3 грудня у Венесуелі відбувся референдум. Місцева влада винесла пропозицію приєднати багатий на нафту регіон Ессекібо, який перебуває у складі сусідньої держави Гаяни.
Наразі мешканці регіону стривожені через можливе розгортання війни. Деякі країни навіть готуються закрити свої кордони. Як, наприклад, Бразилія.
Кому потрібне створення «венесуельської держави» в Ессекібо?
Почнімо з того, що у неділю, 3 грудня, у Венесуелі відбувся референдум, участь у якому взяли понад приблизно 11 млн осіб. Ініціатором виступив президент країні Ніколас Мадуро.
Серед них 95% підтримали на референдумі пропозицію влади приєднати багатий на нафту регіон Ессекібо, який перебуває у складі сусідньої держави Гаяни.
Як повідомляє CNN, на референдумі у виборців запитали, чи згодні вони зі створенням венесуельської держави в регіоні Ессекібо, наданням її населенню венесуельського громадянства і «включенням цієї держави в карту території Венесуели».
На референдум винесли такі питання:
- «Чи згодні ви всіма засобами відповідно до закону оскаржити рішення, обманним шляхом нав’язане Паризьким арбітражним судом у 1899 році, яке спрямоване на те, щоб позбавити нас нашої Гаяни-Ессекібо?»;
- «Чи підтримуєте ви Женевську угоду 1966 року як єдиний дійсний юридичний інструмент для досягнення практичного та задовільного вирішення для Венесуели та Гаяни суперечки з приводу належності території Гаяни-Ессекібо?»;
- «Чи згодні ви з історичною позицією Венесуели, яка не визнає юрисдикцію Міжнародного суду ООН щодо вирішення територіальної суперечки щодо приналежності Гаяни-Ессекібо?»;
- «Чи згодні ви всіма законними способами протистояти вимогі Гаяни про одностороннє незаконне розпорядження спірною морською територією порушуючи міжнародне право до її делімітації?»;
- «Чи згодні ви зі створенням штату Гаяна-Ессекібо та розробкою прискореного плану комплексного заступництва над нинішнім та майбутнім населенням цієї території, який включає, серед іншого, надання громадянства та паспорта відповідно до Женевської угоди та міжнародного права та призведе до включення зазначеного штату до складу території Венесуели?»
Переважна більшість виборців (а це понад 10,5 млн осіб) підтримали приєднання. Проте, принагідно зазначити, що загальна кількість населення Венесуели складає понад 30 мільйонів осіб (станом на початок 2023 року). Тому, очевидно, можна говорити про те, що підтримують приєднання Ессекібо значно менше, ніж 95% венесуельців.
Референдум проводився всупереч рішенню Міжнародного суду ООН. Адже, згідно з ним, Венесуелі наказували утриматися від будь-яких дій зі зміни ситуації в суперечці з Гаяною. Але про референдум не згадали.
Ще до підбиття підсумків президент Гайани Ірфаан Алі повідомив, що розцінює такі дії з боку венесуельської влади як прояв агресії.
А президент Венесуели Мадуро стверджує, що планів вторгнення у них немає і референдум проводиться для того, щоб влада країни «заручилася підтримкою населення в можливих переговорах».
У погодні за нафтою: чому Венесуела хоче забрати територію Гаяни
Ситуація навколо Ессекібо була непростою з 2015 року, коли на цих територіях знайшли великі поклади нафти.
Журнал Economist охарактеризував Гаяну як «найновішу нафтодержаву світу».
8 років тому американська нафтовидобувна компанія ExxonMobil знайшла близько 30 нафтових родовищ на шельфі Гаяни. З цього моменту почався «економічний бум», країна почала демонструвати небачені раніше темпи росту економіки. Наприклад, з 2021 по 2022 рік ВВП Гайани виріс у двічі, а у 2023 – на 38%.
А ось Венесуела, яку від бідності не врятувала навіть нафта, вирішила пошукати нові джерела для збагачення та зміцнення економіки. Оскільки тривалий час Ессекібо входила саме до складу Венесуели (точніше сказати, перші згадки датуються 1811 роком), то око поклали на цей регіон.
«Есекібо - регіон із багатьма мінеральними ресурсами. Окрім нафти, тут багато золота. Існують також інші мінеральні ресурси, такі як алмази, боксити, марганець і уран», – пояснив географ Темітопе Ойєдотун з Університету Гайани.
Але раніше у Венесуели та Гаяни були доволі непогані політичні відносини. У період правління Уго Чавеса вибудовувалися, можна навіть сказати, дружні відносини. Наприклад, Гаяна увійшла до створеного Чавесом альянсу Petrocaribe, де зі знижкою отримувала венесуельську нафту.
Але дружня атмосфера зникла, коли у Гаяні виявили потужні поклади нафти. У 2018 році Гаяна подала позов до Міжнародного суду ООН. Проте Венесуела заздалегідь заявила, що не визнаватиме його рішень щодо приналежності території, яку вважає своєю.
Чи варто чекати війни і що каже світова спільнота
Мешканці Гаяни вже висловлюють свої переживання щодо війни, що може розпочатися з дня на день. Але офіційних коментарів поки не дає жодна зі сторін. Тому лишається прогнозувати.
Оскільки приблизно третина населення підтримала анексію Ессекібо, то можна говорити про те, що війна може статися. Особливо, якщо зважати на міцну політичну дружбу президента Мадуро з російським диктатором путіним.
Крім того, наразі стало відомо про підготовку Збройних сил Венесуели до збройного конфлікту. Чи це буде переворот для скасування майбутніх президентських виборів, щоб Мадуро затримався на посаді, чи дійсно вторгнення на територію сусідньої країни – питання.
А, зважаючи на слабкість армії Гаяни, війна може розгорнутися і через цю обставину. Бо просто не буде ресурсів, щоб відстояти свій законний регіон.
На тлі таких розмов іноземні країни також почали впроваджувати безпекові заходи. Зокрема, Бразилія посилила оборонні дії вздовж свого північного кордону у відповідь на територіальні суперечки між своїми сусідами.
«Міністерство оборони (Бразилії – ред.) стежило за ситуацією. Активізувалися оборонні дії у північному прикордонному районі країни, сприяючи збільшенню військової присутності»
Відреагувала на референдум і Україна. У МЗС закликали Венесуелу утримуватися від будь-яких дій, що змінять ситуацію у регіоні Ессекібо. Звернулися також і до Гаяни: закликали утриматись від будь-яких дій, які можуть погіршити або розширити спір, або ускладнити його вирішення.
«Вирішення будь-яких спірних питань та розбіжностей повинно відбуватись лише на основі механізмів, передбачених міжнародним правом, відповідно до цілей та принципів, визначених Статутом ООН. Сторони спору мають дотримуватися юридично обов’язкового наказу Міжнародного Суду ООН про застосування тимчасових заходів та не вдаватися до односторонніх дій, що можуть погіршити ситуацію»
Авторка: Даша Шерстюк
