Польській Fenige анулювали ліцензію: що стоїть за санкціями проти великих фінтех-компаній
29 Червня 2026 19:15На ринку фінтех-послуг Польщі, схоже, розгортається хвиля резонансних викриттів та санкцій, фінальні результати яких поки що залишаються під великим питанням.
Днями у лідера польської фінтех-індустрії Fenige достроково відкликали ліцензію, а у керівництва компанії, за даними профільних телеграм-каналів, ймовірно, проходять обшуки. Однією з ключових причин називають можливу співпрацю з Росією та причетність до обробки транзакцій для нелегального українського та європейського грального ринку.
З одного боку, дії Комісії фінансового нагляду Польщі (KNF) щодо Fenige свідчать про посилення контролю за платіжними послугами та боротьбу з відмиванням грошей. З іншого — резонансу додає те, що компанія за останні роки спокійно зростала, показала рекордні прибутки та отримала гранти ЄС на розвиток своїх проєктів.
UA.News розповідає про гучну справу Fenige, чи можуть подібні санкції стати системним явищем для польського та українського фінтеху, і що з цього приводу думають експерти фінансового ринку.
Рекордні показники з 2022 року та нові амбіції
Польська Fenige — приклад стрімкого злету фінтех-компаній Центральної Європи. Компанія працює у сфері карткових переказів, внутрішніх та міжнародних платежів, обслуговує e-commerce, а також є основним екваєром глобальних платіжних систем.
Fenige використовує власну платформу обробки платежів, безпосередньо підключену до систем VISA та Mastercard. На сайті компанії вказується, що Fenige спеціалізується на «інтелектуальних платіжних системах, які допомагають партнерам розвиватися по всій Європі та за її межами». Fenige також має співфінансування Євросоюзу — ЄС надав гранти на низку її фінтех-проєктів.
Структурою Fenige керує Рада директорів, яка відповідає за стратегію компанії та її повсякденну діяльність.
У 2017 році Fenige залучила для свого розвитку кілька раундів інвестицій на десятки мільйонів злотих. Окрім приватних акціонерів, серед її інвесторів були такі великі гравці, як WP2 Investments та Movens Capital.
Наприкінці 2022 року Fenige показала рекордний результат, обробивши понад 3 млн транзакцій на суму понад 545 млн євро (2,4 млрд злотих). На той час темпи зростання порівняно з попереднім роком перевищили 70%. Що викликало захоплення в інвесторів.
«Виручка Fenige від угод у 2022 році значно перевищила 11 млн євро (50 млн злотих), що є вражаючим зростанням за останні 5 років. Шлях був тернистим, але команда досягла успіху і успішно подолала всі труднощі. Більше того, поточний розвиток доводить, що компанія, як і раніше, демонструє дуже хороші результати, і, якщо буде реалізовано майбутні плани, у довгостроковій перспективі буде досягнуто позитивних тенденцій у розвитку бізнесу. Ми дуже задоволені цією інвестицією і сподіваємось на майбутнє для Fenige та її команди», — зазначали у Movens Capital.
Проте вже через рік, у жовтні 2023-го, Movens Capital оголосила, що виходить з Fenige, визнавши, що отримана прибутковість від проєкту у 4,5 рази перевищила розмір інвестицій.
Foto:Marcin Chruściel, CEO Fenige
У 2025 році CEO компанії Марцін Хрусцель, який очолює Fenige з травня 2022 року, в інтерв’ю діловим польським ЗМІ заявив, що компанія планує продовжувати розвиток та досягти середньорічного зростання на 30%. Насамперед за рахунок виходу на ринок транскордонних платежів.
«Ми освоюємо глобальні варіанти виведення коштів у всіх існуючих платіжних системах. Наприклад, клієнт може звернутися до нас і сказати, що хотів би виводити кошти на карти в Китаї, використовуючи China Union Pay, і ми вже маємо таку послугу», — розповів Хрусцель про плани компанії.
