«Брудна» застава Галущенка: 21 банк, 85 рахунків та «конверти» — як обдурили систему
03 Вересня 2026 16:35На засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради під головуванням народного депутата Ярослава Железняка посадовці НБУ, Мінфіну та державних банків відповідали на запитання про призначення наглядової ради «Сенс Банку», телефонні домовленості щодо кандидатів, мільйонні застави та рішення, які регулятор роками приймав щодо банку. У відповідях постійно повторювалися слова «не знаю», «не пам'ятаю», «не можу коментувати», але документи, листування та журналістські записи давали депутатам значно більше приводів для запитань.
Рекрутери не рекомендували — кандидатів усе одно винесли на затвердження
Одним із головних епізодів засідання стали свідчення керівника Amrop Ukraine В'єстурса Лієгіса. Саме ця міжнародна HR-компанія проводила відбір кандидатів до наглядової ради державного «Сенс Банку».
За словами Лієгіса, компанія оцінила 111 претендентів і сформувала шортлист. Однак після цього тодішня голова Номінаційного комітету Ірина Мудра, яка одночасно була заступницею керівника Офісу Президента, телефоном попросила розширити список українськими кандидатами з «довгого списку». Самі рекрутери цих кандидатів не рекомендували.
16 квітня Amrop передала профайли оновленого списку й окремо зазначила, що не рекомендує, зокрема, Миколу Гладищенка та Олександра Щура через нижчі результати порівняно з фіналістами. І вже наступного дня ці кандидатури винесли на фінальні співбесіди.
Під час засідання секретар ТСК Вадим Івченко звернув увагу саме на цю невідповідність:
«Ви як компанія надаєте сервіс номінаційному комітету, і в межах цього "сервісу" ви подали кандидата, який набрав найменшу кількість балів. Тобто сервіс полягає в тому, щоб подавати не лише сильних кандидатів, а й тих, щодо яких вам особисто телефонують посадові особи з Офісу Президента», — заявив Вадим Івченко.
Окремо ТСК з'ясувала, ще до завершення конкурсу попередні дані про кандидатів передали Національному банку. За словами учасників засідання, проти цього виступали представник МВФ та Мінфін. У результаті виникло питання, чому регулятор отримував інформацію про кандидатів ще до завершення процедури і чи могла ця інформація вплинути на подальший відбір.
Особливим стало питання щодо Єви Дефальк — іноземної кандидатки, яка отримала найвищі оцінки Amrop і була погоджена Кабміном, але згодом зняла свою кандидатуру. За словами учасників ТСК, Дефальк могли повідомити, що НБУ її не погодить. Офіційного рішення про відмову не було — кандидатка просто вибула з процесу. А вже на цьому тлі Гладищенко, якого рекрутери не рекомендували, став головою наглядової ради.
«Я не пам'ятаю»: що Каціон відповідав про розмову щодо кандидатів
Наступним перед ТСК виступив голова правління «Ощадбанку» Юрій Каціон. Його зв'язки з учасниками історії депутати розбирали окремо. Каціон понад 20 років працює в «Ощадбанку», де перетинався з Андрієм Пишним та Іриною Мудрою. Крім того, з січня до листопада 2025 року він був позаштатним радником тодішнього керівника Офісу Президента Андрія Єрмака.
Сам Каціон заявив, що в Офіс Президента потрапив завдяки професійному досвіду, а не рекомендаціям Мудрої чи Пишного. Потім у залі продемонстрували аудіозаписи, оприлюднені розслідувачами. На одному з них співрозмовник на ім'я «Юрій» обговорює з бізнесменом Василем Веселим кандидатів до наглядової ради «Сенс Банку». Серед них — Олег Містюк. На записі співрозмовник характеризує Містюка як: «нормальну, адекватну людину, яка буде все виконувати правильно».
Після цього Веселий говорить: «Зараз ми тоді дотремо, я думаю, 5–10 хвилин, і ми вийдемо на фінальний список: Новак, Шугаєв, Єва, Щуров, Гладищенко і Містюк».
Железняк прямо запитав Каціона, чи належить йому голос на записі та чи розмовляв він із Веселим 12 травня 2025 року про кандидатів.Каціон не підтвердив. Він визнав знайомство з Веселим і пояснив його бізнесовими питаннями — той нібито звертався щодо банківського фінансування відбудови зруйнованого м'ясокомбінату в Броварах.
Щодо самої розмови відповідав: «Я не пам'ятаю» або «Я не можу коментувати неверифіковані та неідентифіковані матеріали».
