Свою 31-шу річницю Незалежності Україна відзначила під масові пуски ворожих ракет та прильоти російських снарядів. Саме 24 серпня виповнилось півроку як триває повномасштабна війна із агресором - ці 6 місяців продемонстрували не лише, наскільки мужніми і сміливими є українці, які об’єднались і успішно протистоять противнику на фронті, у бізнесі та повсякденному житті. А і наскільки стійкою, гнучкою та ефективною виявилась наша банківська система.
Детально про головні здобутки і досягнення українського банківського сектору за півроку великомасштабного вторгнення росії - у нашому матеріалі.
Стійкість
Українська банківська система від першого дня широкомасштабної війни працювала стабільно, без збоїв, не зупинялась ні на день та забезпечувала платежі і доступ українців до їх коштів. Банки виявилися операційно стійкими - щодня майже безперебійно надавали послуги клієнтам у регіонах, де це було безпечно.
Щорічне стрес-тестування та вимоги до покриття операційного ризику капіталом підготували сектор до протистояння навіть до таких суттєвих загроз, як війна. Банки підійшли до кризи операційно стійкими та ефективними, зі значним запасом капіталу та ліквідності, із заздалегідь розробленими планами дій на випадок несприятливих подій та з високим рівнем довіри клієнтів
заступник голови Національного банку України Ми пройшли дно на початку березня, коли був найбільший шок. Березень — це найбільший пік економічного падіння, бо саме тоді на дуже великій території України були присутні російські солдати. Після того, як їх вигнали з-під Чернігова, Сум, Києва та Харкова, економіка видихнула і бізнес почав потихеньку відновлювати свою діяльність. Це відбувається завдяки тому, що українська економіка розвивалася не завдяки державі, а всупереч державі. Й через це вийшла така суперстійкість, коли й суспільство, і бізнес дуже горизонтальні, і це дозволяє витримувати будь-які удари, будь-які шторми
інвестиційний банкір та фінансовий аналітикУкраїні також вдалось уникнути другого “банкопаду”. Із 71 діючого банка станом на 1 лютого, на сьогодні працюють 68 банків. Зокрема, 2 червня неплатоспроможним визнали Мегабанк, а 9 серпня - банк “Січ”. Окрім того, 25 лютого Національний банк вирішив відкликати банківську ліцензію та ліквідувати банки, що перебувають під контролем рф — MP Банк (колишній Сбербанк) та Промінвестбанк. А згодом влада схвалила вилучення власності цих російських держбанків в Україні.
Перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова наголосила, що окремі банки можуть бути визнані банкрутами, утім банкопад в класичному розумінні нам не загрожує.
Ні, банкопаду не буде. У тому класичному розумінні, що «посипляться» банки. Звичайно, можуть бути окремі випадки. Наприклад, у нас є група невеликих банків, у яких просто відсутня будь-яка стратегія та нормальна бізнес-модель. Як вони працювали раніше? Збільшували вкладення в державні цінні папери за рахунок рефінансування Нацбанку… Чи створюють ці банки загрозу для фінансової стабільності – однозначно ні. По-перше, вони дуже маленькі, по-друге, майже не працювали з ринковими клієнтами. Що буде з ними далі? Це питання повністю залежить від їхніх власників
Перша заступниця голови НБУГнучкість
Український банківський сектор за півроку повномасштабної війни не лише зумів вистояти і продовжити стабільну роботу, а і показав, що уміє адаптуватись до таких надскладних обставин як військова агресія та бойові дії. Українські банки продовжують бути гнучкими, уміють пристосовуватись до ситуації та ефективно відповідати навіть на найтяжчі виклики.
Якщо на початку березня в Україні працювали близько 55% банківських відділень, то сьогодні уже понад 85%.
З урахуванням форс-мажорних обставин, у банківської системи вистачило ліквідності витримати потужний неочікуваний удар. Багато банківських співробітників перейшли на роботу в дистанційному режимі. У цьому сенсі слід подякувати пандемії COVID-19 – багато організацій і спеціалістів навчилися працювати за таких умов. Стабільність банківської системи виступила складовою інституційної спроможності держави, що є запорукою нашої перемоги над ворогом.
