У ніч на 10 вересня Польща зафіксувала рекордне вторгнення російських ударних дронів до свого повітряного простору. У НАТО заявили про небезпечну провокацію, але не визнали нападу на Альянс. Натомість польські ЗМІ та військові експерти вважають це попередженням від Путіна, який перевіряє готовність НАТО захищати територію Польщі та країн Балтії.
Маневри ворожих безпілотників збіглися із початком російсько-білоруських навчань «Запад-2025», що мають стартувати 12 вересня на території Білорусі. У відповідь Польща вже перекидає збройні сили у напрямку білоруського кордону.
Про перший випадок збиття російських дронів над територією НАТО, тестування польського ППО та оцінки українських експертів щодо політичних наслідків інциденту для України, Польщі та Альянсу — у матеріалі UA.News.
Російські дрони у Польщі
Близько першої години ночі, 10 вересня, 19 російських ударних дронів перетнули кордон України та опинилися у повітряному просторі Польщі. Група безпілотників рухалася у напрямку міста Замосць, що розташоване за 60 кілометрів від українського кордону. Під загрозою удару опинилися три воєводства на сході Польщі, тимчасово закрили повітряний простір аеропортів Жешува, Любліна та Варшави.
У бойову готовність привели протиповітряну оборону та авіацію Польщі і країн НАТО. Для нейтралізації загрози задіяли польські винищувачі F-16, голландські F-35, італійські літаки-розвідники AWACS та літаки-дозаправники у повітрі, що спільно експлуатуються НАТО. Військові звітували про збиття кількох російських безпілотників.
Після нічного нальоту разом із уламками 10 дронів знайшли також фрагменти ракети. За даними МВС Польщі, рештки БпЛа виявили на різних об'єктах по всій країні.
Польські ЗМІ неофіційно повідомляли, що кордон перетнули понад 20 російських БплА, а максимальна відстань, яку пролетів один із «шахедів» — понад 300 км від кордону. Більшість із них були збиті голландськими винищувачами F-35.
Осінт-аналітик Якуб Вольський вважає, що маршрут ударних дронів через Польщу був прокладений навмисно за наказом російського диктатора Путіна, щоб перевірити боєздатність польських збройних сил та механізм реагування.
«Дрони прямували до великих міст. Це не збіг і не помилка української РЕБ. Рішення ухвалене в росії на політичному рівні як відповідь на закриття кордону з Білоруссю та в рамках військових навчань. Очікується посилення російських інформаційних операцій, які намагатимуться нагнітати страх, дискредитувати НАТО та показати нібито нездатність Польщі захищатися», — пояснив експерт.
Пізніше ЗМІ опублікували інформацію про те, що росіяни давно готували вторгнення ударних дронів у повітряний простір Польщі. Ще у липні у збитих російських безпілотниках знаходили 4G-модеми із SIM-картами польських, а також литовських мобільних операторів. Тривала підготовка могла свідчити про те, що однією із задач цієї російської атаки була розвідка системи протиповітряної оборони Польщі, «тестування коридорів атаки».
Реакція Польщі та країн НАТО на вторгнення російських дронів
Після того, як російські «шахеди» залетіли у повітряний простір Польщі, прем’єр-міністр країни Дональд Туск скликав термінове засідання уряду. У своїй заяві він наголосив, що влада не має інформації про постраждалих «внаслідок дій Росії».
«Той факт, що ці безпілотники, які становили загрозу безпеці, були збиті, змінює політичну ситуацію. У мене немає підстав стверджувати, що ми знаходимося на межі війни, але межу вже перейдено, і ситуація незрівнянно небезпечніша, ніж раніше. Ця ситуація підводить нас до відкритого конфлікту ближче, ніж будь-коли з часів Другої світової війни», — сказав глава уряду.
Влада Польщі також розпочала перемовини на основі статті 4 Північноатлантичного договору. Що передбачає консультації країн-членів НАТО, коли їхня територіальна цілісність або безпека опиняються під загрозою.
На відміну від статті 5, яка передбачає автоматичну військову відповідь, четверта стаття відкриває шлях до дипломатичних кроків, додаткових гарантій безпеки або посилення оборони.
За всю історію НАТО, починаючи з 1949 року, стаття 4 застосовувалася сім разів, востаннє — у лютому 2022 року після вторгнення Росії в Україну.