Каціон також заперечив співпрацю з Тимуром Міндічем та Олександром Цукерманом і заявив, що не отримував доручень від Офісу Президента чи НБУ щодо кадрових питань «Сенс Банку».
Містюк: «До появи плівок я навіть не знав про Веселого»
Олег Містюк — той самий кандидат, якого на записах називали людиною, яка «буде все виконувати правильно», також прибув на засідання ТСК.
Його позиція була категоричною: він не знайомий із Веселим та іншими згаданими у розслідуваннях бізнесменами.
«До листопада чи жовтня, коли з'явилися перші плівки, я навіть не знав про існування Міндіча, Цукермана, Веселого і всіх інших. Це для мене зовсім незрозуміло, хто ці люди і який вплив вони могли мати».
На запитання про слова Веселого щодо його кандидатури Містюк відповів: «Мені дуже важко казати, що він мав на увазі, якщо я навіть не знав про його існування. Четвертий раз повторюю: не знайомий ані з Веселим, ані з іншими».
Але добре знає Каціона та Мудру ще з часів роботи в «Ощадбанку», який тоді очолював Пишний.
«Звідтіля я знаю Юрія Каціона. Звідтіля я знаю Ірину Мудру. Андрій Григорович Пишний тоді очолював банк. Там я працював радником з міжнародних питань та корпоративної реформи».
Сьогодні Містюк одночасно входить до наглядових рад «Сенс Банку», «Розрахункового центру», Національного депозитарію України та Поліграфкомбінату «Україна».
«Щодо обрання в "Сенс Банк" — ні, не комунікував. З пані Мудрою, можливо, спілкувався щодо економічної політики... але це було більше дружнє спілкування».
За словами Містюка, наглядова рада «Сенс Банку» ще на початку травня вирішила провести зовнішній форензик-аудит, щоб перевірити можливий вплив Міндіча, Веселого та інших осіб на банк. Але аудит досі не розпочався: наглядова рада не має кворуму.
Держава володіє банком, але не може швидко звільнити його керівників
Після кадрової історії депутати перейшли до Мінфіну — органу, який представляє державу як власника «Сенс Банку». Заступник міністра фінансів Юрій Драганчук фактично визнав: наглядова рада банку паралізована.
«На сьогоднішній момент наглядова рада "Сенс Банку" є недієздатною, оскільки не має кворуму, і не може в повній мірі виконувати свої повноваження... Найближчим часом ми проведемо ще один відбір. Наше завдання зараз — поставити "Сенс Банк" під управління в законний спосіб».
При цьому держава не має простого механізму, щоб припинити повноваження члена наглядової ради лише через підозри чи навіть кримінальне провадження.
«У нас відсутні підстави вимагати повернення будь-яких виплачених винагород. З членами наглядової ради укладені цивільно-правові договори, це не звичайні трудові відносини, а в договорі такого не передбачено... Звільнити людину з наглядової ради, навіть якщо її посадять у тюрму, за цим законом не так просто, якщо вона матиме доступ до інтернету й зможе виконувати свої функції. В англійському праві є концепція common sense (здоровий глузд). У нас діє буква закону, тож варто прописати цей здоровий глузд у статті 7, адже зараз у акціонера дійсно зв'язані руки», — заявив Юрій Драганчук.
За його словами, Мінфін також направляв наглядовій раді запит щодо можливих порушень. Відповідь міністерство визнало незадовільною.
«На жаль, ми не отримали досить якісну й адекватну відповідь з боку наглядової ради на наш запит. З нашого боку це була, по суті, відписка».
НБУ: 52 мільйони штрафів і 21 лист правоохоронцям
Позиція Національного банку була іншою: регулятор наполягав, що щодо «Сенс Банку» за останні роки проводилася значна кількість перевірок.
«Сенс Банк 100 разів був предметом рішень комітету з питань нагляду. Було три інспекційні перевірки, шість перевірок з фінмоніторингу, виписано майже 52 мільйони гривень штрафів та направлено 21 лист до правоохоронних органів. Жоден інший банк не мав такої уваги з боку НБУ», — повідомив Андрій Пишний.
Депутати також запитували, чому регулятор не втрутився раніше у ситуацію з головою наглядової ради Миколою Гладищенком. Очільник Комітету з питань нагляду НБУ Дмитро Олійник пояснив: регулятор не працює з рейтингами рекрутингової компанії, а розглядає кандидатів, яких подає уряд.