завідувач відділу фінансових ринків ДННУ «Академія фінансового управління» 
Гнучкість банківської системи підтверджують і фінансові результати. Якщо у квітні банки задекларували близько 7,3 мільярда збитку, а загальний збиток банківського сектора за чотири місяці 2022 року сягнув рекордної за час війни позначки - 7,426 мільярда гривень збитку. То уже за підсумками травня банки скоротили збитки до 1,3 мільярда гривень, а за результатами червня - 4,6 млрд гривень загального збитку.
Від’ємний результат за перше півріччя пов’язаний у першу чергу з війною, викликаною нею кризою та зменшенням попиту на банківські послуги. Водночас є і гарна новина - більшість банків усе-таки залишаються прибутковими. Станом на 1 липня 2022 року з 68 платоспроможних банків 47 банків отримали чистий прибуток у розмірі 10 мільярдів гривень. Тоді як 21 банк продемонстрував збиток 14,6 мільярда гривень. Додамо, що у 2 кварталі 44% прибутку прибуткових банків прийшлось на державний Приватбанк.
Аналітик Євген Дубогриз вважає, що збиток у розмірі 4,6 млрд грн – це дуже мало, особливо якщо порівняти з відрахуваннями до резервів.
Така значна різниця між резервами та прибутками, точніше збитками - всього 4.6 млрд збитка за 58 млрд відрахувань в резерви - мала б свідчити про те, що банки дуже багато заробляють. Тобто, що операційний прибуток плюс інші доходи/витрати за півроку були близько 53 млрд грн. Але. Так багато за півроку наші банки ніколи не заробляли. Навіть у 2 півріччі 2021 було менше, цей показник, оперприбуток+інші був приблизно 45 млрд. Війни тоді не було. Знову, одне з двох. Або, перше, під час війни банки, на відміну від всієї іншої економіки, раптово стали заробляти більше, ніж будь коли. Або, друге, банки дещо "грають" зі звітністю, настільки дещо, що це дуже кидається в очі. Звичайно, правильна відповідь друге
Аналітик Натомість операційний результат банків лишився позитивним: чистий операційний прибуток до відрахувань у резерви за підсумками 2 кварталу склав 33,5 мільярда гривень - це навіть більше ніж до повномасштабного вторгнення (23,5 мільярда гривень у 2 кварталі 2021 року).
Банківський сектор залишається операційно прибутковим, незважаючи на нижчі, внаслідок воєнних дій, темпи зростання операційних доходів. Чистий операційний прибуток за результатами п’яти місяців 2022 року зріс на понад 30% р/р
заступник голови Національного банку України НБУ констатував, що у ІІ кварталі банки зуміли адаптуватись до роботи в умовах воєнного стану, зокрема, і завдяки підтримці регулятора.
- Гривневий кредитний портфель зростав завдяки корпоративному кредитуванню державними банками, здебільшого за підтримки державних програм (тоді як попит на позики від населення скорочувався).
- Рівень ліквідності залишався високим, попри війну. Обсяг коштів клієнтів у банках зріс здебільшого за рахунок гривневих коштів населення та вкладів бізнесу в іноземній валюті.
- Активи банків у цілому збільшились, зокрема чисті активи у 2 кварталі зросли на 3,3% та наблизилися до довоєнного рівня.
Стійкість та гнучкість банківського сектору в умовах війни посилили довіру українців та впевненість у надійності системи - обсяги гривневих коштів на рахунках клієнтів, перш за все населення, зростали в перші тижні після початку вторгнення.
Хоча згодом це зростання і припинилося, у 2 кварталі обсяги гривневих коштів фізичних осіб збільшилися на 6.4% за рахунок коштів на вимогу, в іноземній валюті – зменшилися на 3.5% в доларовому еквіваленті, найбільше – у державних банках. Кошти суб’єктів господарювання піднялись за квартал на 4.3% у гривні та на 14.4% в іноземній валюті. Найвищі темпи приросту коштів у всіх валютах спостерігаються в приватних банках та ПриватБанку
Кошти клієнтів залишаються головним джерелом стабільного фондування банків, їх вага у фондуванні за 2 квартал перевищила 88%.
