З самого початку все пішло не так
Не було і лідера Китаю, замість нього був прем'єр Лі Цян. А саме зустріч президента США Джо Байдена з головою Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпінем повинна була стати головною подією на перемовинах G20. Перед цим у червні у Китаї побували з візитом держсекретар Ентоні Блінкен і міністерка фінансів Джанет Єллен. Американські чиновники назвали такі кроки важливими для встановлення подальшого порозуміння між країнами. А Блінкен зазначив, що Пекін може застосувати «певний вплив» на росію, якщо дипломатія, спрямована на припинення війни, матиме реалістичні перспективи досягнення результатів. Зустріч у Нью-Делі повинна була закріпити досягнуті домовленості.
Цього не сталося. Після саміту у Кремлі підтвердили, що російський диктатор путін збирається їхати до Китаю на форум «Один пояс — один шлях». Тобто, Сі Цзіньпінем готовий зустрічатися з російським лідером, натомість не став цього робити з американським.
Не виключено, що росія просто «купила» лояльність Пекіна. За даними агентства Reuters, у найближчі кілька років ціна на російський трубопровідний газ для Китаю буде нижче ринкової.
Так, наступного року ціна становитиме $271,6 за тисячу кубометрів. Наприклад, для Туреччини та Європи газ у 2024 році коштуватиме $481,7 за тисячу кубометрів. 2022 року ціна становила $983,8.
Заяви
Нагадаємо, що «Велика двадцятка» складається з таких країн та союзів:
До речі, саме на цьому саміті країни погодилися приєднати до себе міжурядову організацію, що складається з 55 африканських країн — Африканській союз.
Ще на етапі заяв було зрозуміло, що марно очікувати засудження війни від деяких представників G20. Наприклад, президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва повідомив, що російського лідера володимира путіна не заарештують у Бразилії, якщо той відвідає саміт G20 у Ріо-де-Жанейро наступного року.
Індія, яка приймає G20, теж відмовляється засуджувати росію за вторгнення. Наразі вона передала головування на G20 Бразилії: прем'єр-міністр Моді вручив символічний головний молоток президенту Луїсу Інасіу Луле да Сілві. Бразилія заявила, що під час свого головування у 2024 році вона приділятиме пріоритетну увагу проблемам бідності, сталого розвитку та реформі глобального управління в міжнародних організаціях, зокрема, у МВФ та Раді безпеки ООН.
«Консолідована позиція Глобального Півдня на захист його легітимного права та інтересів, перешкодили успіху спроби Заходу знову українізувати весь порядок денний на шкоду обговоренню нагальних проблем країн, що розвиваються», - таку оцінку дав результатам саміту Лавров.
Посилаючись на декларацію лідерів G20, він сказав, що «важливо, що вони називають це українським параграфом, він включений і є предметом консенсусу, але це не про Україну… Так, українська криза згадується, але виключно в контексті необхідності вирішення всіх конфліктів, які існують у світі», – продовжив Лавров під час підсумкової прес-конференції.
Підсумкова декларація
- Усі держави мають у повному обсязі діяти відповідно до цілей та принципів Статуту ООН. Відповідно до Статуту ООН, всі держави повинні утримуватися від загрози або використання сили для досягнення територіальних придбань, порушуючи територіальну цілісність та суверенітет чи політичну незалежність будь-якої держави. Застосування чи загроза застосування ядерної зброї - неприпустима.
- Країни звернули увагу на людські страждання та додаткові негативні наслідки війни в Україні щодо глобальної продовольчої та енергетичної безпеки, але при цьому вказується, що в учасників G20 «були різні погляди та оцінки ситуації».
- G20 закликає до негайного та безперешкодного постачання зерна, продовольства й добрив з рф та України. Це необхідно для задоволення попиту в країнах, що розвиваються, і найменш розвинених країнах, особливо в Африці.
- «Велика двадцятка» вітає конструктивні ініціативи, які підтримують всеосяжний, справедливий і міцний мир в Україні.
У тексті декларації згадується «війна в Україні», а не «війна проти України». Такий вибір слів, ймовірно, був вибраний для того, щоб декларацію схвалила росія. А щоб себе відокремити від вирішення війни у Європі, в документі дописали: «G20 — не є платформою для розв'язання геополітичних проблем».
Реакція
Москву цілком влаштувала ця декларація.
Висновки
«Багато спостерігачів кажуть, що консенсус, досягнутий на саміті, підкреслює готовність західних країн «врятувати довіру» до G20, яка була піддана випробуванню після російського вторгнення в Україну, враховуючи те, що Індія та Глобальний Південь вважаються одними зі світових найпотужніші економіки, що розвиваються», — пише Financial Times.
Британське видання Express зазначило, що у Нью-Делі сталася рідкісна перемога путіна, а країни G20 розлютили Україну суперечливим рішенням.
«Присланий замість путіна міністр Сергій Лавров несподівано отримав тріумф над країнами Заходу на глобальному саміті. У суперечливій заключній заяві засуджувалося використання сили заради територіальної вигоди, але не згадувалося російська агресія, що викликало різку критику з боку України. Декларація пом'якшила засудження минулорічної заяви, де більшість членів висловлювали «найрішучіший жаль з приводу агресії російської федерації проти України», — пише Express.
Західні лідери все ж намагаються показати світові, що зустріч G20 у Індії не була провальною. Мовляв, вони продемонстрували світові, що спроможні на консолідацію. Зокрема, згадуються погрози Лаврова, заблокувати підсумкову заяву, якщо там буде засудження росії. У результаті — спільно прийнятий документ є, але його критика лише починається.
Читайте також:
Які сигнали Україні, світу та Конгресу США направив Блінкен із Києва