«Зеленський вмикає диктатуру»: як світові ЗМІ реагують на закон 12414
Україна знову опинилася на перших шпальтах найбільших світових медіа, але не через війну. Усі говорять про скандальні обмеження антикорупційних органів, ухвалений і підписаний президентом законопроєкт №12414 та мітинги по всій країні проти цього рішення.
Про це пише ВВС Україна.
«Уряд Зеленського бере на приціл борців з корупцією, «Зеленський виступає проти незалежних антикорупційних органів України», «Обурення в Україні через атаки уряду на антикорупційні органи» – ось лише частина заголовків світових ЗМІ про останні події в Україні.
Оглядачі звертають увагу на швидкість з якою 22 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт. А також – на події навколо НАБУ та САП, що відбулися напередодні.
Зеленський підписав скандальний закон №12414
«Рішення уряду розгорнути тотальний наступ на реформи, запроваджені після Майдану, наводить на думку, що тут діє щось підступне. Джерела вказують, що причиною появи законопроєкту могло бути відкриття розслідувань НАБУ щодо діяльності осіб, наближених до Офісу президента», – пише про події The Economist.
Президент України Володимир Зеленський, тим часом, запевнив, що антикорупційні органи в Україні не припинятимуть роботу.
Найбільші протести за час повномасштабного вторгнення
Мітинги 22-го липня — наймасовіші від початку повномасштабного вторгнення Росії. Хоча мітинги відбувалися і раніше, вони здебільшого були присвячені поверненню військовополонених або зниклих безвісти.
«Будь-які протести в Україні обмежені воєнним станом та комендантською годиною, що діє вночі. Але сотні українських цивільних, ветеранів та військових, а також антикорупційних активістів, прийшли до центру Києва і скандували: «Вето! Вето! Вето!» у бік Офісу Зеленського» – пише Politico.
Журналісти назвали ухвалений закон таким, що «підриває незалежність антикорупційних органів України».
Видання The Economist також звернуло увагу на те, що атака на антикорупційну систему вразила багатьох у самій команді Володимира Зеленського, а підписання законопроєкту журналісти назвали посиленням контролю українського президента.
«Один посадовець зазначив, що поспішність і розмах законопроєкту нагадували сумнозвісні закони про заборону протестів від 16 січня 2014 року. Це був один з останніх кроків уряду Віктора Януковича, перш ніж диктатор був змушений тікати з Києва вертольотом», – пише медіа.
Ще один інсайдер видання висловив думку, що Офіс президента вирішив «використати момент безкарності та сприятливої нагоди», адже їм вдалося певною мірою залучити на свій бік американського президента Дональда Трампа після того, як він, схоже, розчарувався у Володимирі Путіні.
«Фокус тепер змістився на внутрішніх ворогів», — зазначив інсайдер.
Видання Bloomberg пише про те, що безпрецедентні протести спалахнули тоді, коли українська столиця майже щодня потерпає від смертоносних обстрілів дронами та ракетами.
«Це підкреслює зростаюче обурення в суспільстві щодо спроб Зеленського сконцентрувати владу у вузькому колі своїх близьких соратників. Це також відбувається в той час, коли Україна намагається переконати своїх західних союзників, особливо в Європейському Союзі, доставляти та оплачувати постачання зброї та продовжувати фінансову допомогу», – зазначає Bloomberg.
«Найнебезпечніший момент»
Рішення обмежити повноваження САП і НАБУ стурбувало не лише громадськість, а і міжнародних партнерів України.
«Боротьба з глибоко вкоріненою корупцією є обов'язковою вимогою для вступу Києва до Євросоюзу та для залучення мільярдів західної допомоги», – пише видання Reuters.
Комісар ЄС з питань розширення Марта Кош написала у X, що вона «серйозно стурбована» голосуванням за законопроєкт.
Кінець епохи боротьби з корупцією? Чим небезпечне знищення незалежності НАБУ
«Демонтаж ключових гарантій, що захищають незалежність НАБУ, є серйозним кроком назад», — сказала вона, додавши, що верховенство права є «самому центрі» переговорів про вступ до ЄС.
