Друга поспiль особиста помилка голови НБУ Пишного пiсля рекордних штрафiв для City24 та EasyPay
01 Липня 2026 19:30Днями в інформаційному просторі стався черговий раунд публічного конфлікту голови Національного банку України Андрія Пишного з гендиректором «Укрпошти» Ігорем Смілянським. Главі НБУ так і не вдалося «протиснути» через Кабмін звільнення Смілянського з посади СЕО «Укрпошти».
Керівник національного поштового оператора заявив, що продовжує виконувати свої обов’язки і навіть планує судитися з НБУ. Вочевидь, маючи для цього вагомі аргументи.
Конфлікт зайшов у «глухий кут», але несподівано нагадав про іншу серйозну проблему: в Україні незалежність ключових регуляторів часто перекреслюється «особистими» мотивами очільників, ставлячи під сумнів репутацію цих державних органів. Адже історія з СЕО «Укрпошти» — не перша, де керівництво НБУ ламало логіку та прозорість дій регулятора, ймовірно, у своїх особистих інтересах. Докладніше — в огляді UA.News.
Конфлікт інтересів між головою НБУ Андрієм Пишним та СЕО «Укрпошти» Ігорем Смілянським
Конфлікт між головою НБУ Андрієм Пишним та СЕО «Укрпошти» Ігорем Смілянським триває вже кілька років поспіль. Предметом суперечки, що лежить на поверхні, називають амбіції керівника «Укрпошти» створити поштовий банк. А це суперечить інтересам великих державних банків.
Одразу зауважимо, що «Укрпошта» має ліцензію на фінансові платіжні послуги, а тому підпадає під регулювання НБУ. Водночас роботу держкомпанії як оператора поштового зв'язку регулює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК).
Отже, раз за разом Нацбанк заявляв про порушення у фінансовій діяльності державного поштового оператора. Упродовж останнього року утворився цілий шквал таких претензій. Торік у грудні в НБУ заявили, що побачили у роботі «Укрпошти» порушення ключових нормативів і винесли письмове застереження. Від початку 2026 року НБУ виставляв дедалі більші штрафні санкції:
У березні — штраф на 255 тис. грн за порушення у зв’язку з неподанням інформації / документів та/або їх копій, що запитувалися відповідно до установлених Національним банком вимог у встановлені строки.
У травні — штраф у розмірі 1,7 млн грн за порушення у сфері фінансових платіжних послуг щодо забезпечення належного функціонування системи корпоративного управління, системи внутрішнього контролю та управління ризиками.
У червні — штраф на понад 2,5 млн грн та письмове застереження за порушення вимог щодо проведення платіжних операцій, еквайрингу, роботи з документами, що містять таємницю надавача платіжних послуг тощо.
Водночас у Нацбанку оголосили про фінансову неефективність держкомпанії та її мільйонні збитки. Закликали якнайшвидше сформувати повноцінну наглядову раду, а самого Ігоря Смілянського звинуватили у некомпетентності. Про все це відкрито заявив голова НБУ Андрій Пишний.
«Компанія в глибокій кризі корпоративного управління протягом тривалого часу. І ця криза позбавляє компанію, на жаль, дедалі більше перспектив розвитку. Ігор Смілянський — це наслідок цієї кризи в першу чергу», — сказав Пишний в інтерв'ю ЗМІ.
Коментуючи висловлювання Пишного, Ігор Смілянський відповів: «Андрію Григоровичу, я не наслідок, як ви сказали, я ваш вирок, як сказав президент».
Раніше гендиректор «Укрпошти» скаржився на певні перепони для держкомпанії з боку НБУ. Зокрема, за його словами, чинні правила НБУ ускладнюють надання фінансових послуг соціально вразливим категоріям населення: ветеранам, людям літнього віку та мешканцям регіонів, де через обстріли періодично зникає зв’язок і електроенергія.
Особисті претензії та загострення конфлікту між Головою НБУ Андрієм Пишним та CEO «Укрпошти» Ігорем Смілянським
23 червня Нацбанк офіційно заявив про невідповідність генерального директора АТ «Укрпошта» Ігоря Смілянського «вимогам професійної придатності, встановленим до керівника надавача фінансових платіжних послуг». Формально рішення про доцільність його звільнення ухвалив Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури, який відповідає за контроль, ліцензування, вплив на банки та нагляд за платіжними системами.
«Комітет дійшов висновку про те, що в нього немає достатнього рівня знань вимог законодавства, розуміння та досвіду належного застосування вимог чинного законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, в обсязі, необхідному для належного виконання покладених на нього обов’язків…упродовж п’яти робочих днів уповноважений орган АТ «УКРПОШТА» має відсторонити Ігоря Смілянського від керівництва АТ «УКРПОШТА», а надалі упродовж двох місяців – призначити нового керівника, який відповідає вимогам щодо професійної придатності», — йшлося у заяві НБУ.