Генсекретар НАТО Рютте заявив, що повністю інцидент ще не оцінили, але «незалежно від того, було це навмисно чи ні, це абсолютно безрозсудно і абсолютно небезпечно». У польському уряді повідомили, що за результатами перемовин, Альянс починає додаткове розгортання сил на своєму східному фланзі.
Сполучені Штати також підтвердили свою готовність захищати кожен сантиметр території НАТО. Посол США у НАТО Метью Вітакер написав у соцмережі, що Вашингтон підтримає союзників у такій ситуації.
Водночас найвищі особи США не виступили з офіційними заявами одразу. У Білому домі лише повідомили, що президент Дональд Трамп планує поговорити з президентом Польщі Каролем Навроцьким.
Керівництво ЄС відреагувало більш оперативно. Головний дипломат ЄС Кая Каллас написала у соцмережі: «Війна, яку веде Росія, загострюється, а не закінчується. Ми маємо збільшити витрати Москви, посилити підтримку України та інвестувати в оборону Європи».
Росія тестує готовність НАТО до захисту — коментарі експертів
Скерувавши групу «шахедів» до повітряного простору Польщі, Росія переслідувала одразу кілька провокативних цілей, переконані міжнародні оглядачі.
Директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик наголошує:
«Мета «зальоту» дронів може бути комбінована. Продемонструвати здатність це робити. Підштовхнути союзників всередині НАТО до розбіжностей в оцінці цих подій. Спробувати звинуватити Україну. Вже поширюються «вкиди», що може то Україна якось перенаправила ці дрони на Польщу. Спробувати розбурхати ситуацію в самій Польщі, зокрема між двома осередками виконавчої влади.
Де факто — це ескалація. Питання в тому: що у відповідь? Зараз очевидно, що домінує бажання не трактувати це саме як напад, а ,скоріше, як небезпечну провокацію. Подивимося, чи це підштовхне Москву до повторення операції. І які висновки Польща та решта НАТО зроблять з точки зору кращої готовності на майбутнє».
Вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі має «двостороннє застосування». По-перше, РФ, як завжди, перевіряє межі дозволеного, що є основою геополітики останні декілька сот років існування Московії, вважає Олександр Краєв, директор програми «Північна Америка» Ради зовнішньої політики «Українська призма».
«Допоки ця межа не настала, вони будуть забирати все, що можна. Це старовинна ординська тактика. По суті, якщо згадати перші походи Субедея-багатура та, в принципі, всіх чингізідів: ти йдеш, допоки тобі не дадуть «тягла». Як тільки тобі дають «тягла», ти відступаєш. По суті, росіяни діють абсолютно за тим же принципом. З Польщею вийшло так само. Тобто дивляться, чи буде НАТО реагувати, буде це стаття 5, чи буде це стаття 4», — пояснює Краєв.
За його оцінками, друга мета росіян — використати провокацію з дронами для посилення антиукраїнських настроїв у Польщі.
«Зараз найпростіше, що може зробити Навроцький, Конфедерація та інші псевдопропольські патріотичні партії, сказати: «Це Україна винна. Чому Україна пропускає на нашу територію безпілотники? Ми правильно казали, що Україна — це проблема... Тому давайте Україні будемо зменшувати допомогу. Бо якщо ми її збільшимо, то Росія буде атакувати ще більше».
Кремль наполягатиме, що нічне входження групи безпілотників було випадковим у межах навчань «Захід-2025» на території Білорусі, водночас це дасть можливість Польщі «з’їхати» з цієї теми, припускає Краєв, оцінюючи реакцію західних країн.
«Реакція поки що обмежена. Заява про статтю 4 договору НАТО — добре. Це класичний підхід — починаємо зі статті 4, тобто з консультацій. Те, що одразу оголосили про мобілізацію територіальної оборони — теж добре. Те що нарешті…збили хоча б декілька дронів — теж хороший показник, але цього недостатньо. Навіть риторично просто визнати, що це російські дрони — замало.
Потрібно чітко сказати: ми вважаємо, що ці дрони летіли із атакувальною метою, що це не випадково, це не просто перевірка. Треба одразу Москві вказати, що таке неможливо далі робити. Бо наступного разу — одразу буде стаття 5 договору НАТО. Одразу удар по Калінінграду. Тобто, дуже дивно, що Польща досі ніяким чином не розіграла цю «калінінградську тему».
Слабка реакція буде провокувати Росію надалі, бо вона боїться лише сили, лише реальної відповіді. А коли цієї відповіді немає, то чого боятися?».
Читайте також:
Серія вбивств українських біженців: тривожна тенденція у Європі та США