Потужний кіберзахист
Ще задовго до відкритої повномасштабної агресії рф Україна фіксувала хакерські напади на державні та інфраструктурні об’єкти практично щодня, кількість великих кібератак з початку року склала 1600. Загарбники не оминули жодну сферу - атакували і фінансовий сектор - з січня по червень було виявлено більше півсотні кібервтручань у підприємства галузі.
Одне із найсильніших втручань спостерігалась у середині лютого. 15 лютого російські хакери здійснили масштабні DDoS-атаки на державні Ощадбанк і ПриватБанк, після чого були також скоєні потужні напади на сайти Національного банку та ще 15 комерційних банків. Оскільки українська банківська система досить захищена, внаслідок кібератаки не було втрачено жодних даних чи фінансових ресурсів. Водночас через кібернапад була порушена працездатність системи POS-терміналів, банкоматів та мобільних банкінгів Приватбанку і Ощадбанку. Утім, усі мобільні банкінги збоїли лише частково - система захисту почала працювати одразу, блокуючи як корисні, так і зловмисні пакети, тому й були суттєві перебої.
«Перша хвиля атак була націлена на системи мобільного банкінгу ПриватБанку та Ощадбанку. Була ще друга хвиля атак з 20:00 до 23:00, DDoS-атаки на сайти певних банків. Ці атаки були відбиті, жоден з банків не втратив працездатності, всі системи працювали у штатному режимі, деякі перейшли у посилений режим. Але всі банки продовжували працювати. Що стосується Нацбанку, то DDoS-атака була, але вона зупинена в штатному режимі»
директор департаменту безпеки НБУ На сьогодні жодна хакерська група не здатна повністю підірвати роботу банківської системи, адже кожен банк має свою банкоматну систему та мережу. І платіжна картка будь-якого українського банку також може обслуговуватися в банкоматі іншого банку.
У серпні НБУ унормував питання організації та забезпечення кіберзахисту в банківській системі України. Було встановлено вимоги щодо заходів зі забезпечення кіберзахисту об’єктів критичної інформінфраструктури. Регулятор визначив:
- основні засади функціонування системи кіберзахисту;
- принципи забезпечення інформаційного обміну між Центром кіберзахисту Національного банку і банками України;
- вимоги щодо заходів із забезпечення кіберзахисту об’єктів критичної інформаційної інфраструктури;
- вимоги щодо проведення незалежного аудиту інформаційної безпеки банків
Також на початку серпня Нацбанк урегулював окремі питання застосування заходів впливу до банків за порушення законодавства з питань захисту критичної інфраструктури, кіберзахисту та інформаційної безпеки, що призведе до масштабного негативного впливу на життєдіяльність банку та/або банківську систему.
Для застосування заходів впливу визначено термін «системний кіберризик» - ризик порушення стабільності банківської системи внаслідок реалізації кіберзагроз щодо окремого банку через відповідні недоліки в його кіберстійкості. НБУ застосовуватиме такі заходи впливу: письмове застереження, штраф і віднесення банку до категорії проблемних. Штраф складатиме 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного капіталу банк.
Сьогодні українська банківська система має високий рівень цифровізації. НБУ ще в перші дні повномасштабної війни врегулював використання хмарних послуг банками та процесинговими центрами. Усі критичні процеси стабільно підтримуються, а дані надійно зберігаються. Ще криза з COVID-19 забезпечила налагодження роботи в дистанційному режимі, тож багато функцій банки змогли без проблем перевести в цифрову площину.
Підтримка військових та волонтерів
У перший день широкомасштабного вторгнення рф, усі учасники фінансового ринку об’єднались для протистояння агресору. Національний банк України одразу відкрив спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку ЗСУ, а згодом додав рахунок і на гуманітарну допомогу.
Приватні банки переказували на потреби ЗСУ гігантські суми, багато фінустанов впровадили у своїх мобільних застосунках та онлайн-банкінгах кнопки швидких переказів для українських оборонців та на гуманітарну допомогу постраждалим від війни.
Функції пожертв для ЗСУ запустив і IBOX BANK у своєму оновленому мобільному застосунку - кошти надходять на спеціальний рахунок НБУ) у кілька кліків.
