3-4 грудня у столиці Великобританії пройшла зустріч лідерів країн-членів НАТО. Своє 70-тиріччя військовий блок «відзначив» в умовах гострих протиріч між окремими учасниками і без остаточних відповідей на нові виклики у питаннях безпеки.
Україна, в силу специфіки цієї зустрічі, була на заході опосередковано. Але про Україну продовжують говорити в контексті загальноєвропейської безпеки та російської агресії, що визнається загрозою для Альянсу.
Лондонська декларація та головні заяви членів Альянсу
Формально те, що відбувалося в Лондоні 3-4 грудня, не було самітом НАТО. Члени Альянсу навмисно визначили статус, як зустріч лідерів країн-учасників блоку. Це пояснило зокрема те, що партнерські держави Україну і Грузію не запрошували на саму подію.
Але покликали на конференцію NATO Engages, де і прозвучали ключові позиції членів Альянсу щодо наріжних питань безпеки. Україну на цьому дискусійному форумі представляв міністр закордонних справ Вадим Пристайко.
Однією з головних тем лондонської зустрічі НАТО було обговорення життєздатності блоку. Приводом для такої полеміки стали слова президента Франції Еммануеля Макрона, який на початку листопада в інтерв'ю The Economist заявив про «смерть мозку НАТО».
Як і про те, що Європа більше не може розраховувати на США у питаннях безпеки. Пізніше Макрон висловився і щодо того, що Росія і Китай не є загрозою для Альянсу. На відміну від тероризму.
Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг в інтерв'ю Deutsche Welle напередодні візиту в Лондон запевнив, блок здатний діяти спільно та ефективно на благо усім його членам. Подібну позицію підтримали багато лідерів країн-учасників.
Анджей Дуда: «НАТО живий, як ніколи»
Приблизно в такому контексті прозвучали оцінки життєздатності Альянсу на конференції NATO Engages:
«Згадайте, в 1990-х роках можна було сказати, що НАТО фактично не існувало. В останні роки ми багато змінили. Була російська агресія в Грузії, зараз російська агресія в Україні, п'ять років тому був окупований Крим, і до сих пір є перспектива наступного вторгнення. І НАТО, на мою думку, показує, що він живий, бо швидко реагує на усі ці зміни»
президент ПольщіВсупереч очікуванням, на підтримку Альянсу виступив американський лідер Дональд Трамп, відомий своїми критичними заявами на адресу членів блоку. Президент США назвав позицію Макрона «небезпечною».
«Я думаю, що це дуже прикро. Ви не можете робити подібні заяви про НАТО. Це дуже зневажливо»
президент СШАВитрати на оборону потрібно нарощувати – Дональд Трамп
Разом з тим, Трамп нагадав учасникам, що витрати на оборону в рамках блоку необхідно збільшувати.
«Два відсотки (від ВВП – прим.авт.) – дуже низька цифра (для потреб безпеки – пр.им.авт.), Має бути чотири»
президент США«Військові витрати в Європі та Канаді протягом багатьох років летіли вниз, як на американських гірках. Зараз вони почали рости, і США дуже задоволені цим. Генсек Столтенберг провів відмінну роботу»
президент СШАТрамп «пройшовся» по деяких країнах, які, на його думку, витрачають недостатньо:
«Німеччина платить 1,1%, деякі країни роками практично не платять до бюджету НАТО. Повинен бути справедливий розподіл»
президент СШАЙенс Столтенберг зазначив, що збільшення витрат на оборону до кінця 2020 року планується на рівні плюс 130 млрд доларів США.
Росія – серед головних загроз Альянсу
Про те, що Росія становить загрозу країнам-членам НАТО, висловилися багато хто. Головним чином – східноєвропейські країни, кому РФ є сусідом.
«Для Литви Росія – екзистенційна загроза. І для НАТО, принаймні, для східного флангу НАТО. Російська військова доктрина говорить про те, що НАТО противник, і вона концентрує свої військові сили, проводить навчання. Не можна говорити, що Росія не становить загрози»
«Єдина організація, здатна стримати Росію, це – НАТО. Це не означає, що ми не повинні боротися із тероризмом»
Позицію Еммануеля Макрона щодо того, що головним пріоритетом Альянсу повинна бути боротьба із тероризмом, а не з Росією чи Китаєм, лідери країн-учасниць не поділяють:
«Було б неправильним оцінювати, розставляти пріоритети. У нас є терористична загроза, у нас є загроза російського імперіалізму, і у нас є відповідь на обидві ці загрози»
президент ПольщіПідсумкова декларація про загрози Росії
У підсумковій декларації, яку підтримали усі 29 членів Альянсу, Росія прямо названа загрозою Північноатлантичного блоку:
«Ми, як Альянс, стикаємося із різними загрозами і викликами, що виходять з усіх стратегічних напрямків. Агресивні дії Росії загрожують євроатлантичній безпеці; тероризм у всіх його формах і проявах залишається постійною загрозою для усіх нас. Державні та недержавні суб'єкти кидають виклик міжнародному порядку, заснованому на правилах. Нестабільність за межами наших кордонів також сприяє нерегулярній міграції. Ми стикаємося з кібер- та гібридними загрозами»
У Декларації зазначено, Альянс, це оборонний блок, який сам по собі не представляє небезпеки для інших країн.
