Війна в Ірані може призвести до масового голоду серед уразливих груп населення — ООН
Наслідки війни в Ірані загрожують мільйонам найбільш уразливих людей планети кризовими рівнями голоду або ще гіршими катастрофічними наслідками.
Відповідну офіційну заяву зробив виконувач обов’язків виконавчого директора Всесвітньої продовольчої програми (WFP) Карл Скау.
За словами посадовця, блокування стратегічних морських шляхів та різке скорочення фінансування з боку ключових світових донорів поставили міжнародну гуманітарну місію на межу виживання.
Раптове закриття Ормузької протоки призвело до стрімкого підвищення вартості пального на світових ринках, що суттєво здорожчило будь—яку операційну діяльність організації.
Паралельно стрибок цін на енергоносії підштовхнув угору вартість харчових продуктів в усьому світі.
Ситуацію погіршує й те, що постачання критично важливих добрив із регіону Перської затоки, необхідних для проведення посівної кампанії в бідних країнах, наразі повністю ускладнене.
Карл Скау підкреслив, що в найбідніших регіонах планети, коли ціна на їжу зростає на 20–30%, люди просто їдять на 20–30% менше.
Це руйнівне поєднання факторів змушує організацію ухвалювати безпрецедентні й жорсткі рішення.
«У багатьох місцях ми вже забираємо в голодних, щоб нагодувати тих, хто помирає з голоду», — констатував керівник відомства.
Наразі Всесвітня продовольча програма тотально залежить від добровільних пожертв урядів і зараз фіксує суттєве падіння грошових надходжень з усіх боків. Зокрема, кардинально зменшив підтримку найбільший донор організації — США.
Після приходу до влади адміністрації, яку очолює президент США Дональд Трамп, фінансування міжнародних гуманітарних програм помітно скоротилося.
Поточний американський внесок становить близько 731 мільйона доларів, тоді як попередні показники перевищували 4 мільярди доларів.
Ще у березні гуманітарна організація офіційно попереджала, що понад 45 мільйонів людей зіткнуться з гострим браком їжі, якщо ціни на нафту триматимуться вище 100 доларів за барель.
Сьогодні негативні наслідки паливної кризи вже активно проявляються на місцях — у Шрі—Ланці, Сомалі та Афганістані. Проте, навіть якщо Ормузьку протоку відкриють найближчим часом, вплив цієї військової кризи відчуватиметься ще дуже довго.
«Відновлення займе час», — зазначив Карл Скау, додавши: «Ми сподіваємося, що цей конфлікт завершиться і протоку відкриють завтра. Але очевидно, що багаті країни мають активізуватися, щоб пом’якшити удар по найбільш уразливих».
На відміну від попередніх глобальних викликів, таких як війна в Україні чи пандемія COVID—19, цього разу оперативного зростання внесків від світової спільноти не відбулося, а загальний рівень фінансування впав на 40% у річному вимірі.
Іран заявив про ракетний удар по базі США в Йорданії з винищувачами F-35 та F-16
Іран оголосив про закриття Ормузької протоки, США відреагували