Водночас банк займається допомогою українським захисникам та долучається до благодійних проектів. На рахунку у IBOX BANK співпраця з такими компаніями, як: Visa, Varus та Bolt. Спільно з мережею супермаркетів банк здійснював підтримку соціально незахищених верст населення України, а саме забезпечував продуктовими наборами. Окрім цього, до благодійного проекту з Varus міг приєднатись кожен клієнт IBOX BANK.
Спільно з компанією Bolt банк взяв участь у акції, яка допомагали українцям у Європі. Власники карток IBOX BANK могли замовити безкоштовне таксі, а 5% від операцій перераховувались на гуманітарні потреби волонтерів та ЗСУ.
Також перший транзакційний банк передав Збройним силам України та територіальній обороні весь автопарк інкасаторських машин. За допомогою бронемобілів вдалося врятувати життя не лише військовим, а й мирним українцям, які евакуйовувались з Ірпеня та Бучі.
Крім того, перший транзакційний банк IBOX BANK долучився до благодійної акції «Смілива гривня», ініційованої Національним банком України. Протягом наступних трьох місяців по всій Україні триватиме збір монет номіналами 10, 50 копійок та 1, 2, 5 і 10 гривень. Сума зібраних коштів буде перерахована на потреби Збройних Сил України.
Станом на 22 серпня 2022 року НБУ перерахував на потреби військових майже 19,6 млрд грн. Усього з дня відкриття спецрахунку на нього пожертвували понад 20,2 млрд грн. Зокрема 7,2 млрд грн у еквіваленті надійшло з-за кордону у іноземній валюті.
Нацбанк активно підтримує і гуманітарний напрям, запустивши рахунок для пожертв постраждалим від збройної агресії рф. Станом на 22 серпня звідти переказали понад 598 млн грн з метою надання гуманітарної допомоги.
Зазначимо, що з 6 серпня НБУ також скасував низку обмежень для волонтерів. Банкам дозволили не застосовувати ліміт на розрахунки волонтерів із гривневих карток за кордоном для купівлі товарів військового призначення.
Тепер фізичні особи-волонтери можуть розраховуватися гривневими платіжними картками за кордоном без обмежень для купівлі товарів військового призначення за певних умов:
- операції за рахунком волонтера є типовими та обсяг операцій по картці перевищував еквівалент 100 000 грн на місяць до 21 липня 2022 року
- волонтер подає банку листа від державного органу або військової частини, в якому йдеться про співпрацю з ним та замовлення товарів, якщо сума такої операції перевищує 400 000 грн на місяць
- волонтер надає орієнтовну вартість (розрахунок) товару та строки виконання замовлення
- волонтер повідомляє банк щодо збору коштів з метою оплати продукції.
До списку товарів, які можуть купувати волонтери–фізичні особи без лімітів, входять: рації, бронежилети, каски, шоломи, військова та тактична форма, військове та тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для слідкування, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каремати та засоби для надання домедичної допомоги.
Гарантування вкладів: 100% на час воєнного стану
Із 13 квітня 2022 року в Україні запровадили 100% державні гарантії на вклади фізичних осіб (і ФОП) у банках-учасниках (а таких на сьогодні 69 банків) Фонду гарантування фізосіб на час дії воєнного стану та протягом 3 місяців після його скасування. Потім максимальна сума гарантованого відшкодування для вкладників банків України становитиме 600 тис. грн.
Рішення про 100% гарантування вкладів українців мало на меті запобігти паніці і відтоку коштів із банків, розповіла директор ФГВФО Світлана Рекрут, але воно не є пустою декларацією, чи тільки психологічним трюком. Така новація також показала впевненість влади у ліквідності та стійкості банків та у наявності джерел фінансування у випадку затяжної війни.
Ми повинні були і дали громадянам впевненість та відчуття стабільності в поточних кризових обставинах. Але ми зважали й на економічні аспекти та враховували світову практику. Адже запровадження 100-відсоткової гарантії за вкладами – це не винахід України. Це міжнародний досвід, інструмент, який застосовувався у 1997 році у Японії, потім у 2000 році у Туреччині, та ще кілька разів під час кризи 2008 року. Такі повні гарантії за вкладами, до речі, закінчуються тоді, коли закінчуються кризові явища.Це рішення має забезпечити нам досягнення першочергової мети – захист вкладників та стабільність банківської системи.
