Дональд Трамп з самого старту своєї другої президентської кампанії йшов на вибори з гаслами розрядки та деескалації. Він, серед іншого, постійно обіцяв налагодити відносини з РФ, зупинити війну в Україні (спершу — ще до інавгурації, потім за добу, потім за 100 днів, а зараз вже, схоже, ніколи) та в цілому показував, що стане президентом, який бажає домовлятися з усіма, хто цього хоче. І судячи з усього, він щиро сподівався домовитися з Путіним та припинити кровопролиття в Україні.
Однак з моменту вступу нового президента США на посаду пройшло вже майже 5 місяців. Війна не те що не закінчилася — вона стала ледь не жорсткішою, ніж коли-небудь. В контексті цього негативного тренду група сенаторів з обох партій, на чолі з республіканцем Ліндсі Гремом та демократом Річардом Блюменталем, підготувала законопроєкт стосовно нових санкцій проти Росії. Адже стратегія Трампа — кнут і пряник, і останній явно не спрацьовує.
То що ж передбачає новий санкційний закон, чому його досі не винесли на голосування і чи станеться це взагалі? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук разом із експертами розбирався в питанні.
Санкції США проти РФ: обмеження, які перевернуть світову економіку?
Санкції, які можуть ввести проти Москви, є найбільш жорсткими за весь час геополітичного конфлікту між США та РФ. При цьому вони парадоксальним чином навіть не карають Російську Федерацію за агресію — принаймні напряму.
Нові санкційні інструменти пропонують ввести мита у 500% проти всіх держав, які закуповують основні експортні товари росіян. Йдеться про такі позиції, як газ, нафту, вугілля, уран, нафтопродукти, продукцію хімічної промисловості, тощо.
Саме тому ці санкції називаються вторинними: вони вводяться не стільки проти РФ, скільки проти кожного, хто продовжить з нею економічне співробітництво. Та в результаті страждати має саме Росія.
Нові санкції принципово відрізняються від усіх, які вводилися раніше. Розрахунок авторів закону в тому, що найбільші економічні партнери Росії — Китай та Індія — злякаються серйозних наслідків з боку США. Адже тоді всі їхні товари, які імпортуються на американський ринок, отримають мито в 500%. Звичайно ж, будь-яка торгівля одномоментно втратить весь свій сенс.
Злякавшись таких проблем, китайці, індуси та всі інші держави, які активно торгують з Росією, мають припинити це співробітництво — принаймні в теорії. А це в свою чергу нанесе катастрофічну шкоду російській економіці, яка втратить ключові зовнішні ринки. В результаті грошей у Москви стане сильно менше, а отже і здатність вести війну проти України зменшиться.
Так це виглядає на папері, і виглядає досить страшно і потужно. Однак в реальності ситуація дещо інша. Проблема в тому, що у випадку ухвалення законопроєкту він може ледь не перевернути з ніг на голову всю світову економіку. А понести збитки від нього можуть перш за все… самі США та їхні союзники. Які досі залежні від деяких позицій того ж російського уранового чи нафтогазового експорту.
Чому Америка зволікає з новими санкціями проти РФ
Є дві глобальні причини, чому Конгрес досі не виніс на розгляд цей документ, хоча лежить він там вже досить давно. Відповідь криється в просторі глобальної економіки та глобальної політики.
В економічному сенсі нові санкційні інструменти можуть спровокувати радикальне загострення світової торговельної війни. Адже немає гарантій, що настільки потужні гравці, як КНР чи Індія, дозволять Вашингтону напряму впливати на себе та вирішувати, з ким їм торгувати, а з ким ні.
До того ж мита можна ввести дзеркально, вже проти самих Штатів, які залежать від того ж Китаю не менше, ніж Китай — від них. Західні експерти кажуть, що такий крок здатен викликати в Америці рецесію, що точно не потрібно Дональду Трампу.
Вторинні санкції вдарять не тільки по геополітичних противниках США, але й по найближчих союзниках. Зокрема, по Європейському Союзу, який досі не спромігся відмовитися від російського газу. Так, ЄС має плани повністю припинити імпорт «блакитного палива» з країни-агресорки, але тільки з 2027 року. При цьому єдності тут немає, багато хто в Євросоюзі проти таких рішень. Наприклад, ті ж Угорщина, Словаччина та інші держави.
Щобільше: навіть самі Сполучені Штати досі не припинили повністю економічне співробітництво з РФ. Зокрема, Москва продає американцям збагачений уран, який використовується в ядерних реакторах США. Тож виходить, що санкції доведеться ввести проти самих себе? Звичайно ж, такий варіант є неможливим.
Втім, існує лазівка, запропонована співавтором законопроєкту Ліндсі Гремом. Республіканець вважає, що можна зробити виключення і не вводити мита для тих країн, які допомагають Україні. Це гарна ідея, однак навіть в такому випадку шанси на ухвалення документу залишаються наразі невисокими, про що пишуть навіть американські ЗМІ.
В політичному сенсі прийняття законопроєкту про санкції також несе ризики для США. Точніше, конкретно для президента Трампа. Останній вже неодноразово казав, що поки не вирішив, буде він підтримувати цей закон чи ні.
