Попри регуляторні обмеження, валютний контроль та високі вимоги до ліцензування, український фінтех продовжує працювати та шукати можливості для виходу на глобальні ринки.
Про ліцензування фінтех-компаній у різних юрисдикціях, перспективи цифрових фінансів, зростаючу роль штучного інтелекту та необхідність інтеграції України в європейську фінансову систему — в ексклюзивному інтерв’ю розповів засновник фінансової групи Qiuntex та співвласник холдингу International Fintech Business (IFB) Владислав Запорожченко.
Він також є експертом у законодавстві щодо віртуальних активів та криптовалюти. Раніше Запорожченко обіймав посаду незалежного директора наглядової ради IBOX Bank, був топ-менеджером INDUSTRIAL BANK та CAMBIO BANK.
Створена його командою компанія International Fintech Business (IFB) забезпечує супровід фінтех-проєктів на всіх етапах виходу на зовнішні ринки: від вибору оптимальної юрисдикції до отримання ліцензії. IFB супроводжує процес підбору та продажу фінансових установ, угоди зі злиття та поглинання (M&A), забезпечує інтеграцію з глобальними платіжними системами. Компанія працює із клієнтами з різних юрисдикцій, зокрема зі США, Канади, країн ЄС, Азії та Африки.
UA.News публікує ключові інсайди із розмови з Владиславом Запорожченком.
Трансформація світової економіки та фінтех-сервісів
Світова економіка трансформується в напрямку глобалізації. Ми спостерігаємо об’єднання валют, створення криптомонет між великими банками та фінансовими установами. Навіть Європейський Союз зараз запроваджує цифровий євро.
Багато платіжних установ Європи, Великої Британії, Азії та США вже використовують стейблкоіни для розрахунків із клієнтами. Регулятори як у Європі, так і у Великій Британії дозволяють такі транзакції, але винятково з легальними стейблкоінами, офіційно представленими на біржах.
Qiuntex та доступ до глобальної платіжної інфраструктури
Фінансова група Qiuntex наразі має ліцензії в Польщі, Канаді та Великій Британії. Ми також перебуваємо в процесі отримання ліцензії в Латвії. Крім того, завершуємо оформлення ліцензії в Японії. Ми вже отримали попереднє схвалення від регулятора в Токіо та активно готуємося до запуску цього року.
Також у лютому цього року нам надали необанківську ліцензію у Швейцарії, що дозволить вийти на крипторинок. Швейцарія є однією з найбільш «криптофрендлі» країн. На базі швейцарського підрозділу ми плануємо випускати криптокартки. Вважаю, що вже цього літа ми побачимо новий продукт Qiuntex — криптокартки від Visa.
Холдинг IFB та підтримка стартапів
Бізнес-проєкт IFB, який допомагає стартапам виходити на міжнародний ринок, не виник спонтанно. Кілька моїх колег, знаючи про мій досвід роботи в Європі з 2017 року, просили допомогти їм у створенні платіжних систем. Я побачив значний попит на ринку на розробку та реєстрацію платіжних систем. Як банкіру мені було простіше розібратися з цим і допомогти новим інвесторам успішно вийти на ринок.
Тоді я почав розуміти, що в мене це виходить і досить непогано. Навколо мене почала формуватися команда. Власне, так ми й запустили проєкт, який згодом виріс і перетворився на холдинг IFB у 2022 році. До цього він був юридичним підрозділом компанії Qiuntex.
Наразі основний напрям нашої діяльності пов’язаний зі злиттями та поглинаннями. 60 % нашого бізнесу — це злиття та поглинання фінансових установ, банків, платіжних інституцій, інвестиційних фондів. 30 % нашого бізнесу становить ліцензування, допомога в підключенні до платіжних інституцій Visa, Mastercard, SWIFT, SEPA. 10 % — це реєстрація компаній та податкова оптимізація для клієнтів.
Про запити українських клієнтів
Існують дві основні групи українських інвесторів. Одні хочуть купувати фінансові установи, що є досить дорого. Інші готові створювати з нуля та проходити ліцензування в тій чи іншій європейській країні.
Запити та потреби найрізноманітніші: від еквайрингу та випуску карток до простих грошових переказів або навіть самостійного випуску власного токена. Ми готові повністю супроводжувати їх на кожному етапі — від початку процесу купівлі-продажу самої компанії або фінансової установи до отримання всіх необхідних ліцензій. Тобто ми допоможемо підготувати пакет документів, підготувати та навчити новий персонал. І можемо допомогти стартапу вийти на ринок досить швидко — протягом року.
