Зеленський і Трамп можуть зірвати саміт НАТО — NYT

Наступний саміт НАТО, що відбудеться 24–25 червня в Нідерландах, має пройти без публічних суперечок щодо України. Принаймні такої мети дотримується новий генеральний секретар альянсу Марк Рютте.

Про це пише NYT.

Рютте прагне зосередити зустріч на нових цілях щодо військових витрат, а не на розбіжностях між союзниками.

Проте ситуацію можуть ускладнити два учасники — Дональд Трамп і Володимир Зеленський. Очікується, що президент США буде присутній на саміті, попри його відвертий скепсис щодо підтримки України і роль Сполучених Штатів у європейській безпеці. 

США також готують значні зміни в розміщенні американських військ у Європі. Хоча адміністрація Трампа публічно не заперечує зобов’язання перед союзниками, за лаштунками готується нова військова ротація, яка може змінити баланс сил на континенті.

Рютте прагне зосередити зустріч на нових цілях щодо військових витрат, а не на розбіжностях між союзниками.

«Ми залишимося чудовим партнером і союзником», — запевнив Метью Вітакер, новий посол США в НАТО. 

Роль України на саміті досі під питанням. 

«Я повністю очікую, що Зеленський буде в Гаазі», — сказав Вітакер на конференції в Таллінні.

Очевидно, цьогорічний саміт не включатиме засідання Ради НАТО–Україна, де раніше сторони сідали за спільний стіл як рівні. Натомість участь Зеленського може обмежитися паралельним форумом оборонної промисловості.

Минулі саміти мали напружений характер. У 2023 році у Вільнюсі Зеленський вимагав гарантій щодо вступу України.

Цьогорічний текст, за словами дипломатів, буде коротшим. Тема членства України знову ризикує залишитися без конкретики. Європейські союзники готові підтримувати Київ, однак не очікують, що Трамп або Конгрес США погодяться на нові великі пакети допомоги.

Хоча наразі постачання зброї в межах 61 млрд доларів не зупинено, Трамп не демонструє готовності тиснути на росію, натомість заявляє про намір США вести масштабну торгівлю з рф після війни.

«У росії є можливість створити велику кількість робочих місць та багатства. Її потенціал безмежний», — додає він.

Марк Рютте пропонує нову систему оборонних витрат: 3,5% ВВП на «жорстку військову силу» плюс ще 1,5% на інфраструктуру подвійного призначення — наприклад, дороги й мости, які можна використовувати для переміщення військ. Це має замінити чинну норму в 2% ВВП.

Очікується, що всі країни-члени погодяться на цю нову ціль. За даними НАТО, 23 із 32 країн уже досягли або перевищили старий рівень у 2%.

США також планують досягти 5% витрат, хоча вже зараз вони витрачають на Європу близько 50 млрд доларів із оборонного бюджету в 997 млрд.

За оцінками Міжнародного інституту стратегічних досліджень, щоб повністю замінити американську присутність, Європа має витратити приблизно 1 трлн доларів.

Водночас деякі експерти, зокрема Каміль Гранд, вважають цю цифру завищеною й стверджують, що європейці й так досягнуть її протягом наступного десятиліття за новими цільовими орієнтирами.

«НАТО сильніше, справедливіше та смертоносніше, ніж було до вторгнення росії в Україну», — заявила Радміла Шекерінська, нова заступниця генсека альянсу. Але водночас вона визнала, що консенсусу щодо витрат ще немає, і це ключове завдання саміту.

Експерти попереджають: невизначеність щодо ролі США в Європі може поставити під загрозу стабільність оборони як НАТО, так і України.

Нагадаємо, що Естонія порівняла обстріли України з бомбардуванням Лондона.

Також раніше ми писали про те, що Польща вручила нотy протесту через знищення меморіалу жертвам катинського розстрілу в рф.