директор ФГВФО Водночас ФГВФО не розглядає можливість підвищення внесків банків-учасників до Фонду, адже це могло би відобразитися на кінцевому споживачеві та дати більше навантаження на банківську систему. Навпаки у Фонді оцінюють заходи із певного пом’якшення вимог з точки зору розрахунку ризиків, щоб банки не платили більше.
Наша мета - забезпечення стабільності банківської системи. Принципова позиція Фонду – не збільшувати навантаження на банківську систему при перегляді гарантованої суми відшкодування.Якби ми, захищаючи права вкладників, переклали тягар на банківську систему, тоді, вибачте, це рішення було б непрофесійним. А ми розраховуємо на те, що в такий органічний спосіб банки будуть забезпечені ліквідністю.
директор ФГВФО Кредитування в умовах війни
Кредитні канікули та захист позичальників
Однією із перших ініціатив влади в умовах війни став захист позичальників та кредитні канікули, які дозволяли протягом воєнного стану та 30 днів після його завершення звільнити боржника від штрафу за несплату та інших нарахувань.
Крім того, банки індивідуально запроваджували додаткові заходи - давали відстрочку на повернення кредиту, якщо термін повернення припадає на воєнний стан, відкривали можливість списання частини боргу у випадку погашення 80% і більше кредиту.
Ще одним важливим кроком влади стало обмеження звернення стягнення на іпотечне майно в рахунок погашення кредиту протягом воєнного стану та 30 днів після. Рішення стосувалось споживчих кредитів, на бізнес воно не поширювалось. Банкам заборонили звертати стягнення на іпотечне майно в позасудовому порядку (набувати право власності або здійснювати продаж третій особі) та продавати майно на торгах, а також виселяти людей із іпотечного майна. Тобто хоч банк може отримати судове рішення про звернення стягнення, його виконання поки не можливе.
Також в уряді працюють над законопроектом, який дозволить анулювати кредити на знищене під час бойових дій майно. А банку пропонують надавати компенсації від держави.
Доступні кредити на відновлення бізнесу
Окрім того, українська влада 18 березня перезапустила популярну програму для бізнесу «Доступні кредити 5-7-9%». На час воєнного стану і ще місяць після його завершення ставка за кредитами була 0%. А відсотки за тих, хто хоче вести бізнес, платить держава. Після воєнного стану процентна ставка буде не більше 5%.
За цією програмою у 2022 році аграрії залучили майже 51,4 млрд гривень. А у серпні уряд продовжив пільгові кредити для аграріїв до 31 жовтня - можна буде отримати до 90 млн гривень під 0-9%.
Доступними кредитами в умовах війни користувався й інші сфери бізнесу. Станом на 8 серпня у межах програми підприємці отримали понад 11 тисяч пільгових кредитів на 43,45 млрд грн. З них 0,67 млрд грн видали на інвестиційні цілі, 4,12 млрд грн – антикризові кредити, 3,48 млрд грн – рефінансування попередніх кредитів, 19,65 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників, 15,5 млрд грн – на антивоєнні цілі.
Доступна іпотека
Також уряд оголосив про наміри запустити прогрму доступної іпотеки з 1 жовтня для військовослужбовців, правоохоронців, медиків та педагогів. А з січня 2023 року планується старт другого етапу програми, в якому зможе взяти участь кожен українець.
Програма Доступна іпотека передбачає купівлю житла із мінімальним початковим внеском у розмірі 20% та кредитуванням на строк до 20 років. Ставка складатиме 3% і залишатиметься фіксованою протягом усього строку кредиту. Оформити іпотеку можна через портал "Дія", де учасник програми обирає банк та може укласти угоду. При цьому об’єкти іпотеки обов’язково застрахують від ризиків випадкового знищення або випадкового пошкодження на повну оціночну вартість.
Вплив пільгових програм на банки та кредитні ризики
Завдяки програмам пільгового кредитування від держави чисті гривневі корпоративні кредити у банках за 2 квартал зросли на 5.3%. Зростання відбувалося виключно за рахунок державних банків – близько +30% за квартал. Під час воєнного стану позики надавалися лише на поточні потреби клієнтів, натомість в іпотечному сегменті та на купівлю авто кредитування майже зупинилося.