Про конкуренцію
Можливо, вони здатні допомогти в оформленні певної документації, але забезпечити бізнес-розрахунки та допомогти у відкритті кореспондентського рахунку — не входить до їхньої компетенції. Такі компанії не можуть отримати бікод або підключитися до SWIFT, Visa чи Mastercard.
International Fintech Business — компанія номер один на ринку, яка може комплексно допомогти новому інвестору вийти на ринок, «від» і «до» задовольнити всі його потреби. До того ж, у нас є власне програмне забезпечення, яке ми можемо здавати в оренду або продавати сорт-код (вихідний код).
Країни сприятливі для фінтех-проєктів
Номер один для швидкого виходу на ринок — це канадська ліцензія MSB (Money Services Business). На другому місці — MSB США, далі — ліцензії SPI у Польщі. Це, мабуть, трійка найкращих ліцензій, які дають змогу оперативно запустити стартап.
Процес переоформлення компанії досить швидкий і займає від одного тижня до місяця. Після цього ви вже можете вільно керувати своєю ліцензією та виходити на ринок. Це не вимагає особливих узгоджень з регулятором і може мати повідомлювальний характер. Згадані мною ліцензії — для швидкого виходу на ринок. Вони, звичайно, мають обмежені ліміти, але підходять для стартапу з невеликим бюджетом, який тільки починає розвиватися.
Якщо розділити клієнтів за рівнем ризику, то деякі воліють виходити з еквайрингом і отримувати ліцензії у Великій Британії. Компанії, що працюють у сфері грального бізнесу, воліють отримувати платіжні ліцензії на Мальті. Для тих, хто прагне швидко вийти на ринок Азії, звичайно ж, номером один вважається ліцензія Гонконгу MSO (Money Service Operator), яку можна швидко переоформити протягом 1–3 місяців.
Євроінтеграція та приєднання до SEPA можуть посилити українські стартапи
Якби ми рухалися в напрямку гармонізації банківського законодавства з Євросоюзом, підключилися до системи електронних платежів SEPA та надали більше інструментів платіжним установам — це посилило б українські стартапи та фінтех загалом.
На жаль, інструментарій українського фінтеху кардинально відрізняється від європейського. На сьогодні йому бракує інструментів. Тому інвестори з України виходять на європейський ринок. Україна їх просто втрачає. Раніше були заяви щодо підключення до системи електронних платежів SEPA, щодо гармонізації законодавства. Однак жодних реальних зрушень у напрямку банківської фінансової системи за останні 3 роки ми не спостерігаємо.
Зараз в Україні настільки завищені стандарти на отримання банківської ліцензії, що новим фінтех-стартапам неможливо розпочати свою діяльність. Українські платіжні інституції не можуть самостійно працювати без банку-партнера. Вони не можуть самостійно підключитися до SWIFT, до міжнародних переказів. Для цього їм потрібен банк-посередник. Інституція не може самостійно відкривати рахунки в національній валюті, доларах або євро.
Більше того, навіть наша банківська система, що стосується залучення зовнішніх інвесторів та відкриття рахунків, не може конкурувати з Євросоюзом та іншими країнами, доки в країні діє валютний контроль.
Відсутність валютного контролю дає можливість міжнародним компаніям відкривати представництва на території України та оформляти там рахунки. Відповідно, вони можуть накопичувати кошти та інвестувати їх в економіку України. Але я вважаю, що найближчим часом, поки тривають військові дії, ми не побачимо жодних послаблень у напрямку скасування валютного контролю. Оскільки Національний банк використовує цей інструмент, щоб не допустити відтоку ресурсів з країни.
Важко сказати, як довго ця ситуація може залишатися «законсервованою». Україна є кандидатом на вступ до Євросоюзу, що зобов’язує її приймати норми та директиви ЄС, інтегрувати їх у своє законодавство. Чи зможемо ми вступити до Євросоюзу, доки на території України тривають військові дії? Вочевидь, ні.
Відповідно, наскільки Україна зможе пакетно опрацювати все законодавство до закінчення військових дій, залежатиме від парламенту і, найімовірніше, від запиту всередині самого суспільства.
Ми відкрили лише перший із шести переговорних кластерів на шляху вступу України до ЄС. І цей перший кластер, який називається «Основи» — Fundamentals, охоплює реформи у сфері верховенства права, державного управління та економіки. До банківського сектору ще не дійшли.