«Ми прийняли рішення про підвищення готовності наших сил реагувати на будь-яку загрозу в будь-який час з будь-якого напрямку»
НАТО вважає Росію відповідальною за припинення Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності:
«Ми залишаємося твердо прихильними боротьбі з тероризмом і разом приймаємо заходи, щоб перемогти його. Ми реагуємо і надалі будемо реагувати виважено і відповідально на розгортання Росією нових ракет середньої дальності, що призвело до припинення дії Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності і представляє значні ризики для євроатлантичної безпеки»
Держави НАТО зобов'язуються виконувати умови Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, зокрема «ядерне роззброєння, нерозповсюдження і мирне використання ядерної енергії»
Діалог з Росією і політика стримування
Діалог з Росією можливий, якщо тільки Росія сама цього захоче, сказано в документі.
«Ми залишаємося відкритими до діалогу і конструктивних відносин із Росією, коли дії Росії це дозволять»
Генеральний секретар Столтенберг вважає, що відносно Росії одного діалогу недостатньо. Необхідні стримуючі заходи:
«НАТО зберігає прихильність до діалогу з Росією. Ми віримо в діалог, оскільки Росія – наш найближчий, найсильніший сусід. Ми віримо в діалог, але також віримо у подвійний підхід – коли є діалог, а також оборона і стримування»
Генеральний секретар НАТОФактор Китаю
Глава Альянсу зазначив, що чимало викликів для НАТО виходять від Китаю, який відкрито демонструє військове посилення, збільшуючи інвестиції у військову сферу, включаючи розробки ядерної зброї. Ця країна – друга після США за видатками на оборону. Блок вперше офіційно звернувся до Китаю із попередженням про нарощування військової сили:
«Ми визнаємо, що зростаючий вплив Китаю і його міжнародна політика представляють як можливості, так і проблеми, які нам потрібно вирішувати разом як Альянсу»
Генеральний секретар НАТОЗміцнення східного флангу НАТО
НАТО підтвердило принцип, закріплений в 5 статті Вашингтонського договору - «напад на одного союзника буде вважатися нападом на усіх нас». Відповідаючи на виклики оборони і в рамках політики стримування Росії, Альянс має намір посилити свою присутність в країнах Прибалтики і Польщі.
«По-перше, у нас є плани захищати цей регіон. По-друге, у нас є не тільки плани, але і бойові можливості – навіть більше, ніж будь-коли. У нас там і солдати, і сили швидкого реагування. І ми плануємо подальші рішення по підвищенню нашої боєготовності в цьому контексті»
Генеральний секретар НАТОГлава блоку впевнений, що повторення України у державах НАТО не буде:
«Якщо на Польщу і країни Балтії буде здійснено напад, на нього відповість увесь альянс»
Генеральний секретар НАТО«Ми повинні бути впевнені, що в одній з країн НАТО не повториться того, що сталося в Україні, - збройного вторгнення Росії до сусідньої держави»
Генеральний секретар НАТОВідомо, що напередодні вильоту до Лондона президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган зажадав у Альянсу визнати терористами самооборону сирійських курдів. Інакше Турція не підтримає рішення блоку протистояти загрозам зі сходу на підтримку Прибалтики і Польщі. Дійсно, у підсумковій декларації згадки про план зміцнити східний фланг немає, однак цей план Альянс все ж затвердив, як повідомляє Європейська правда.
Українське питання на порядку денному зустрічі лідерів
У контексті російських загроз Україна залишається в центрі уваги Альянсу. Держави члени-блоку підтримують збереження антиросійських санкцій до моменту деокупації територій України.
Не може бути мови і про повернення Росії до складу Великої Вісімки. Виключення стало наслідком анексії Криму. Згадувалося на Лондонській зустрічі і про «Північний потік-2» та можливі санкції з боку США на адресу компаній, що беруть участь у проекті. Говорили і про перспективи членства України в НАТО.
Головний висновок для нашої країни полягає в тому, що глобально Альянс дивиться в бік Китаю і зосереджений на загрозах для свого східного флангу. НАТО готовий виступати на підтримку України, але не захищати її. Як і не готовий гарантувати будь-які наглядні перспективи входження до військового блоку. Щоб ці перспективи отримали реальний імпульс, Україні варто самій рухатися в бік Альянсу. Не обмежуючись політичними гаслами.
Про підсумки Лондонської зустрічі для нашої країни більш детально – у другій частині матеріалу.
