3-4 грудня у столиці Великобританії пройшла зустріч лідерів країн-членів НАТО. Своє 70-тиріччя військовий блок «відзначив» в умовах гострих протиріч між окремими учасниками і без остаточних відповідей на нові виклики у питаннях безпеки.
Україна, в силу специфіки цієї зустрічі, була на заході опосередковано. Але про Україну продовжують говорити в контексті загальноєвропейської безпеки та російської агресії, що визнається загрозою для Альянсу.
Лондонська декларація та головні заяви членів Альянсу
Формально те, що відбувалося в Лондоні 3-4 грудня, не було самітом НАТО. Члени Альянсу навмисно визначили статус, як зустріч лідерів країн-учасників блоку. Це пояснило зокрема те, що партнерські держави Україну і Грузію не запрошували на саму подію.
Але покликали на конференцію NATO Engages, де і прозвучали ключові позиції членів Альянсу щодо наріжних питань безпеки. Україну на цьому дискусійному форумі представляв міністр закордонних справ Вадим Пристайко.
Однією з головних тем лондонської зустрічі НАТО було обговорення життєздатності блоку. Приводом для такої полеміки стали слова президента Франції Еммануеля Макрона, який на початку листопада в інтерв'ю The Economist заявив про «смерть мозку НАТО».
Як і про те, що Європа більше не може розраховувати на США у питаннях безпеки. Пізніше Макрон висловився і щодо того, що Росія і Китай не є загрозою для Альянсу. На відміну від тероризму.
Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг в інтерв'ю Deutsche Welle напередодні візиту в Лондон запевнив, блок здатний діяти спільно та ефективно на благо усім його членам. Подібну позицію підтримали багато лідерів країн-учасників.
Анджей Дуда: «НАТО живий, як ніколи»
Приблизно в такому контексті прозвучали оцінки життєздатності Альянсу на конференції NATO Engages:
Всупереч очікуванням, на підтримку Альянсу виступив американський лідер Дональд Трамп, відомий своїми критичними заявами на адресу членів блоку. Президент США назвав позицію Макрона «небезпечною».
Витрати на оборону потрібно нарощувати – Дональд Трамп
Разом з тим, Трамп нагадав учасникам, що витрати на оборону в рамках блоку необхідно збільшувати.
Трамп «пройшовся» по деяких країнах, які, на його думку, витрачають недостатньо:
Йенс Столтенберг зазначив, що збільшення витрат на оборону до кінця 2020 року планується на рівні плюс 130 млрд доларів США.
Росія – серед головних загроз Альянсу
Про те, що Росія становить загрозу країнам-членам НАТО, висловилися багато хто. Головним чином – східноєвропейські країни, кому РФ є сусідом.
Позицію Еммануеля Макрона щодо того, що головним пріоритетом Альянсу повинна бути боротьба із тероризмом, а не з Росією чи Китаєм, лідери країн-учасниць не поділяють:
Підсумкова декларація про загрози Росії
У підсумковій декларації, яку підтримали усі 29 членів Альянсу, Росія прямо названа загрозою Північноатлантичного блоку:
У Декларації зазначено, Альянс, це оборонний блок, який сам по собі не представляє небезпеки для інших країн.
НАТО вважає Росію відповідальною за припинення Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності:
Держави НАТО зобов'язуються виконувати умови Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, зокрема «ядерне роззброєння, нерозповсюдження і мирне використання ядерної енергії»
Діалог з Росією і політика стримування
Діалог з Росією можливий, якщо тільки Росія сама цього захоче, сказано в документі.
Генеральний секретар Столтенберг вважає, що відносно Росії одного діалогу недостатньо. Необхідні стримуючі заходи:
Фактор Китаю
Глава Альянсу зазначив, що чимало викликів для НАТО виходять від Китаю, який відкрито демонструє військове посилення, збільшуючи інвестиції у військову сферу, включаючи розробки ядерної зброї. Ця країна – друга після США за видатками на оборону. Блок вперше офіційно звернувся до Китаю із попередженням про нарощування військової сили:
Зміцнення східного флангу НАТО
НАТО підтвердило принцип, закріплений в 5 статті Вашингтонського договору - «напад на одного союзника буде вважатися нападом на усіх нас». Відповідаючи на виклики оборони і в рамках політики стримування Росії, Альянс має намір посилити свою присутність в країнах Прибалтики і Польщі.
Глава блоку впевнений, що повторення України у державах НАТО не буде:
Відомо, що напередодні вильоту до Лондона президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган зажадав у Альянсу визнати терористами самооборону сирійських курдів. Інакше Турція не підтримає рішення блоку протистояти загрозам зі сходу на підтримку Прибалтики і Польщі. Дійсно, у підсумковій декларації згадки про план зміцнити східний фланг немає, однак цей план Альянс все ж затвердив, як повідомляє Європейська правда.
Українське питання на порядку денному зустрічі лідерів
У контексті російських загроз Україна залишається в центрі уваги Альянсу. Держави члени-блоку підтримують збереження антиросійських санкцій до моменту деокупації територій України.
Не може бути мови і про повернення Росії до складу Великої Вісімки. Виключення стало наслідком анексії Криму. Згадувалося на Лондонській зустрічі і про «Північний потік-2» та можливі санкції з боку США на адресу компаній, що беруть участь у проекті. Говорили і про перспективи членства України в НАТО.
Головний висновок для нашої країни полягає в тому, що глобально Альянс дивиться в бік Китаю і зосереджений на загрозах для свого східного флангу. НАТО готовий виступати на підтримку України, але не захищати її. Як і не готовий гарантувати будь-які наглядні перспективи входження до військового блоку. Щоб ці перспективи отримали реальний імпульс, Україні варто самій рухатися в бік Альянсу. Не обмежуючись політичними гаслами.
Про підсумки Лондонської зустрічі для нашої країни більш детально – у другій частині матеріалу.