Вимога звільнити Смілянського набула настільки негативного резонансу, що за кілька днів Нацбанк опублікував ще одну заяву — з більш детальним виправданням свого висновку: «Фактичні дані свідчать, що Укрпошта залишається збитковою: у 2025 році компанія отримала операційний збиток понад 400 млн грн, а покращення фінансового результату було досягнуто переважно за рахунок продажу активів, а не основної діяльності, що не є свідченням стійкості бізнесу. Уже в першому кварталі 2026 року компанія знову зафіксувала збиток».
Тим часом гендиректор «Укрпошти» прокоментував рішення НБУ про те, що він не відповідає професійним вимогам: «Яким саме професійним вимогам? Думаю, всі розуміють, що я порушив головне правило банківського сектору України 2023–2026 років: ти маєш любити та підносити до небес голову НБУ А.Г. Пишного, інакше не можеш бути банкіром чи працювати у фінансовому секторі».
Смілянський назвав вимогу про його звільнення «зведенням особистих рахунків» з боку голови регулятора Андрія Пишного, який публічно брав участь в інформаційних кампаніях проти «Укрпошти».
«Кожного року, коли Укрпошта підходить впритул до створення поштового банку, НБУ знаходить спосіб цьому перешкодити. Влітку 2025 року, коли Верховна Рада проголосувала закон про банки фінансової інклюзії і ми були готові створити банк, з’явився лист А.Г. Пишного про дефолт Укрпошти. Де той дефолт — думаю, всі вже розуміють.
Тепер, коли до набуття законом чинності залишається декілька днів, а Укрпошта має понад 2 мільярди гривень власного капіталу і працює з прибутком, НБУ вирішив піти радикальнішим шляхом — звільнити Смілянського. Я так розумію, у надії, що поки триватиме зміна керівництва, банк буде поставлено на паузу, а наступного керівника, якщо він не буде «лагідним» до А.Г. Пишного, можна буде й не погодити», — прокоментував дії глави НБУ Ігор Смілянський.
Він також обіцяв оскаржити рішення НБУ у суді. Пізніше сам Смілянський та пресслужба «Укрпошти» повідомили, що той продовжує виконувати свої обов’язки у повному обсязі, спростувавши чутки про можливі зміни в керівництві.
«Генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський (це я) продовжує виконувати свої обов'язки в повному обсязі відповідно до чинного законодавства. АТ «Укрпошта» також працює у штатному режимі з урахуванням безпекової ситуації, наслідків обстрілів та погодних умов. Щодо діяльності компанії чи її керівництва просимо довіряти виключно офіційним повідомленням АТ «Укрпошта», — написав Смілянський у своєму телеграм-каналі 1 липня.
Що далі у конфлікті між Пишним та Смілянським
Подання позову навряд чи саме по собі вплине на рішення НБУ про доцільність звільнення керівника поштового оператора. Кабмін може й надалі ігнорувати цю рекомендацію, а Смілянський продовжить керувати держкомпанією. Натомість Андрій Пишний цілком може посилити тиск на СЕО «Укрпошти» через санкції НБУ.
У Нацбанку вже заявили, що переглянуть стратегію впливу на ситуацію. Представники регулятора не вважають такий розвиток подій несподіваним та були готові до опору з боку керівництва держкомпанії.
За словами анонімного високопоставленого співрозмовника в НБУ, наразі регулятор перебуває у стані активного діалогу з урядом та Міністерством розвитку громад і територій, яке виступає акціонером Укрпошти.
«Для нас відсутність рішення щодо відставки Смілянського не стала несподіванкою. Ми розуміли, що може бути ухвалено таке рішення. Водночас наразі ми перебуваємо у діалозі з урядом та міністерством та обговорюємо з ними можливі варіанти наших подальших дій», — зазначив співрозмовник в НБУ.
Серед потенційних заходів, які розглядає регулятор, першочерговим є винесення повторного припису, спрямованого вже безпосередньо до профільного міністерства. Якщо ж і цей крок не принесе результатів, наступним етапом може стати призупинення або повне анулювання платіжної ліцензії Укрпошти, що спричинить вкрай негативні наслідки для операційної діяльності національного поштового оператора.
Представники НБУ також натякають на майбутні законодавчі ініціативи, покликані унеможливити подібне ігнорування вимог наглядового органу в майбутньому. А відсутність реакції з боку уряду на попередній припис пояснюють «лояльністю, якою Смілянський користується у представників Кабміну».
«Абсолютно абсурдна ситуація, в яку НБУ не треба було заходити…..За моєю інформацією, Кабмін не збирається і далі приймати це кадрове рішення. Відповідно, маємо дедлок», — написав у своєму телеграм-каналі народний депутат Ярослав Железняк.