«Я ще не вирішив, чи буду ним користуватися. Це дуже сильний законопроєкт. Якщо я подумаю, що Росія не піде на угоду або не зупинить кровопролиття… Я скористаюся ним, якщо знадобиться», — заявив нещодавно Трамп.
Вочевидь, він каже це в рамках певної політико-дипломатичної гри. Адже вже всім у світі давно очевидно, що Путін не йде на угоду і не зупиняє кровопролиття. Ба більше: він і не збирався цього робити. Натомість російський диктатор планує нові наступальні операції і подальше знищення українців.
Отже, є всі підстави для введення наджорстких санкцій з боку Вашингтона. Однак в ЗМІ фігурували зливи, що Трамп особисто непублічно просив Конгрес притримати документ і поки що не виносити його на обговорення. Чому так, окрім суто економічних причин?
Скоріше за все, американський лідер банально боїться та не бажає повністю закрити можливості комунікації зі своїм російським візаві. А нормалізація стосунків з РФ для Трампа явно важливіша, ніж війна в Україні. Він, власне, вже неодноразово це доводив.
Якщо ж Конгрес все-таки проголосує за санкції, Трамп їх підтримає і вони вступлять в силу — це гарантовано офіційно завершить діалог між Вашингтоном та Москвою. Також, скоріше за все, це спричинить різку ескалацію війни в нашій країні.
Тобто ситуація погіршиться для всіх. Всіх, окрім самої країни-агресорки, яка вже не раз демонструвала, що жодні санкції не змушують її поступитися чи припинити тероризовувати Україну.
Тож зараз законопроєкт перебуває у «підвішеному» стані. По-перше, він викликає багато питань навіть в американському експертному середовищі і має потенційно негативні наслідки не тільки для Росії, але й для всього світу, включаючи самі Сполучені Штати та Європу. По-друге, Трамп явно не бажає йти на такий радикальний розрив з, як він його якось назвав, «розумним хлопцем Путіним», і все ще сподівається на якийсь конект і деескалацію.
Що ж, оптимізму американського лідера можна лише позаздрити. А майбутнє санкційного закону поки що залишається невизначеним. Скоріше за все, він або взагалі так і не буде ухвалений, або це станеться у випадку радикальної ескалації в Україні, серйозного тиску на Трампа всередині США та в ситуації, коли повний розрив комунікації з путінською Росією стане неминучим.
Думки експертів
Політолог, директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко вважає, що законопроєкт про санкції має всі шанси так і залишитися лежати в Конгресі США. Однак якщо Трамп все ж наважиться на посилення санкцій, то його використають. Але не в нинішньому вигляді.
«В нинішньому вигляді з цифрою 500% цей закон абсолютно нереалістичний. Абсолютно! Бо це означатиме повне припинення двосторонньої торгівлі між тими ж США і Китаєм. Це сьогодні абсолютно неможливо. Навпаки: зараз американці з китайцями намагаються домовитися, знайти компроміс по торгівлі. Тож якщо законопроєкт і буде ухвалений, то не в нинішньому вигляді. Також поки що у Трампа і в його адміністрації домінує думка, що це «не на часі». Не час вводити санкції проти РФ.
Щобільше: адміністрація Трампа може посилити санкції проти РФ навіть без Конгресу. І в них є проєкт таких санкцій. Але навіть його вони не вводять в дію. Тому я поки що не бачу в найближчій перспективі передумов для введення цих санкцій. Цей законопроєкт був скоріше про піар і про тиск на Росію. Але особливість ситуації в тому, що конгресмени роздратовані. Вони вважають нинішню позицію США слабкою, критикують дії адміністрації Трампа. Тому я не виключаю, що через певний час, можливо, і буде якесь посилення санкцій. Але точно не в нинішньому виді», — впевнений Володимир Фесенко.
Політолог Руслан Бізяєв вважає, що Трамп нещодавно вже частково відповів, чому він досі не вводить санкції проти РФ. Це сталося під час візиту до США німецького канцлера Фрідріха Мерца.
«Трамп сказав приблизно так: Російська Федерація це (санкції — ред.) заслужила, але я цього поки що робити не буду. Чому так? Тому що триває політичний процес. Поки цей процес триватиме і буде більш-менш влаштовувати Трампа, санкції вводитися не будуть. І розформування департаменту, який у Міністерстві фінансів США відповідав за санкції, якраз і каже про те, що найближчим часом Трамп не має наміру цього робити. Завжди дивимося на те, що політики роблять, а не на те, що вони говорять.
Судячи з того, як США домовляються з Китаєм, судячи з того, що Великобританія в контексті мит відбулася «легким переляком» — виходить, що основний тарифний тиск зараз буде припадати на Європейський Союз. Що ж стосується введення санкцій проти РФ — це покладуть на стіл лише після того, коли переговорний процес буде офіційно зірваний. Тоді Трамп може почати тиснути на РФ санкційними інструментами. І так, враховуючи, що 30% російського бюджету складають нафтогазові доходи — це серйозний інструмент», — резюмував Руслан Бізяєв.
