$ 43.97 € 51.01 zł 11.98
+7° Київ +11° Варшава +15° Вашингтон
Вибори в Угорщині: як Трамп і Путін рятують Орбана від провалу

Вибори в Угорщині: як Трамп і Путін рятують Орбана від провалу

23 Березня 2026 19:00
0:00 / 0:00

Парламентські вибори в Угорщині, які пройдуть 12 квітня, мають визначити: залишиться країна в орбіті східних чи західних союзників, вибере демократію чи автократичний режим. Геополітичного значення цим виборам додає той факт, що кремлівські «товариші» прем’єр-міністра Віктора Орбана вже відкрито долучилися до цього політичного протистояння.

Але Росія — не єдина зовнішня сила, яка прагне врятувати Орбана від виборчого фіаско та зберегти його при владі. Відверто за свого європейського союзника агітує президент США Дональд Трамп.

Як Віктору Орбану вдалося побудувати автократію у центрі Європи і заручитися одночасною підтримкою Білого дому та Кремля, та як угорські вибори вплітаються у нову фазу гібридної війни РФ проти Євросоюзу — розповідає UA.News.

image


Гібридна автократія Орбана та вибори
 

У вересні 2022 року Європарламент ухвалив резолюцію, що визнавала: Угорщина під керівництвом прем’єр-міністра Віктора Орбана стала «гібридним режимом виборчої автократії». Такий устрій характеризується розпадом демократії, верховенства права та основних прав громадян. Документ підтримали понад 80% євродепутатів, які були присутні тоді на голосуванні.

Однак заяви європейських політиків про те, що Угорщину не можна вважати повноцінною демократією, не похитнули позицій Віктора Орбана. Він залишався при владі близько 16 років поспіль. Його політичну «довговічність» забезпечували зв’язки з олігархами, контрольовані медіа, а також «реформування» виборчої системи. Орбан урізав кількість місць у парламенті до 199, при цьому збільшивши чисельність одномандатних округів, де його партія «Фідес» (Об'єднання молодих демократів) мала найвищу підтримку серед виборців. Так, глава уряду забезпечив собі парламентську більшість.

Однак упродовж останніх років угорці почали обурюватися корупційними скандалами, погіршенням відносин з ЄС, що призвело до втрати фінансування та загострення економічних проблем. На цьому підґрунті у «Фідес» з’явився сильний політичний опонент. 

У 2024 році колишній соратник Орбана, Петер Мадяр, реорганізував та очолив правоцентристську партію «Тиса» (Повага та свобода). Він перейняв риторику та більшість політичних обіцянок Орбана. Але почав виступати з антикорупційними гаслами, засуджувати «політичне болото» та обслуговування урядом олігархів, пообіцяв економічний розвиток та європейський курс для Угорщини. Таким чином, упродовж виборчих перегонів Мадяр випередив Орбана за популярністю приблизно на 10%.

image

Джерело: The Economist

Багаторічне перебування при владі зробило Орбана цікавою фігурою для двох центрів впливу: з одного боку, його підтримують представники Республіканської партії Дональда Трампа, а з іншого — російський авторитарний режим Путіна. Саме ці зовнішні сили намагаються врятувати рейтинги Орбана та зберегти його при владі. 

image


«Сильний лідер» та європейський союзник Трампа
 

21 березня у Будапешті пройшов масштабний з’їзд європейських консерваторів CPAC Hungary 2026. До нього також приєдналися американські політики ультраконсервативного руху MAGA (Зробимо Америку великою знову). 

Центральною подією з’їзду стало відеозвернення президента США Дональда Трампа, котрий заявив, що Орбан отримав його «повну та беззастережну підтримку». Трамп назвав угорського прем'єр-міністра «фантастичним хлопцем», а також «сильним лідером, який показав усьому світу, чого можна досягти, коли захищаєш свої кордони, свою культуру, свою спадщину, свій суверенітет та свої цінності».

«Я сподіваюся, що він переможе і сподіваюся, що він здобуде переконливу перемогу», — проголосив Трамп.

Президент США відкрито агітує за Віктора Орбана з кількох причин. Найперше йому імпонує авторитарний стиль управління угорського лідера. Орбан також є ключовим союзником Трампа у Європі та допомагає йому критикувати ЄС. Американські республіканці поділяють ідеологію «Фідес», яку західні медіа зводять до формули: «Більше патріотизму та домогосподинь, і менше мігрантів».

Орбан разом із президентом США виступає за скасування санкцій проти Росії. Оскільки Угорщина на 80% залежна від імпортних, переважно російських, енергоносіїв, США торік звільнили Будапешт від обмежень, що були запроваджені для покупців російської нафти. Тоді Трамп рятував угорську економіку та Віктора Орбана, який через санкції опинився на межі виборчої катастрофи.

