Укриття, запаси їжі та води: як Європа готується до можливого нападу РФ

Європейські уряди, які донедавна відкидали саму можливість нападу РФ, зараз всерйоз переймаються потенційною загрозою збройної агресії Кремля через 3-4 роки. Ці обставини ускладнюються тим, що Європа більше не може перекладати відповідальність за свою безпеку на США в рамках НАТО.
 

Європейці також розуміють, що готовність до оборони не обмежується посиленням армії. Не менш важливим є моральний стан та готовність громадян до спротиву, або просто до виживання в умовах війни. У багатьох країнах ЄС влада закликала громадян накопичити триденні запаси їжі, води та медикаментів на випадок надзвичайних ситуацій. 

Звісно, такі загрози найбільше відчувають жителі країн центральної та східної частини Європи. А особливо країн Балтії, які за прогнозами військових аналітиків, можуть стати першими жертвами вторгнення РФ на територію НАТО.

UA.News розповідає, як оцінюють загрозу з боку РФ у різних європейських країнах, як мобілізують увагу громадян до питань оборони, що вже зроблено для першочергового захисту населення, а що лише задекларовано на політичному рівні.
 

Німеччина: влада в очікуванні загострення з боку РФ
 

Агресія Росії у будь-який момент може вийти за межі гібридної війни, вважає глава Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Мартін Егер. Разом з керівниками інших спецслужб — Служби військової контррозвідки (MAD) і Федерального відомства з охорони конституції (BfV) — він звітував про потенційні загрози на щорічних слуханнях у Бундестазі 13 жовтня.

Фото: Керівники головних розвідслужб Німеччини, Мартін Егер (ліворуч). Берлін, 13 жовтня| Фото: AFP 

Мартін Егер констатував, що російський диктатор Путін перевіряє межі дозволеного відносно європейських країн. І нинішній «холодний мир» на окремих ділянках може в будь-який момент перерости в гарячу конфронтацію. 

«Ми повинні готуватися до подальшого загострення ситуації... Ми не можемо собі дозволити розслабитися, виходячи з того, що ймовірний напад Росії можна очікувати не раніше 2029 року. Ми вже перебуваємо під вогнем», — рапортував глава BND.

Попри заявлені спецслужбами загрози, місцеве суспільство поки що не поділяє закликів ставати на захист держави. Результати опитування, оприлюднені у серпні 2025 року, показали, що 59% респондентів «ймовірно» чи «певно» не бажають брати до рук зброю, щоб захищати Німеччину у разі збройного нападу. До оборони виявили готовність лише 16% опитаних, 22% припустили, що «ймовірно» пішли б захищати свою країну.

Проте держава теж досі не може забезпечити цивільних належним захистом, наприклад, у випадку авіаударів. Станом на червень 2025 року із 2 тис. бункерів, що залишилися у Німеччині з часів холодної війни, лише 580 — у робочому стані. Решту треба ремонтувати. Але й вони могли б захистити приблизно 480 тис. людей, що становить лише 0,5% населення Німеччини.

Починаючи з літа 2025 року Німеччина розробляє план розширення мережі бомбосховищ: переобладнання тунелів, станцій метро, підземних автостоянок та підвалів громадських будівель в укриття, які мають прихистити приблизно 1 млн людей.

Фінляндія: посилення «готовності» на всіх рівнях
 

Перебувати у постійному стані бойової «готовності» намагається Фінляндія. Готуються армія, спецслужби, берегова охорона та прикордонники, а також пересічні громадяни. Тепер кожен фін повинен зберігати вдома запас харчів та води на три дні, а всі торгові мережі повинні мати резерви та плани дій на випадок морської блокади. «Недостатньо просто збільшувати оборонний бюджет», — пояснила міністр внутрішніх справ Фінляндії Марі Рантанен.

Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен вважає вторгнення Росії в Україну лише «першим кроком Путіна», який хоче відновити вплив, що мав Радянський Союз у Європі. Упереджуючи такий сценарій, Фінляндія у 2023 році приєдналася до НАТО, але розраховує насамперед на власні сили. Опитування свідчать, що 80% громадян готові взятися за зброю у разі потреби. Цей показник один з найвищих серед країн Євросоюзу.

На відміну від інших країн Європи, Фінляндія також має широку мережу бомбосховищ. По всій її території облаштовано 50 тис укриттів, де можуть розмістити майже 5 млн людей, або 85% всього населення країни.

Естонія: план евакуації населення та очікування НАТО
 

У цій балтійській країні мешкає близько 1,3 млн осіб, з них понад 53 тис. живуть у прикордонній Нарві, яка через річку сусідить із російським Івангородом. Так званий «Міст дружби», що з’єднує обидва міста, нині став небезпечним об’єктом. Боячись вторгнення росіян, естонці встановили тут протитанкові огорожі, а мерія Нарви підготувала план дій на випадок війни, а головне — план евакуації. 

Місцеві розуміють, що національна армія, до якої входить 3,5 тис. професійних військовослужбовців, не зможе вистояти перед російськими військами, доведеться на певний час відступити, доки надійде допомога НАТО.