Перше відкликання ліцензії
Фінтех-компанія з понад десятилітньою історією від початку заснування мала назву Fenige sp. z oo. У 2023 році її перейменували на Fenige SA (акціонерне товариство, зареєстроване в Національному судовому реєстрі під номером KRS 0001057371).
Fenige отримала національну ліцензію на фінансову діяльність у серпні 2017 року і дотепер функціонувала як ліцензована в Євросоюзі платіжна установа під контролем Комісії фінансового нагляду Польщі (KNF). Fenige також здобула сертифікацію за стандартом безпеки PCI DSS (Payment Card Industry Data Security Standard).
Щоправда, у травні 2019 року KNF тимчасово відкликала у Fenige (тоді ще Fenige sp. z o.o.) ліцензію на платіжні послуги. За висновками регулятора, компанія не забезпечувала обережного та стабільного управління своєю діяльністю у цій сфері. Зокрема, не пройшла процедуру повторної авторизації, як того вимагало оновлене законодавство.
Восени 2020 року Комісія скасувала це рішення, пояснивши, що відкликання ліцензії не є остаточним та не підлягає негайному виконанню. Після цієї заяви компанія Fenige подала запит на перегляд, надавши додаткові документи.
Нові претензії KNF до Fenige
25 червня 2026 року стало відомо, що польський регулятор KNF знову анулював ліцензію Fenige. Офіційною підставою вказали те, що компанія не забезпечувала належного, стабільного та обережного управління діяльністю у сфері платіжних послуг.
Комісія оголосила, що після набуття рішення чинності компанія має припинити надання платіжних послуг та укладання нових договорів із клієнтами. Водночас Fenige дозволили завершити виконання чинних зобов’язань перед клієнтами та партнерами до 30 вересня 2026 року.
До цього часу компанія зобов’язана забезпечити клієнтам можливість виведення коштів або переказу грошей на рахунки в інших фінансових установах.
Komisja Nadzoru Finansowego cofnęła spółce Fenige zezwolenie na świadczenie usług płatniczych w charakterze krajowej instytucji płatniczej za niezapewnianie ostrożnego i stabilnego zarządzania działalnością w zakresie usług płatniczych: https://t.co/DF37za5FmE pic.twitter.com/S18XjkxRPJ
— Urząd KNF (@uknf) June 25, 2026
Проте цього разу справа набула нового контексту. Попередньо однією з ключових причин відкликання ліцензії вважають ймовірні зв’язки компанії з російським бізнесом та підозри у причетності до процесингу платежів для нелегального українського й європейського грального ринку. Наскільки ці версії відповідають реальності покаже остаточний офіційний висновок Комісії чи відповідних контролюючих органів.
Нині KNF діє на тлі більш широкої тенденції посилення правил, що стосуються фінтеху та постачальників платіжних послуг у Польщі.
Зокрема, нинішня ситуація виглядає як продовження попереднього епізоду із відкликанням ліцензії у фінтех-компанії Quicko, з якою Fenige має ділові зв'язки. У червні цього року KNF відкликала ліцензію Quicko, а Міністерство внутрішніх справ Польщі внесло її до санкційного списку через ймовірну участь у російській схемі обходу санкцій.
У компанії заперечили ці звинувачення, наголосивши, що не було надано жодних конкретних доказів чи інформації, що підтверджують здійснення платіжних операцій з Росією або громадянами Російської Федерації, за винятком резидентів країн-членів Європейського Союзу.
«Ми хотіли б повідомити, що лише приблизно 0,1% користувачів платіжних інструментів Quicko (приблизно 400 з 400 000 клієнтів Quicko) мали російське походження, і всі вони були резидентами ЄС», – йшлося у заяві компанії.
Коментарі експертів щодо анулювання ліцензії Fenige
Галина Хейло, президентка Міжнародної платіжної асоціації (МПА)
«Сам по собі цей факт є дуже показовим. Він демонструє, що для польського регулятора масштаб компанії, її міжнародні партнери, участь у програмах Європейського Союзу чи значна частка ринку не є гарантією особливого ставлення.