«На щастя чи на жаль, у нас процедури попереднього погодження немає. Пані Мудра до нас не зверталася ні в офіційний, ні в якийсь інший спосіб… Ми не працюємо зі списком рекрутингової компанії. Я взагалі не знаю, скільки їм платять, хто їх обирає. Моя відповідь у тому, що я працюю зі списком, який подає уряд».
Щодо Гладищенка, за словами Олійника, НБУ запитував правоохоронні органи та проводив співбесіду.
«Ми запитали всі правоохоронні органи, всі сказали: "Окей". Ми провели співбесіду, кандидат розуміє, що говорить, ми його погодили. Як його наглядова рада обрала головою — поняття не маю».
А щодо його зв'язків із Веселим: «Ми бачили, що він перетинався з Веселим, якого тут багато разів згадували. Ці питання адресували йому. Він нас запевнив, що ніякого зв'язку протягом останніх чотирьох-п'яти років немає», — пояснив Дмитро Олійник.
Саме це депутати й поставили під сумнів: як регулятор перевіряє те, що може бути доступним у відкритих джерелах, але не відображається в офіційних відповідях кандидата.
Чому одних кандидатів не погодили, а іншого — погодили
Окремо депутати порівняли історію Гладищенка з Євою Дефальк та іншими іноземними кандидатами. Народна депутатка Анастасія Радіна сформулювала претензію до НБУ:
«Ви не побачили проблем у пана Гладищенка з його запихуванням фактично в шорт-ліст і зв'язками з паном Веселим, які прекрасно доступні у відкритих джерелах. Цього ви не побачили. А по пані Єві з'явилися чутки, що ви побачите якісь проблеми. Як таке прикре співпадіння сталося? Що очевидне ви не бачите, а про перспективу побачити неіснуюче дізнався мертвий, живий і ненароджений?»
В НБУ у відповілли, що регулятор не бере участі в роботі Номінаційного комітету й отримує кандидатів уже після рішення уряду.
«Національний банк у процесі виконання своїх повноважень не взаємодіє з номінаційним комітетом чи рекрутинговою компанією. Для нас єдиним релевантним джерелом є рішення уряду. Внутрішні дискусії на номінаційному комітеті Національному банку недоступні».
НБУ не відсторонює — вимагає від власника припинити повноваження
Щодо Гладищенка Пишний пояснив, що НБУ не може самостійно звільняти членів наглядової ради.
«Рішення визначало невідповідність Гладищенка кваліфікаційним вимогам як незалежного директора і припинення повноважень. Тут важливо сказати: не відсторонення, а саме припинення повноважень. І друга важлива річ: Національний банк не припиняє повноваження. Національний банк звертається до власника з відповідною вимогою».
Якраз напередодні засідання комітет НБУ визнав голову правління «Сенс Банку» Олексія Ступака таким, що не відповідає кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності. Відповідну вимогу також направили власнику.
«Таємне» управління і 87 мільйонів застави
Ще один блок слухань стосувався вже не кадрів, а операцій самого банку.Йшлося про внесення застав у резонансній справі «Мідас». Через різні банки, за даними Держфінмоніторингу, проходили кошти, пов'язані з внесенням застав.
Представник відомства повідомив: «Загалом під час процедури внесення цієї застави було задіяно 21 банківську установу та близько 85 рахунків, через які проходив рух коштів».
При цьому Держфінмоніторинг не має можливості зупиняти банківські транзакції в момент їх проведення.
«Держфінмоніторинг фізично не має технічної та юридичної можливості зупиняти транзакції безпосередньо в момент їх здійснення, оскільки вони не відображаються в онлайн-режимі», — заявив представник відомства.
У «Сенс Банку» окремо перевіряли, чи не було під час проведення платежів спеціального «вікна» в системі контролю. Тимчасова виконувачка обов'язків голови правління Олена Зубченко заявила:
«Те, що ми дослідили разом із IT-департаментом, свідчить: система не вимикалася. У банку діяв внутрішній фільтр для посиленої перевірки застав, через який такі платежі мали випадати на додаткове дослідження джерел походження коштів. Наразі ми перевіряємо, як саме вони проходили та чому їх авторизували».
За її словами, після проведення операцій банк припинив ділові відносини з двома компаніями, які проводили платежі.
Андрій Пишний у свою чергу зазначив, що попередні результати службового розслідування свідчать про ручну авторизацію платежів працівниками фінансового моніторингу.
