Світ зіткнувся з наймасштабнішою нафтовою кризою в історії через війну на Близькому Сході та порушення поставок.
Про це повідомляє Reuters.
Міжнародне енергетичне агентство зазначає, що бойові дії та фактичне блокування Ормузької протоки різко скоротили експорт і вплинули на глобальний ринок.
За оцінками МЕА, постачання нафти вже зменшилося більш ніж на 10 млн барелів на добу, а найближчим часом скорочення може ще посилитися.
Водночас агентство прогнозує суттєве падіння попиту — до 1,5 млн барелів на добу, що стане найгіршим показником із часів пандемії COVID-19.
У МЕА наголошують, що ключовим фактором стабілізації ситуації є відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.
За базовим сценарієм, поставки можуть частково відновитися до середини року, однак залишатимуться нижчими за довоєнний рівень. У гіршому випадку світ може втратити до 2 млрд барелів запасів, що ще більше посилить кризу.
Також країни Перської затоки заявили, що 9 квітня не зафіксували нових повітряних атак з боку Ірану. Це перший день без ударів із початку війни наприкінці лютого. Ситуація може свідчити про тимчасове зниження напруги в регіоні.
Після оголошення перемир’я між США та Іраном через Ормузьку протоку проходить лише кілька суден. Рух залишається обмеженим і нестабільним. На цьому тлі сотні танкерів із нафтою чекають дозволу на прохід.
Іран заявив, що Ліван є частиною домовленостей про перемир’я зі США, хоча Вашингтон і Ізраїль це заперечують. На тлі нових ударів по Бейруту Тегеран попереджає про наслідки порушень. Ситуація навколо угоди залишається напруженою і невизначеною.