Фінансовий сектор працює на довірі, тому регулятор насамперед оцінює не комерційний успіх компанії, а відповідність вимогам щодо корпоративного управління, управління ризиками, захисту коштів клієнтів, комплаєнсу та фінансової стійкості. Якщо, на думку наглядового органу, ці вимоги не виконуються, він має застосовувати передбачені законом заходи незалежно від статусу учасника ринку.
Водночас важливо дочекатися повного обґрунтування рішення KNF і завершення всіх можливих процедур його оскарження. Лише після цього можна буде робити остаточні висновки щодо конкретних підстав відкликання ліцензії.
Для польського ринку це насамперед сигнал про посилення регуляторного нагляду. Останніми роками європейські регулятори приділяють дедалі більше уваги питанням корпоративного управління, AML/CFT, операційної стійкості та захисту споживачів. Ця тенденція є загальноєвропейською і стосується всіх фінансових установ без винятку.
Для України цей випадок також має важливе значення. Українські фінтех-компанії, які працюють або планують вихід на європейський ринок, повинні розуміти, що відповідність європейським регуляторним вимогам вже не є формальністю, а ключовою конкурентною перевагою. Інвестори, банки та міжнародні платіжні системи дедалі більше оцінюють не лише технологічність бізнесу, а й якість системи управління ризиками, внутрішнього контролю та комплаєнсу».
Павло Коцюбинський, адвокат
«Рішення польського регулятора KNF про анулювання ліцензії Fenige є одним із найжорсткіших заходів впливу, які можуть застосовуватися до платіжної установи. Водночас з юридичної точки зору варто чітко розмежовувати офіційні мотиви рішення регулятора та інформацію, яка наразі поширюється у медіа.
Як випливає з оприлюднених матеріалів KNF, формальною підставою для відкликання ліцензії стала оцінка регулятора, що компанія не забезпечувала належного, стабільного та обережного управління діяльністю у сфері платіжних послуг. Саме такі вимоги містяться у польському законодавстві, гармонізованому з європейськими правилами регулювання платіжних установ, і за наявності істотних порушень можуть бути достатньою правовою підставою для анулювання ліцензії.
Разом із тим повідомлення про можливі зв’язки компанії з Російською Федерацією або участь у процесингу платежів для нелегального грального бізнесу наразі не є встановленими юридичними фактами. Якщо ці обставини не викладені у мотивувальній частині рішення регулятора або не підтверджені результатами кримінального провадження чи судовими рішеннями, вони повинні розглядатися виключно як предмет перевірки, а не як доведені порушення.
Водночас сам факт відкликання ліцензії свідчить про очевидне посилення регуляторного підходу до фінансового сектору в Польщі. Останні рішення щодо платіжних установ демонструють, що європейські наглядові органи дедалі жорсткіше оцінюють не лише фінансові показники компаній, а насамперед ефективність корпоративного управління, систем внутрішнього контролю, управління ризиками, AML/CFT-комплаєнсу та захисту коштів клієнтів. Масштаб бізнесу, міжнародні інвестори чи співпраця з глобальними платіжними системами самі по собі більше не є гарантією лояльного ставлення з боку регулятора.
Чи означає анулювання ліцензії неминучий крах Fenige? Не обов’язково. Проте для платіжної установи це створює критичні ризики. Компанія фактично втрачає можливість здійснювати основну ліцензовану діяльність, укладати нові договори та розширювати бізнес. Навіть якщо закон дозволяє завершити виконання чинних зобов’язань перед клієнтами до визначеної дати, репутаційні наслідки, відтік партнерів і зменшення доходів можуть істотно вплинути на її подальшу діяльність.
Водночас юридичний процес на цьому не завершується. Fenige має право оскаржити рішення KNF у встановленому законом порядку. Саме судова перевірка дозволить оцінити, чи були висновки регулятора достатньо обґрунтованими, чи дотримано принципів належної адміністративної процедури та пропорційності застосованого заходу.
Певний прецедент уже існував. У 2019 році KNF також відкликав ліцензію Fenige, однак надалі це рішення було скасовано після перегляду матеріалів справи та подання компанією додаткових документів. Це свідчить, що рішення фінансового регулятора не є безумовно остаточними і можуть бути переглянуті.