Голова НБУ Андрій Пишний
«Попередні результати свідчать про те, що авторизація платежів здійснювалася вручну з втручанням відповідних працівників фінансового моніторингу. На моє глибоке переконання, якщо факти підтвердяться, у банку будуть всі юридичні підстави для її звільнення».
Йдеться про директорку департаменту фінансового моніторингу Людмилу Снігур, яку банк відсторонив на час службового розслідування.
«Через Сенс вся застава не проводилась»
НБУ при цьому заперечив, що саме «Сенс Банк» був єдиним або головним каналом проходження застави.
«Через Сенс вся застава не проводилась. Ми провели аналіз до четвертого коліна — від ВАКС і далі — і в цих чотирьох колінах готівки не знайшли. Є інші банки, до яких не менше питань, ніж до Сенсу, а до деяких навіть більше», — заявив Дмитро Олійник.
Він також повідомив, що НБУ не встановив окремого технологічного механізму обходу контролю.
«Питання якогось технологічного "вікна" ми зараз не встановили. Сам переказ коштів на користь держави (на ВАКС) за міжнародними стандартами не є високоризиковим».
Водночас, за словами Олійника, регулятор не відстежує всі банківські операції в реальному часі.
«В Україні тільки через систему електронних платежів проходить 50 мільйонів транзакцій на місяць, не враховуючи карткові перекази. Ми в режимі онлайн нічого не відслідковуємо, а уповноважені особи наглядають за дотриманням нормативів та ризиками безперервності».
НБУ говорить про приховані органи управління
Найважливіша за змістом заява Пишного стосувалася вже не окремої операції, а самої системи управління банком.
За його словами, ще навесні 2025 року НБУ зафіксував ознаки існування паралельної системи корпоративного управління.
«Національний банк зафіксував перші протоколи, які свідчили про існування таємної системи корпоративного управління ще навесні 2025 року. Це означає існування прихованого складу кредитного комітету, прихованого складу правління та ключових осіб, які не заявлені Нацбанку, але за фактом ухвалюють рішення».
За словами голови НБУ, окремі угоди також структурувалися з додатковими сейфовими поруками та позабалансовими домовленостями.
«У Національного банку немає інформації»
При цьому, коли депутатів цікавило, хто саме і як міг впливати на кадрові рішення, Пишний повертався до меж повноважень НБУ.
«Національний банк жодним чином не залучений до роботи номінаційного комітету. У Національного банку немає жодного представника в номінаційному комітеті... Через це ми не розуміємо, не бачимо, що відбувається в складі номінаційного комітету. Національний банк починає функціонувати лише в момент, коли надходить пакет документів від банку... У мене немає інформації по суті того питання, яке ви поставили».
На запитання про Каціона, плівки та можливу втрату ним бездоганної ділової репутації голова НБУ також послався на відсутність офіційних підтверджень.
«Якщо Національний банк отримає від вас або від будь-якого державного органу релевантну інформацію стосовно Юрія Каціона, він, звісно, її буде розглядати. Якщо вона у вас є, прошу її надати».
Сам Каціон у відповідь повторив: «Я хочу заявити, що я ніколи в житті жодному незаконному діянні участі не брав і маю бездоганну репутацію. Я не можу коментувати матеріали неверифіковані, непідтверджені».
Що залишилося після допиту
Після кількох годин запитань у ТСК фактично залишилися три великі проблеми.
Перша — кадрова. Рекрутингова компанія могла не рекомендувати окремих кандидатів, але вони все одно потрапляли на фінальні етапи відбору. Частина учасників процесу не бачила в цьому порушення процедури, хоча саме спосіб появи цих кандидатів став одним із головних предметів розмови на ТСК.
Друга — управлінська. Наглядова рада «Сенс Банку» втратила кворум, зовнішній аудит не стартував, а держава як власник визнає, що її можливості швидко змінити ситуацію обмежені законом.
Третя — фінансова. Через банк проходили мільйонні застави, частина операцій авторизовувалася вручну, а НБУ одночасно говорить про багаторічні порушення, десятки мільйонів штрафів та існування прихованої системи корпоративного управління.
При цьому майже кожне питання впиралося в межі повноважень іншої інституції: НБУ посилається на Мінфін і уряд, Мінфін — на закон та повноваження наглядової ради, наглядова рада — на власні процедури, а правоохоронні органи — на таємницю слідства.
Питання тепер не лише в тому, хто і з ким говорив по телефону, а в тому, чому система державного управління банком виявилася здатною роками пропускати такі сигнали — і при цьому залишатися без чіткого механізму швидкої реакції.
