ВООЗ можуть прирівняти кліматичну кризу до пандемії
Провідні міжнародні експерти закликали Всесвітню організацію охорони здоров’я офіційно визнати кліматичну кризу глобальною надзвичайною ситуацією у сфері охорони здоров’я. Вони вважають, що наслідки зміни клімату вже зараз забирають життя людей по всьому світу так само серйозно, як це було під час пандемії Covid-19. Про це повідомляє The Guardian.
Із такою заявою виступила незалежна пан’європейська комісія з питань клімату та здоров’я, яку скликала ВООЗ. У своєму новому звіті фахівці дійшли висновку, що масштаби кліматичної кризи вже відповідають критеріям міжнародної надзвичайної ситуації у сфері охорони здоров’я. Саме такий статус раніше отримували пандемія Covid-19 та спалах Mpox.
У доповіді йдеться, що зміна клімату вже прямо впливає на здоров’я людей. Причиною стають хвилі аномальної спеки, масштабні пожежі, повені, брудне повітря та проблеми з продовольством. Окремо експерти звертають увагу на поширення небезпечних інфекційних хвороб, зокрема денге та чикунгуньї.
Колишня прем’єр-міністерка Ісландії Катрін Якобсдоттір, яка очолювала комісію, заявила, що світ уже підійшов до критичної межі. «Кліматична криза, можливо, не є пандемією, але це надзвичайна ситуація у сфері громадського здоров’я, яка загрожує самому виживанню людства», — наголосила вона.
За її словами, якщо країни не почнуть діяти швидше й рішучіше, мільйони людей можуть зіткнутися з тяжкими хворобами або померти через наслідки кліматичних змін.
Головний науковий радник комісії, професор Лондонської школи гігієни та тропічної медицини Ендрю Хейнс, заявив, що ВООЗ уже давно визнає зміну клімату серйозною загрозою, однак тепер настав час для більш жорстких рішень. «Якщо ми й далі будемо викидати парникові гази у нинішніх обсягах, ризики для здоров’я лише зростатимуть», — сказав він.
Окрему увагу автори звіту приділили підтримці нафтової та газової галузей. Комісія закликала уряди поступово відмовлятися від субсидій для викопного палива. За оцінками експертів, лише в Європі така політика щороку може бути пов’язана приблизно із 600 тисячами передчасних смертей.
У звіті зазначається, що країни Європи витрачають близько 444 мільярдів євро щороку на підтримку нафтової та газової промисловості. У деяких державах ці витрати вже перевищують бюджети систем охорони здоров’я. «Це не є стійкою енергетичною політикою. Це провал у сфері охорони здоров’я», — заявила Якобсдоттір.
Вона також попередила, що нові плани з розширення видобутку нафти й газу через нестабільність на Близькому Сході можуть мати серйозні наслідки для людей у всьому світі. Регіональний директор ВООЗ у Європі Ганс Клуге підтримав рекомендації комісії. Він наголосив, що кліматична криза давно перестала бути лише екологічною темою.
За його словами, війна в Україні та конфлікти на Близькому Сході показали, наскільки залежність від викопного палива впливає не лише на економіку, а й на медицину, продовольчу безпеку та стабільність суспільств. «Аргументи на користь негайних дій щодо клімату — це питання безпеки, здоров’я та економіки. І це моральний обов’язок», — заявив Клуге.
Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила про завершення евакуації пасажирів круїзного судна MV Hondius, на борту якого зафіксували спалах хантавірусу.
Спалах хантавірусу: експерти оцінили ризики глобальної пандемії.
Ми також повідомляли: Серед членів екіпажу судна MV Hondius, де зафіксували спалах хантавірусу, перебувають п’ятеро громадян України. У МЗС повідомили, що наразі ознак погіршення стану їхнього здоров’я не виявлено.
Хворобу на борт судна нідерландської компанії Oceanwide Expeditions MV Hondius, від якої троє пасажирів померли, могли занести аргентинські пацюки чи миші.