Західний дипломат, знайомий із роботою України у сфері реформ, у розмові з Reuters назвав ці події «найнебезпечнішим моментом» для незалежності антикорупційних органів.
«Українська сторона все більше і більше тестує межі», — сказало джерело, маючи на увазі терпіння союзників Києва.
Видання Bloomberg також звернуло увагу на те, що крок назад у антикорупційних реформах може вплинути на допомогу західних партнерів України.
«Тиск на антикорупційні інституції може зупинити зусилля України щодо вступу до Європейського Союзу та ризикувати призупиненням безвізового режиму з блоком», – зазначають журналісти видання.
«НАБУ і САП будуть працювати»
У вечірньому зверненні, що з'явилося пізно вночі, Володимир Зеленський запевнив, що антикорупційні органи не припинятимуть роботу.
«Антикорупційна інфраструктура працюватиме, тільки без російських впливів – від цього треба все очистити. І справедливості має стати більше. Звісно, що НАБУ та САП будуть працювати. І важливо, що Генеральний прокурор налаштований на те, щоб в Україні реально забезпечувалась невідворотність покарання для тих, хто йде проти закону», – сказав Зеленський.
«Крок, щоб взяти НАБУ під жорсткіший контроль, є останнім у серії дій проти активістів, що підтримують реформи, та борців з корупцією». – зазначає видання Financial Times
«Ці дії викликали попередження про поступове запровадження авторитаризму в адміністрації президента під час війни. Це викликає занепокоєння серед західних країн, які підтримують Україну».
Видання The New Yourk Times зазначає, що Володимир Зеленський балотувався на посаду президента, обіцяючи «навести лад», натомість його уряд «вживає жорстких заходів проти антикорупційних активістів та критиків».
У The New Yourk Times також говорять про те, що «Москва наполегливо працює над розпалюванням корупційних наративів у рамках своїх зусиль з підриву західної підтримки», від якої Україна дуже залежна.
Реакції українських посадовців
Тим часом реакції українських високопосадовців різняться.
Очільник СБУ Василь Малюк заявив, що законопроєкт — повернення до Конституції:
«Ніхто нікого не ліквідував. Це просто повернення до Конституції. САП і НАБУ не ліквідовані, вони продовжують існувати і якісно працювати... Ми з керівництвом НАБУ і детективами робимо спільну свою роботу. Я думаю, вони тільки у захваті будуть, що генпрокурор підкине якісь свіжі ідеї, маючи свій досвід. Він, на відміну від них, підтримував обвинувачення Януковича, а вони цього не робили», – сказав Малюк журналістам.
Очільник ГУР Кирило Буданов написав у соцмережах, що потрібно «проявити мудрість і відповідальність».
«Українська історія навчила нас – нація програє, якщо її розривають внутрішні суперечності. В нас одна спільна біда, один ворог. Тож вирішувати внутрішні суперечності варто шляхом відкритого діалогу для досягнення єдиної спільної мети – відстояти нашу країну. Впевнений, що Україну врятують сильні військо та інституції», – сказав Буданов.
Нещодавно призначений генеральний прокурор Руслан Кравченко також написав про те, що разом головою СБУ Василем Малюком і директором ДБР Олексієм Сухачовим поспілкувався з представниками G7.
«Обговорили низку питань: від викорінення корупції і реформи правоохоронних органів, до боротьби з ворогом на передовій і всередині країни — з агентами Росії», – написав Кравченко.
«Наші міжнародні партнери отримали вичерпні відповіді на всі свої запитання: і щодо роботи правоохоронних органів України в цілому, і щодо нещодавньої спецоперації по нейтралізації російського впливу на НАБУ», – додав він.
Нагадаємо, в Єврокомісії жорстко відреагували на ухвалення Радою скандального закону проти НАБУ.
Також Рада ухвалила закон, який фактично підпорядковує НАБУ і САП Офісу генпрокурора.