«За 10 років керівництва «Укрпоштою» Смілянський дуже багато зробив для її трансформації із величезної радянської структури на установу, подібну до європейської. Це дуже складні зміни для такого масштабу. І йому це вдалося, — звертає увагу на професійність керівника «Укрпошти» один з експертів фінансового ринку, обізнаний із ситуацією. — Смілянський хотів створити поштовий банк, не для того, щоб «насолити» Пишному. Він планував дати людям інклюзивний доступ до фінансових послуг, особливо в глибинках, де банків немає. Це окрема велика історія.
Тому я вважаю, що Пишний просто зводить рахунки зі Смілянським. У них давня війна, особиста історія. У таких випадках завжди виникає питання: а судді хто? Стільки керівників усунули, просто сказавши, що у них недостатня кваліфікація.
Наприклад, Катерина Рожкова обіймала посаду першої заступниці голови НБУ протягом десяти років. У неї гарна репутація? На мою думку, у Рожкової багато проблем із репутацією. Проте за ці роки вона вирішувала, хто гідний бути керівником, а хто ні.
На мій погляд, у цій ситуації Нацбанк також дуже суттєво перевищує свої повноваження. Дуже суттєво.
Якщо вони не хочуть дати Смілянському створити банк через вимогу Меморандуму з МВФ щодо зменшення частки державних банків, це ще можна зрозуміти. Однак використовувати особисті мотиви для таких рішень... На мою думку, це дуже заангажоване рішення на основі особистих інтересів. Нічого іншого за цим рішенням я не бачу.
Зрозуміло, що Смілянський піде до суду і навіть може виграти у цій справі. Але судове засідання завтра не відбудеться. Доки пройдуть усі апеляції, судові засідання та касації, буде втрачено багато часу. Це може тривати мінімум рік, а то й кілька років.
Навіть якщо суд винесе рішення на користь Смілянського, а така можливість існує, враховуючи, що суди часто ухвалюють рішення не на користь Нацбанку, він все одно втратить два роки. За цей час йому компенсуватимуть зарплату з держбюджету за неправомірне усунення. Проте за ці два роки багато що може змінитися, і невідомо, де опиниться сам Андрій Пишний».
Інші «колегіальні» рішення НБУ, які приписують особисто Пишному: історія штрафу для EasyPay та City24
Одне з таких суперечливих рішень НБУ, яке, ймовірно, належить особисто Андрію Пишному, нещодавно широко висвітлювали українські ЗМІ. Йшлося про абсолютний рекорд України — штрафи для EasyPay та City24 у 135 млн грн. У цій історії так само виникло чимало запитань про об’єктивність кроків регулятора.
Так, за результатами травневих перевірок дві найбільші мережі платіжних терміналів — EasyPay (ТОВ «ФК «Контрактовий дім») та City24 (ТОВ «Свіфт Гарант») — отримали величезні штрафи: по 135 мільйонів гривень кожна. Офіційна причина звучала складно: «неналежна організація первинного фінансового моніторингу». Простіше кажучи — Нацбанк вважав, що компанії погано перевіряли походження грошей, які проходять через їхні бокси.
Проте, якщо подивитися на технічні нюанси та реалії ринку, ситуація видається не такою однозначною. Схоже, що гучні заяви про «боротьбу з брудною готівкою» на суму 270 мільйонів гривень можуть бути частиною великої адміністративної та медійної гри.
Чи можуть такі жорсткі кроки НБУ свідчити про те, що регулятор виходить за межі звичайного нагляду?
Перед тим, як оголосити штрафи, у пресі активно поширювали інформацію, нібито ці термінальні мережі пов'язані з бізнесменом Тимуром Міндічем та гучною справою «Мідас». Проте реальні факти вказують на те, що юридичного чи фінансового зв'язку між EasyPay, City24 та фігурантами розслідувань, найімовірніше, немає.
Всю цю історію, схоже, побудували на теорії змов та принципі «шести рукостискань».
Космічні суми штрафів створюють враження, що Нацбанк завжди правий. Проте українська судова практика показує, що регулятор нерідко програє фінансовим установам, якщо його інспектори керуються власними припущеннями, а не буквою закону.
До того ж, штраф у 135 мільйонів для небанківської компанії фактично є спробою знекровити цей бізнес. Тут постає питання: кому вигідний скандал навколо EasyPay і City24 та хто може стати його бенефіціаром.
Адже незалежні термінали забезпечують величезний обіг готівки — за оцінками експертів, близько 1 мільярда доларів на місяць. Якщо ці мережі (які контролюють понад 70% ринку) зупиняться, люди не перестануть користуватися послугами. Гроші просто підуть в інші руки.
Детальніше про історію рекордних штрафів для EasyPay та City24 і політичний контекст навколо цього рішення читайте в окремому матеріалі UA.News.