Інтеграція штучного інтелекту
У розвитку штучного інтелекту є свої плюси й мінуси. У фінтеху та банківській системі ми спостерігаємо активних AI-помічників уже в кожному мобільному застосунку. Вас уже не з’єднують безпосередньо з операторами. Ви можете отримувати відповіді від віртуального помічника — штучного інтелекту.
Системи AML/KYC також активно впроваджуються в процес перевірки клієнтів. Штучний інтелект вже досить давно працює з точковою, біометричною перевіркою даних клієнтів. Зараз усі ці системи продовжують удосконалюватися: ви можете пройти відеоверифікацію, відкрити рахунок онлайн. Раніше ці функції також забезпечував штучний інтелект, тільки це називалося IT-системою, що виконує біометричну верифікацію. Зараз підключаються нові інструменти, штучний інтелект розширює доступ до баз даних, чеків. Це спрощує роботу, знижує навантаження на департаменти фінансового моніторингу та комплаєнсу. AI допомагає виявити первинні проблеми у клієнта, можливо, відмовити у відкритті рахунку або ж автоматично погодити його відкриття.
Такий AI-помічник виконуватиме не лише банківські функції. Можливо, він зможе оформлювати для вас замовлення та доставку, а також виконувати інші повсякденні завдання. Це буде особистий фінансовий помічник, який допомагатиме грамотно розпоряджатися грошима.
Протягом останніх трьох років ми спостерігали бурхливий розвиток штучного інтелекту. З кожним роком цей процес набирає все більших обертів. Помилок і багів стає дедалі менше. Однак зараз AI перебуває на першій стадії свого розвитку і потребує постійного навчання. Щоб вийти зі своїм продуктом на ринок, команда має ретельно опрацювати свою модель штучного інтелекту та забезпечити якісне навчання.
З мінусів можу відзначити те, що штучний інтелект поки що потребує ручної перевірки. У банківській системі його ще не допущено до основних фінансових операцій: розрахунків, перевірок балансів, залишків коштів та інших завдань.
Розвиток світової фінтех-індустрії в найближчі роки
Перехід на стейблкоіни, глобалізація та відмова від готівки — це наше найближче майбутнє. Хоча обсяг готівкових розрахунків залишається стабільним, спостерігається зростання попиту на роботу з віртуальними активами та валютами. Гадаю, майбутнє за блокчейном.
Інновації та закон про віртуальні активи
Вочевидь, у складній ситуації, яка склалася в Україні, парламенту слід займатися соціально-економічними процесами, а не стежити за інноваціями та розвитком фінтеху. Хоча це також важливе питання для залучення інвесторів.
Я ретельно стежив за розробкою і ухваленням законопроєкту про віртуальні активи та криптовалюти. Брав участь у робочій групі зі створення цього документа як консультант. На жаль, від початкового тексту законопроєкту, який було подано до Верховної Ради, практично нічого не залишилося. У результаті — парламент проголосував і ухвалив нову версію закону про віртуальні активи, навколо якої розгорнулися активні дебати, особливо щодо податкових поправок.
Для українського ринку така планка занадто висока. Тому скористатися новим законом про віртуальні активи зможуть лише великі або інституційні гравці. Для інвесторів із набагато меншим бюджетом доступ до цього сегменту фактично закритий.
Майбутнє фінтеху в Україні
Ініціативу щодо внесення нових законопроєктів, зміни норм у законі про банки, банківську діяльність та відповідних нормативних актах має проявляти Національний банк. Саме НБУ має визначати напрямок таких змін.
Національному банку необхідно займатися не лише монетарною політикою та стабілізацією курсу гривні, що на сьогодні не дуже добре вдається. Це не є основним завданням регулятора. Основне завдання НБУ — стимулювати ринок та економічне зростання, створювати умови для здорової конкуренції, підвищувати рівень і статус нашої банківської системи. НБУ міг би хоча б активно брати участь у міжнародних форумах, де є можливість черпати ідеї для реорганізації банківської системи України.
Можна було б сформувати найсильнішу команду, організувати форум або конгрес з метою розробки стратегій для реорганізації банківської системи. Важливо враховувати, що Україна має великий потенціал завдяки своїм фахівцям і лідерам у фінтех-сфері, включно з тими, хто активно працює на території Європейського Союзу.
