Норман Свон назвав підходи для підтримки когнітивних функцій
Тайванське видання Taipei Times опублікувало інтерв’ю з лікарем і ведучим Норманом Своном. У новій книжці The Brain Cliff він розглядає старіння мозку та підходи, які можуть допомогти підтримувати когнітивні функції. Свон закликав говорити не лише про когнітивний спад, а й про когнітивні зміни, адже порівняння з можливостями людини у 20 років, на його думку, може бути хибним.
За словами лікаря, швидкість мислення та здатність розв’язувати нові завдання, які він відносить до плинного інтелекту, досягають піку в молодому віці. Водночас кристалізований інтелект, тобто знання, досвід і мудрість, може поліпшуватися з віком.
Мережі мозку та стрес
Свон описав явище, яке називає «риштуванням» мозку: формування мереж нервових зв’язків, що можуть підтримувати когнітивні здібності. Він особливо виділив префронтальну кору, яка бере участь у поєднанні думок і спогадів, ухваленні рішень, судженнях та емоційному контролі.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
На думку Свона, постійне повернення до непродуктивних тривожних думок може відволікати цю ділянку мозку від когнітивних завдань. Серед семи людей, яких він називає когнітивними супердовгожителями та з якими спілкувався для книжки, спільною рисою була здатність розв’язувати проблеми й не зациклюватися на стресових переживаннях. Він також зазначив, що на префронтальну кору впливають депресія та алкоголь.
Фізична активність і нові навички
Лікар наголосив, що починати підтримувати здатність мозку адаптуватися ніколи не пізно, та згадав 40–50 років як період, коли це варто робити. Він пов’язує фізичні навантаження з посиленням пластичності мозку, а також радить протизапальний раціон: менше червоного м’яса, більше різноманітних овочів, зокрема листової зелені, ферментованих продуктів, таких як йогурт, і ягід.
Свон також згадав блукання думок і «ментальні подорожі в часі» — пригадування минулого, зосередження на теперішньому та уявлення майбутнього — як процеси, що, за його словами, можуть сприяти «риштуванню» мозку. Він пов’язує підтримку когнітивних функцій із навчанням нових складних навичок, соціальними контактами, волонтерством та активним дозвіллям. Людям, яким складно самостійно впоратися зі стресом або нав’язливими думками, лікар порадив звернутися до кваліфікованого клінічного психолога, який може застосувати варіанти когнітивно-поведінкової терапії.