Також банки почали визнання непрацюючих кредитів і їх обсяг почав зростати вперше за тривалий час, підвищившись за 2 квартал на 2.6 пункти до 29.7%.
Національний банк спонукає банки оцінювати кредитні збитки своєчасно та відображати вплив війни на якість активів і за можливості проводити виважені реструктуризації, які сприятимуть нормалізації боргового навантаження позичальників та підвищать стійкість банківського сектору.
У НБУ розуміють, що криза, викликана війною, матиме далекосяжні наслідки і найбільшою загрозою для банків є реалізація кредитного ризику. За оцінками Нацбанку, буде втрачено щонайменше 20% кредитного портфеля.
Ми очікуємо, що надалі якість кредитного портфеля погіршуватиметься з огляду на виклики війни: фізичне знищення підприємств та житла, зниження платоспроможності громадян через зменшення зарплат або втрату роботи. НБУ дотримується політики регуляторних послаблень, щоб допомогти банкам пройти фазу кризи. Ми не застосовуємо до банків заходів впливу при недотриманні вимог до капіталу та ліквідності під час воєнного стану. Крім того, з кінця липня було знижено вагу ризику за незабезпеченими споживчими кредитами зі 150% до 100%. Банки зможуть використати накопичений запас капіталу для покриття кредитних втрат
заступник голови Національного банку України Загалом, за даними НБУ, більшість банків мають достатній капітал, аби покрити втрати кредитного ризику, та достатній рівень операційної прибутковості, щоб відновити капітал після проходження глибокої фази цієї кризи. Станом на 1 липня значення нормативу достатності регулятивного капіталу Н2 становить 17,16% при нормативному значенні 10%, нормативу достатності основного капіталу Н3 — 11,4% при нормативному значенні 7%.
Валютна та монетарна політика НБУ
Від початку повномасштабного вторгнення рф Нацбанк України проводив грамотну валютну і монетарну політику, ухвалюючи ефективні рішення, які відповідали ситуації у конкретний проміжок часу.
Після відкритої агресії рф НБУ зафіксував курс гривні на рівні 29,25 грн/долар США, а також вжив інших заходів на валютному ринку, серед яких була заборона на покупку безготівкової та готівкової валюти. Фіксація курсу стримувала зростання собівартості товарів та послуг, гальмувала тиск на інфляційні й курсові очікування громадян і бізнесу, а також допомогла зберегти заощадження і гроші усередині країни.
У липні регулятор підвищив офіційний курс до 36,5686 гривень/долар, що додало стійкості українській економіці, збільшило приплив і продаж валютної виручки експортерами, зменшило спекуляції на ринку та стабілізувало курсові очікування. Як і раніше, курс лишили фіксованим, аби НБУ міг зберегти контроль за динамікою інфляції, а також підтримувати безперебійну роботу фінансової системи.
Чому не відпустили курс "у вільне плавання"? Бо курс в умовах війни – це наче "якір стабільності". Він допомагає нам зберегти цінову та фінансову стабільність, допомагає уникнути неадекватних перепадів, що можуть погано позначитися на цінах у магазинах і вашій купівельній спроможності. Зросте вартість імпорту (і так, це матиме вплив на інфляцію. Однак, за принципом меншого зла, такий крок – виправданий). Оскільки імпортери ще до корекції закладали валютний ризик у ціну, це зростання буде не таким масштабним. Але воно все ж буде, і це додасть певного імпульсу інфляції. Водночас цей імпульс до інфляції є на порядок меншим ризиком для фінстабільності, ніж поступова втрата міжнародних резервів в умовах завищеного курсу нацвалюти. Водночас продовження політики фіксованого курсу задає орієнтир на найближчі місяці і є якорем стабільності
Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) 
Разом із послабленням гривні Нацбанк дозволив банкам продавати населенню безготівкову валюту із подальшим розміщенням її на депозит на строк від 3 місяців без права дострокового розірвання у межах ліміту 50 тис. грн на місяць. Це мало зменшити попит на готівкову валюту та відповідно стримати тиск на обмінний курс у готівковому сегменті.
