В Ефіопії зафіксували спалах «родича» Еболи, від якого немає вакцини: які симптоми
В Ефіопії зафіксували перший спалах вірусу Марбург, який клінічно схожий на Еболу. Патоген здатний швидко поширюватися, але проти нього не існує вакцин.
Про це пише The Washington Post із посиланням на Всесвітню організацію охорони здоров'я та Міністерство охорони здоров'я Ефіопії.
У країні у щонайменше дев'яти людей виявили рідкісну геморагічну лихоманку, спричиненою "родичем" Еболи – вірусом Марбург.
У ВООЗ заявили, що "активно підтримують Ефіопію у стримуванні спалаху та лікуванні інфікованих", а також докладають зусиль щодо потенційного поширення хвороби за межі країни.
Попередні спалахи вірусу Марбург фіксували в країнах Африки, зокрема Анголі, Гані, Кенії, Південній Африці та Руанді. Лабораторні тести підтвердили, що вірус в Ефіопії належить до тих же штамів, які причинили попередні сплески захворюваності у Східній Африці.
Уперше вірус виявили у 1967 році після спалахів серед працівників лабораторій у німецьких містах Марбурзі та Франкфурті, а також столиці Сербії Белграді.
Патоген назвали на честь міста, де вперше зафіксували спалах хвороби.
Вірус Марбург належить до тієї ж родини, що й Ебола. Патоген може швидко поширюватися і спричиняти геморагічну лихоманку. Люди інфікуються вірусом через контакт із дикими тваринами.
Між людьми інфекція передається через прямий контакт із біологічними рідинами інфікованих, як-от кров'ю, слиною або сечею, або контакт із поверхнею та матеріалами. Ймовірно, патоген уперше передався людям від кажанів.
Початковими симптомами Марбургу вважають:
- лихоманку;
- головний біль;
- озноб та біль у м'язах.
Подекуди інфіковані скаржаться на біль у грудях, нудоту, блювоту та діарею. За даними ВООЗ, через два-сім днів після появи перших симптомів у пацієнтів може розвинутися висип, який не свербить.
У важких випадках у заражених виникає сильна кровотеча та поліорганна недостатність (недостатність відразу кількох важливих органів чи систем людини).
Смерть від Марбургу, перед якої у хворих трапляється сильна крововтрата та шок, зазвичай настає через вісім-дев'ять днів після початку захворювання. У ВООЗ кажуть, що середній рівень летальності становить приблизно 50%.
Проти хвороби не існує ефективних вакцин чи противірусних препаратів. Інфікованим надають підтримуючу терапію. Патоген має потенціал з'являтися знову, навіть якщо попередні спалахи вдалося локалізувати.