«У нашому місті розроблено плани дій на випадок війни – що робити, якщо, наприклад, відключать електрику… Підвал будівлі мерії у надзвичайній ситуації стане укриттям та пунктом збору мешканців. Звідси людей евакуюватимуть в глиб країни», — розповідає мер Нарви Катрі Райк.

Проте у разі війни ситуація у прикордонному місті може розгортатися далеко не за планом, оскільки понад 90% тутешніх жителів є росіянами, з них — близько третини мають громадянство РФ, регулярно дивляться російську пропаганду. Тож, місцева влада не виключає, що частина таких жителів залишиться і чекатиме російську окупацію.

Щодо захисту від авіанальотів, які можуть стати основною ударною силою під час вторгнення, то Естонія, як і більшість європейських країн, лише планує будувати такі об’єкти. Упродовж наступних десяти років в країні мають звести мережу укриттів (у новобудовах та інших будівлях), які вміщуватимуть понад 700 тис. осіб. Поки що бомбосховища доступні лише для 16% населення.  

Польща: інформують, що робити у випадку війни
 

Прем'єр-міністр Дональд Туск неодноразово застерігав поляків, що загроза війни — реальна. Влітку 2025 року влада Польщі, вперше за десятиріччя, розгорнула масштабну кампанію з інформування населення.

В рамках якої підготували довідник для громадян: як знайти укриття, реагувати на ракетні удари, що робити у випадку перебоїв з постачанням води, електрики, пального та медикаментів.

У Польщі соціологи також відстежують рівень особистої готовності громадян взяти до рук зброю для оборони країни. У жовтні 2025 року дослідницька компанія IBRiS оприлюднила дані опитування, проведеного для «Rzeczpospolita». Згідно з ними, у разі вторгнення з боку іноземної держави, кожен четвертий поляк (25,6%) добровільно вступить до лав армії або організацій, які підтримують оборону, наприклад, до медичних служб. Кожен п'ятий (20,4%) чекатиме на заклик.

Соціологи зауважили, що на захист країни готові стати переважно чоловіки віком близько п'ятдесяти років (можливо, серед них багато резервістів), мешканці невеликих міст, найчастіше з початковою чи професійною освітою.

Опитані також поділилися планами щодо своїх сімей у випадку війни. 22,3% переїдуть разом із близькими до безпечнішого місця в Польщі, 36,5% намагатимуться захистити родину на батьківщині, а 37,5% — зберегти своє майно.

Слабким місцем у державній оборонній політиці залишається наявність бомбосховищ. Лише 4% поляків мають доступ до сховищ у випадку війни. Щоб розширити мережу таких об’єктів уряд виділив на їх будівництво понад 30 млрд злотих, але місцеві органи влади та забудовники лише починають додавати укриття до своїх проєктів.

Чи сприймають європейці всерйоз можливий напад РФ?
 

Європейці сприймають загрозу з боку Росії по-різному — залежно від країни, політичного контексту та рівня історичної пам’яті, розповідає президентка Міжнародної платіжної асоціації (МПА) Галина Хейло. Вона багато років живе у Польщі, а також у складі офіційних делегацій від бізнесових та банківських спільнот часто відвідує інституції Євросоюзу у Брюсселі.

«Коли до Польщі залетіли дрони, понад 50% поляків були переконані, що це нібито українська провокація. І після приходу нової влади політична риторика також змінилася: все частіше лунають гасла на кшталт «Польща для поляків», «Це не наша війна», «Досить підтримувати українців», «Їдьте воювати до себе». Тобто водночас існують два паралельні процеси — підготовка держави до оборони і поступове охолодження суспільних симпатій до українців», — зауважує Галина Хейло.

Глава МПА також звертає увагу, що у Західній Європі — інша ситуація. Там війну все ще сприймають як щось далеке.

Поступово змінюється і ставлення до питань цивільної оборони та безпеки. За словами Галини Хейло, Європа справді прокидається, але це пробудження відбувається поступово.

«У Польщі розробляють системи укриттів, тренують резервістів, проводять навчання з евакуації. У школах і дитсадках дітям розповідають, як діяти в разі тривоги — і це вже стало нормою.

У Брюсселі, де я була нещодавно, навіть у дитячих садках є спеціальні інструкції — як діяти у разі початку війни. І це показово: навіть у серці Європи починають готуватися до того, що здавалося неможливим.

Водночас там також відчувається вплив російського бізнесу. Я наведу простий приклад: більшість бельгійців заправляють свої автівки на заправках «Лукойл». Люди навіть не задумуються, що, заправляючи свої авто, фактично фінансують країну-агресора. Це приклад того, наскільки економічна звичка може випереджати політичну свідомість.

Тому ситуація парадоксальна: державні інституції вже вибудовують системи захисту, а суспільство ще не до кінця усвідомлює масштаб загрози».

Розмірковуючи над тим, чи готові європейці захищатися у разі нападу російської армії, Галина Хейло пояснює, що це питання болюче і складне.

Читайте також:
Країни ЄС домовилися припинити імпорт російського газу до кінця 2027 року