Незмінний російський президент Володимир Путін правитиме вічно. Принаймні, до 2036 року. А там, можливо, ще раз спробує переписати Конституцію РФ та увічнити себе на посаді головного по Росії.
Подібні висновки – зовсім не глузування над політичним укладом північного сусіда. А сьогоднішня російська реальність, в якій лідеру Кремля відводиться особлива роль. Практично довічна.
Політичний театр імені Володимира Путіна
У 2024 році закінчується четвертий термін повноважень російського президента Володимира Путіна. У створеній ним авторитарній політичній системі це не межа. Підготовкою ґрунту для продовження своєї влади лідер Кремля вирішив зайнятися завчасно. Про що давно попереджали експерти та опозиційні політики в Росії.
Найдоступнішим способом виявилася конституційна реформа, нібито з метою збалансування влади, про що Путін заявив у зверненні до Федеральних Зборів в середині січня 2020.
Збалансування президент Росії побачив у зміцненні своїх повноважень. А саме у збільшенні власного впливу на всі гілки влади, включаючи Конституційний суд, прокуратуру і регіональні структури.
Відсторонення суддів Конституційного і Верховного Судів, звільнення прем'єр-міністра без відставки всього уряду, призначення силових міністрів та регіональних прокурорів, висування у прем'єри кандидата без узгодження з парламентом, статус глави центральної виконавчої влади, збільшення президентської квоти у Раді Федерації – короткий список правок Путіна.
Крім цього – закріплення правки про першість законів Росії перед міжнародними нормами. Що на практиці означатиме ігнорування рішень міжнародних інституцій.
Також правки передбачають недоторканність президента після відходу від влади і право на довічне сенаторство за бажанням. Головною інтригою до останнього залишалося питання – що робити із конституційним обмеженням на президентське обрання не більше двох термінів поспіль. Адже в такому випадку особисто Путіну переобратися після 2024 заборонялося б чинною Конституцією.
«Несподівана» пропозиція Терешкової
10 березня депутат від «Єдиної Росії» Валентина Терешкова – та сама перша жінка-космонавт – внесла пропозицію, яку нібито її «попросили озвучити» прості росіяни. Дозволити Путіну висувати свою кандидатуру на майбутніх президентських виборах. Говорячи іншими словами - «обнулити» усі попередні терміни.
Російське видання «Медуза» озвучила припущення, що прохання простих росіян прозвучало не звідки-небудь, а з Кремля. І вибрали Терешкову не випадково. Космонавтка одна з найбільш шанованих публічних персон в Росії.
Реформа Конституції в турборежимі
Лише через два місяці з моменту старту затії Путіна, 11 березня, Державна Дума РФ підтримала правки до Конституції Росії. 383 голосами «за» і жодним «проти», включаючи правку Терешкової. Також – Радою Федерації, 160 сенаторами «за» і всього 1 «проти».
Володимир Путін як головний герой всього задуманого і сам зіграв свою роль. А саме – погодився обнулити свої ж повноваження, якщо це беззастережно підтримає Конституційний суд, а далі – росіяни на референдумі. Навіщо турбуватися президенту щодо підтримки конституційного органу, який стає залежним від волі глави держави? Адже у лояльних суддів шансів залишитися при владі після реформи значно більше.
Ще одна «умова» від Путіна - якщо підтримають росіяни. Всеросійський референдум повинен пройти 22 квітня. А чого б не підтримати росіянам, які звикли до того, що вільні конкурентні вибори – це пережиток «загниваючого Заходу»? І вибори під Путіна – це незмінна практика у Росії вже багато років.
А тому конституційна реформа продовжує шлях РФ в сторону авторитаризму і боротьби з інакомисленням. Демократичні свободи, закріплені в Конституції, залишаються номінальними.
Що цікаво, так це те, що відповідальності за економіку президент як не ніс, так і не понесе. Для цього є прем'єр-міністр, якого в разі чого, можна відправляти у відставку під приводом неефективності. Іншими словами, разом із незмінним лідером Росія отримує незмінні проблеми. Як можна зустріти в оцінках експертів – під стагнацією проштовхують стабільність.
Значення для України
Запропоновані Путіним правки до Основного закону РФ і те, яким чином вони пройшли слухання в парламенті, і як «раптово» виникла пропозиція обнулити попереднє президентське правління незмінного, щоб продовжити його владу, - справа суто російська, суверенна. Але тільки в тому випадку, якщо у вас немає спільних кордонів з РФ, а її найманці та кадрові офіцери не воюють на ваших землях і не захоплюють частини територій.
Для України вічне правління Путіна означає продовження історії з окупацією Криму і війною на Донбасі. Так як російський лідер звик тримати свій рейтинг пошуком зовнішніх ворогів, захопленням чужих територій і терористичними актами проти мирного населення, кардинальної зміни щодо української політики чекати не доведеться.
Правка про нівелювання норм міжнародного права також має значення в контексті відносин з Україною. Так як ті численні позови, які подала наша країна у зв'язку з анексією Криму, втратою там активів, війною на Донбасі, порушенням низки міжнародних договорів і тд – все це Росія зможе ігнорувати у разі програшу справ. А така ймовірність висока, враховуючи, що за деякими позовами є попередні рішення на користь нашої держави або компаній, якщо позови – приватні.
Чому в заголовку мова зайшла про Білорусь? Тому що існує висока ймовірність того, що ідея союзної держави, яку довгі роки виношував особисто Путін, втратила актуальність. Що формально означає збереження для Білоруської держави своєї незалежності. Чого не скажеш про політичну самостійність.
Втім, пошуки нових ісконно рускіх територій для Володимира Путіна ще не закінчені. І Білорусь, як і Україна, залишаються сферою його особливого інтересу. Погана новина для росіян полягає в тому, що гроші платників податків, як і прибуток від використання загальнонаціональних надр, їх вічний президент вважає за краще витрачати на війни і конфлікти в інших країнах та регіонах, а не вкладати у розвиток і добробут власного народу.