Разом із тим автоматично переносити ситуацію 2019 року на нинішню було б неправильно. Якщо тоді йшлося насамперед про питання повторної авторизації та адміністративної процедури, то нинішнє рішення ухвалено в умовах значно жорсткішого європейського контролю за фінансовим сектором, боротьби з обходом санкцій, відмиванням коштів та фінансуванням незаконної діяльності. Саме тому перспективи поновлення ліцензії залежатимуть не від наявності попереднього прецеденту, а від змісту доказової бази, мотивувальної частини рішення KNF та результатів судового оскарження.
Для українського фінтех-ринку ця історія також є важливим сигналом. Вона демонструє, що як у Польщі, так і в Україні регулятори дедалі активніше використовують найсуворіші заходи впливу щодо учасників платіжного ринку. Водночас ефективність такого нагляду безпосередньо залежить від дотримання принципів верховенства права, належної правової процедури та достатності доказової бази. Адже практика як польських, так і українських судів свідчить, що навіть рішення фінансових регуляторів можуть бути скасовані, якщо вони ґрунтуються на припущеннях, а не на належних і допустимих доказах».
Штрафні санкції проти великих платіжних систем в Україні
Можливо, за збігом обставин, у червні цього року про жорсткі санкції проти великих платіжних систем заявили і в Україні. НБУ аргументував свої рішення боротьбою за чистоту та прозорість ринку фінансових послуг.
Дві найбільші мережі платіжних терміналів — EasyPay (ТОВ «ФК «Контрактовий дім») та City24 (ТОВ «Свіфт Гарант») — отримали від НБУ величезні штрафи: по 135 млн грн кожна. Офіційна причина звучить складно: «неналежна організація первинного фінансового моніторингу». Простіше кажучи — Нацбанк вважає, що компанії погано перевіряли походження грошей, які проходять через їхні бокси.
Проте, якщо подивитися на технічні нюанси та реалії ринку, ситуація видається не такою однозначною. Деякі українські ЗМІ припустили, що гучні заяви про «боротьбу з брудною готівкою» на суму 270 млн грн можуть бути частиною великої адміністративної та медійної гри. А жорсткі кроки НБУ могли свідчити про те, що регулятор виходить за межі звичайного нагляду.
Перед тим як оголосити штрафи, у медіа активно поширювали інформацію, нібито ці термінальні мережі пов'язані з бізнесменом Тимуром Міндічем та гучною справою «Мідас». Проте реальні факти вказують на те, що юридичного чи фінансового зв'язку між EasyPay, City24 та фігурантами розслідувань, найімовірніше, немає. А всю цю історію, схоже, побудували на теорії змов та принципі «шести рукостискань».
Судові прецеденти: коли НБУ програє через суб'єктивність
Космічні суми штрафів створюють враження, що Нацбанк завжди правий. Проте українська судова практика показує, що регулятор нерідко програє фінансовим установам, якщо його інспектори керуються власними припущеннями, а не буквою закону.
Як стверджують наші джерела в НБУ, усередині самого відомства юристи чудово розуміють ризики: якщо діяти суто за емоціями чи внутрішніми інструкціями, які суперечать закону, суди розбивають такі рішення вщент.
Прикладів вистачає:
Кейс «РВС Банку»: Верховний Суд свого часу повністю скасував штраф НБУ за нібито порушення фінмоніторингу, визнавши, що чиновники діяли не у спосіб, визначений Конституцією.
Суперечка з «Міжнародним інвестиційним банком»: Нацбанк намагався стягнути з нього 20,5 млн грн за «недоліки у перевірці клієнтів», але апеляційний суд визнав претензії ревізорів упередженими та скасував їх.
Історія з WayForPay: Популярній платіжній системі також довелося через суд захищати свою ліцензію від дискримінаційних дій регуляторних органів.
Ці випадки наочно демонструють, що розмиті правила «фінмоніторингу» іноді можуть використовуватися як інструмент вибіркового пресингу на приватний фінтех-сектор.
