Вчені відкрили ферменти, які можуть зробити кров будь-якої групи універсальною в переливанні
Група дослідників зі Швеції та Данії визначила суміш ферментів, яка здатна перетворювати кров будь-якої групи — A (II); B (III) чи AB (IV) — на підходящу для переливання кому-завгодно О (І) групу.
Дослідження опублікували в науковому журналі Nature Microbiology.
Групу крові визначають молекули двох різних видів, які можуть бути присутніми на поверхні еритроцитів. Ці молекули-антигени умовно позначаються A і B. Типові комбінації антигенів формують чотири групи крові: О (I), А (II), В (III), АВ (IV). Кров групи О не має ні А, ні В.
Ці молекули-антигени визначають сумісність між донором і реципієнтом для безпечного переливання крові та трансплантації органів.
Імунні системи, які ніколи не бачили антигенів А чи В, атакуватимуть і знищуватимуть ці клітини, щойно вони потраплять у організм при переливанні. Це може призвести до серйозних наслідків для здоровʼя реципієнта й навіть смерті. Оскільки кров групи О (І) не має жодної з цих молекул-антигенів, вона підходить для переливання майже будь-кому.
Через таку універсальність запаси крові групи О (І) швидко вичерпуються, тож її часто не вистачає, зокрема в екстрених випадках, коли лікарі повинні діяти негайно, не знаючи групи крові пацієнта.
Перетворення червоних кровʼяних тілець на універсальну групу О не є новою ідеєю. Вперше подібну техніку представили ще в 1982 році — тоді вчені виявили фермент, витягнутий із зелених кавових зерен, який міг позбавляти еритроцити групи B їхнього антигена.
Але цей фермент видався не надто ефективним, що робило широке застосування цього методу непрактичним. Крім того, виникали сумніви щодо безпечності цього способу. З невідомих причин донорська кров іноді залишалася несумісною з реципієнтами, навіть попри те що донорські клітини були позбавлені майже всіх антигенів.
Згодом вчені повернулися до досліджень цього методу і у 2019 році виявили інші ферменти, що їх виробляють кишкові бактерії.
Ґрунтуючись на попередніх працях інших команд, дослідники відібрали кілька ферментів-кандидатів, вироблених кишковою бактерією Akkermansia muciniphila. Данські й шведські дослідники протестували 24 ферменти, обробивши ними сотні зразків крові. Ферменти виявилися надзвичайно ефективними й показали гарні результати у дослідженнях.
Скандинавські дослідники зазначають, що необхідно ще попрацювати над тим, щоб покращити знищення антигена А. Крім того, вченим ще належить зрозуміти, чому невелика частка еритроцитів досі перехресно реагує з плазмою групи О (І).
Читайте також:
Дослідники з Единбурзького університету надрукували на 3D-принтері пристрій, який може тестувати нові ліки замість піддослідних тварин.
Дослідники з Технічного університету Данії розробили систему штучного інтелекту, здатну передбачати смерть людей.
Міжнародна група дослідників з’ясувала, що навіть люди, які ведуть сидячий спосіб життя, можуть запобігти шкідливому впливу сидіння, збільшивши кількість кроків у своєму щоденному графіку.
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини.