став новий український закон, який пом’якшив правила виїзду чоловіків віком 18–22 років.
Про це повідомляє Politico.
Попри загалом позитивне ставлення до українців, прибуття молодих чоловіків стає темою, яку активно використовують ультраправі партії, зокрема в Німеччині (AfD) та Польщі (Konfederacja).
У Німеччині представники правлячої коаліції канцлера Фрідріха Мерца наголошують, що Берлін і надалі підтримуватиме Україну, однак громадська підтримка може знизитися, якщо суспільство сприйматиме молодих українців як тих, що «ухиляються від служби».
«Нам нецікаво, щоб молоді українці проводили час у Німеччині, замість того щоб захищати свою країну», — заявив депутат Бундестагу від ХДС Юрген Гардт.
У Польщі представники Konfederacja висловилися ще жорсткіше, зазначивши, що «Польща не може бути притулком для чоловіків, які тікають від війни, перекладаючи витрати свого дезертирства на польських платників податків».
За даними ЗМІ, після зміни українських правил виїзду потік молодих чоловіків до країн ЄС різко збільшився.
До Польщі з січня по серпень 2025 року в’їхали 45 300 чоловіків 18–22 років.
Після зміни правил — уже 98 500 лише за два місяці (приблизно 1 600 щодня).
Багато хто з них вирушив далі на Захід — до Німеччини, куди, за даними МВС ФРН, прибуває до 1 800 українців цього віку щотижня.
Відповідно до чинного законодавства, чоловіки віком 18–22 років не підлягають мобілізації. Рішення дозволити їм тимчасовий виїзд ухвалили, щоб:
дати можливість повернутися тим, хто вже за кордоном;
запобігти масовому вивезенню неповнолітніх (16–17 років) їхніми батьками.
Президент Володимир Зеленський пояснював, що мета — зберегти зв’язок молоді з Україною, щоб юнаки закінчували навчання вдома.
Німеччина та Польща нині приймають понад половину всіх українських біженців у ЄС — близько 1,2 млн у Німеччині та майже 1 млн у Польщі.
Попри значний внесок українців у економіку (в Польщі — близько 6% робочої сили), праві партії звинувачують їх у надмірному користуванні соціальними виплатами.
Президент Польщі Кароль Навроцький нещодавно наклав вето на закон про додаткову допомогу українцям, заявивши, що пільги мають отримувати лише ті, хто працює та сплачує податки.
Водночас у Німеччині AfD закликає припинити виплати українцям і скоротити військову допомогу Києву.
За даними німецького МВС, приблизно 490 тисяч працездатних українців нині отримують допомогу з безробіття. Коаліція Мерца розглядає законопроєкт про обмеження соціальних виплат, проте соціал-демократи виступають проти радикальних рішень.
«Ми не повинні вирішувати, кого Україна відправляє на війну, а кого ні», — заявив депутат СДПН Себастьян Фідлер.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт повідомив, що уряд поки що не планує жорстких дій, чекаючи статистики за кілька наступних місяців.
Водночас прем’єр Баварії Маркус Зедер запропонував переглянути Директиву ЄС про тимчасовий захист, якщо Київ не обмежить виїзд молодих чоловіків.
Німецький уряд розслідує ситуацію із виявленням сотень громадян Угорщини, які зареєструвалися як біженці з України.
Нагадаємо, що для багатьох українців, які знайшли притулок у США, спливає термін дії дозволів на роботу. Адміністрація Трампа вирішила не продовжувати їх.
Молоді біженці з України фактично допомогли Німеччині не опуститися до критично низьких позначок щодо чисельності молоді у суспільстві.
Після кількох років перебування у Швеції понад 10 000 українських біженців підписали петицію з вимогою не повертатися додому. Вони також вимагають полегшити доступ до Швеції для своїх родичів – серед іншого.