Угорський лідер публічно схвалює усі «миротворчі» ініціативи Дональда Трампа. У 2025-му він навіть ініціював проведення зустрічі Трампа та Путіна у Будапешті для обговорення війни в Україні, але ця спроба провалилася.

image


Методи КДБ та «Переломний момент»
 

У відкритій конфронтації з ЄС та Україною угорська влада виступає вірним союзником Росії. Уряд Орбана дотепер забезпечував Кремлю стратегічну перевагу в протистоянні з НАТО та Євросоюзом. Координація цих зусиль дійшла такого рівня, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто дзвонив до свого російського колеги Сергія Лаврова під час самітів ЄС та інформував його про зміст обговорень. 

Після того, як це стало відомо ЗМІ, низка європейських високопосадовців у дипломатичних колах підтвердила власні здогади, що Угорщина передавала Москві «всі подробиці» самітів ЄС. Це призвело до того, що Євросоюз обмежив надання конфіденційної інформації Будапешту: урядовці країн ЄС почали обговорювати делікатні питання здебільшого без угорських колег.

Віктор Орбан виявився настільки цінним персонажем для Володимира Путіна, що той відправив на підтримку угорського прем’єра команду політтехнологів. Їх очолив Сергій Кирієнко, заступник глави адміністрації президента РФ, який має досвід керування великими пропагандистськими проєктами Кремля та фабриками фейків. За даними європейських журналістів-розслідувачів, росіяни взялися вивести виборчу кампанію Орбана на новий рівень за допомогою армії тролей, маніпулюючи алгоритмами та контентом.

image


Проте дезінформації та «брудних» технологій виявилося недостатньо, щоб гарантувати перемогу лідера «Фідес». За кілька тижнів до парламентських виборів Служба зовнішньої розвідки РФ занепокоїлася різким падінням рейтингів Орбана. Вирішили, що потрібна більш радикальна стратегія, яку назвали «Переломний момент».

Щоб підвищити шанси на перемогу, росіяни вирішили інсценувати замах на Орбана. Про це повідомило американське видання Washington Post, посилаючись на інформацію європейських розвідувальних служб.

«Інцидент змістить сприйняття кампанії з раціональної сфери соціально-економічних питань до емоційної, де ключовими темами стануть державна безпека, стабільність та захист політичної системи», — йшлося у звіті російських агентів.

Поки що про замахи на Орбана публічно не повідомлялося. Це означає, що європейські спецслужби працювали на випередження та зламали цю операцію. Саме з їхньої подачі інформацію про плани Кремля оприлюднили у ЗМІ, вважає генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун. Він пояснює, що участь російських спецслужб в угорській виборчій кампанії демонструє реальну логіку гібридної війни РФ проти Європи. Коли їхній кандидат не може чесно виграти політичну боротьбу — вони створюють кризу, яка змінює порядок денний.

«Це технологія керованої ескалації: спочатку створюється або імітується загроза, потім запускається інформаційна хвиля, далі формується атмосфера страху, і вже на цьому фоні ухвалюються потрібні політичні рішення. Фактично це політична інженерія через безпекові інциденти.

Десятиліттями Росія використовує однаковий підхід: не обов'язково прямо контролювати політика — достатньо, щоб він об'єктивно діяв у політичному середовищі, вигідному Кремлю. У таких випадках мова йде не про агентуру у класичному розумінні, а про політичні активи впливу.

І тут важливо зрозуміти головне. Майже ніколи Росія не «створює» своїх політиків з нуля. Вона шукає тих, хто має конфлікт із Брюсселем, грає на темі суверенізму, використовує антиукраїнську риторику, критикує санкції або виступає проти єдності ЄС. Після цього такі політики стають об'єктами політичного інвестування — інформаційного, дипломатичного, економічного або інколи значно більш брудного», — пояснює Ягун.

На його думку, у цій ситуації набагато важливішим є сам факт появи подібних сценаріїв. Це означає, що Росія вже відкрито розглядає виборчі процеси ЄС як поле спеціальних операцій.

«Не просто як простір інформаційного впливу, а як повноцінне operations environment — середовище проведення комплексних операцій впливу. Це означає, що Європа входить у ту фазу гібридної війни, у якій Україна живе вже понад десять років, — наголошує генерал-майор запасу СБУ. — Ми вже бачили псевдотеракти, постановочні провокації, інформаційні спецоперації, керовані протести, диверсійні групи, вербування соціально вразливих осіб, спроби створення картинки нестабільності для міжнародної аудиторії. Це стандартний інструментарій РФ, який масштабують залежно від країни та політичного контексту».

Читайте також:
Угорщина блокує кредит ЄС: фактор Орбана та нові ризики для України

Читай нас у Telegram та Sends