У відповідь на різкий стрибок курсу долара в обмінниках і для боротьби із валютними коливаннями на готівковому ринку 29 липня НБУ посилив вимоги до роботи небанківських установ.
- Регулятор заборонив демонструвати курс на табло біля обмінників, що мало позитивний психологічний ефект та збило паніку населення, а також утримало людей від спонтанних і невигідних покупок валюти.
- Також НБУ зобов’язав обмінники встановити відеоспостереження та посилив вимоги до приміщень, в яких здійснюється купівля та продаж валютних цінностей - метою підвищення безпеки центробанк перегляне технічні вимоги до кас.
- Крім того, Нацбанк посилив контроль за додержанням вимог щодо здійснення купівлі та продажу валют винятково із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) інформація про використовувані РРО передаватиметься до Національного банку. Це дало змогу підсилити податкову дисципліну, адже як повідомив регулятор, відповідні небанківські установи ухиляються і практично не сплачують податок на прибуток.
Нова облікова ставка та подорожчання депозитів
У червні Національний банк України для підтримки курсу української валюти зробив більш жорсткою монетарну політику та підвищив облікову ставку на 15 відсоткових пунктів до 25%. Банкам стало дорожче брати кредити в НБУ, тож вони почали активніше залучати гроші в населення.
Чому крок збільшення ставки був таким великим? Менше підвищення б сформувало очікування подальших підвищень облікової ставки й відповідно вичікувальну позицію вкладників і незначний інтерес до гривневих активів. А для активізації інтересу до гривневих депозитів, їх дохідності мають перевищувати очікувані показники інфляції.
Як і розраховував НБУ, після підвищення ключової ставки банки підняли виплати за депозитами. Насамперед зросли ставки за тримісячними вкладами в гривні – у середньому на 0,7% до 8,1% річних. Попит на них через невизначеність був вищим, ніж на вклади на довший строк. На сьогодні банки в Україні уже почали пропонувати населенню розмістити депозити під 15-20% річних, і в НБУ очікують, що високі ставки збережуться ще кілька років. Також зросли ставки й за державними облігаціями, які продає уряд.
Таким чином рішення НБУ збільшило привабливість гривневих активів, у тому числі ОВДП, та мало на меті убезпечити заощадження і доходи громадян від інфляції. Інтерес до гривневих заощаджень також сприяв зменшенню попиту на валютному ринку, що дозволило уникнути подальшого накопичення дисбалансів, знизити тиск на міжнародні резерви України та допоможе поступово вирішити проблему множинності валютних курсів.
Базовий сценарій макроекономічного прогнозу передбачає збереження облікової ставки на рівні 25 відсотків щонайменше до другого кварталу 2024 року. Водночас баланс ризиків для прогнозу облікової ставки зміщений вгору… Національний банк очікує, що підвищення облікової ставки до 25% буде достатнім для послаблення тиску на валютному ринку та стабілізації інфляційних очікувань, що в перспективі створить передумови для переходу до циклу зниження облікової ставки. Такий крок також є необхідним для підтримання курсової стабільності, що за нинішніх обставин залишається важливою передумовою забезпечення цінової та фінансової стабільності.
***
Саме реформи, що відбулися в Україні після 2014 року, дозволили ефективніше протистояти повномасштабному вторгненню ворога. Банківська система досить добре показала себе за умов війни та витримала удар - і це результат минулих правильних рішень та кроків, каже експерт Сергій Фурса.
Враховуючи дуже великий удар по економіці країни, але девальвація гривні щодо долара зараз становить менш ніж 15%, — це величезний успіх. Це величезний успіх як поточної політики Національного банку, так і реформ, які були зроблені після 2014 року. Очищення банківської системи, реформа політики валютного курсу і так далі дозволяє зараз з мінімальними втратами проходити цю агресивну війну. Поки йде війна, тиск на курс гривні, зрозуміло, збережеться. Від цього ми нікуди не дінемось. І завдання Національного банку — мінімізувати цей тиск, намагатися пом'якшити будь-яке послаблення гривні, якщо воно далі триватиме
інвестиційний банкір та фінансовий аналітик