Європа закриває соцмережі для дітей: як працюватиме віковий контроль і що доведеться змінити Україні
27 Липня 2026 11:46Європейські регулятори дедалі менше вірять соцмережам на слово. Роками TikTok, Instagram, Facebook, Snapchat та інші платформи формально забороняли реєструватися дітям молодше 13 років, але фактично для обходу обмежень було достатньо вказати іншу дату народження. Перевіряти, хто насправді сидить перед екраном, компанії або не могли, або не надто прагнули.
Тепер ця система починає змінюватися. 24 липня Європейська комісія повідомила про попередні висновки щодо TikTok: акаунти неповнолітніх, на думку регулятора, не відповідають стандартам безпеки, передбаченим європейським Актом про цифрові послуги. Це ще не остаточне рішення і не автоматичний штраф, але черговий сигнал, що Брюссель переходить від рекомендацій до реального примусу платформ.
Ідеться вже не лише про TikTok. ЄС перевіряє, як Instagram і Facebook відсіюють дітей молодше дозволеного віку, розслідує використання механізмів, що формують залежність, забороняє персоналізовану рекламу для неповнолітніх і готує європейську систему підтвердження віку. Тим часом окремі держави йдуть ще далі й намагаються взагалі закрити соцмережі для дітей.
UA.News розповідає, чому Європа оголосила війну старій моделі соцмереж, як користувачів перевірятимуть без передачі паспорта кожній платформі та які правила доведеться впроваджувати Україні на шляху до ЄС.
Чому ЄС почав обмежувати соцмережі для дітей
Головна претензія європейських регуляторів полягає не в самому існуванні соціальних мереж. Діти використовують їх для спілкування, навчання, пошуку інформації та самовираження. Проблема — у бізнес-моделі платформ, які заробляють тим більше, чим довше користувач залишається перед екраном.
Нескінченна стрічка, автоматичне відтворення відео, персоналізовані рекомендації, сповіщення, лічильники переглядів і так звані серії безперервного спілкування створюють постійний стимул повернутися до застосунку. Для дорослого це може означати втрату часу. Для дитини, здатність якої контролювати імпульси ще формується, наслідки можуть бути значно серйознішими.
У лютому 2026 року Єврокомісія попередньо визнала дизайн TikTok таким, що може порушувати DSA. Регулятор окремо назвав нескінченне прокручування, автоматичне відтворення, push-сповіщення та надмірно персоналізовану систему рекомендацій. На думку Комісії, звичайних нагадувань про екранний час недостатньо, оскільки їх легко закрити й продовжити перегляд.
Це відбувається на тлі показової статистики. За даними опитування Єврокомісії серед понад 26 тисяч підлітків, чверть дітей віком 13–18 років проводить перед екранами понад шість годин у звичайний навчальний день. На вихідних таких уже 46%, а 14% користуються екранами більше десяти годин.
Дев’ять із десяти опитаних підлітків протягом попередніх трьох місяців зустрічали в інтернеті щонайменше один вид шкідливого або тривожного контенту. Водночас 48% самих дітей оцінюють вплив соцмереж на своє самопочуття позитивно, а негативним його назвали лише 18%. Це важливе застереження: Європа не може просто оголосити всі соцмережі абсолютним злом і відключити дітей від цифрового життя.
Як ЄС бореться із соціальними мережами
Основним інструментом Брюсселя став Акт про цифрові послуги — Digital Services Act. Він поширюється не лише на соцмережі, а й на маркетплейси, пошукові системи, магазини застосунків та інші онлайн-сервіси.
DSA вимагає, щоб платформи, доступні дітям, забезпечували високий рівень приватності, безпеки та захисту неповнолітніх. Найбільші сервіси зобов’язані оцінювати системні ризики: поширення незаконного контенту, кібербулінг, сексуальну експлуатацію, небезпечні рекомендації та негативний вплив дизайну на фізичне і психічне здоров’я користувачів.
Одна з уже чинних змін — заборона таргетованої реклами для неповнолітніх. Рекламодавець не повинен показувати дитині оголошення на основі створеного платформою профілю її поведінки, інтересів і переглядів. Після набуття чинності DSA відповідні зміни запровадили Facebook, Instagram, Snapchat і TikTok.
За порушення вимог найбільші компанії можуть отримати штраф у розмірі до 6% свого світового річного обороту. Для корпорації з десятками мільярдів доларів виручки це вже не символічне покарання, яке можна списати на витрати, а потенційно багатомільярдна сума.
Контроль розділений між Єврокомісією та національними координаторами цифрових послуг. Комісія безпосередньо наглядає за найбільшими платформами, а державні регулятори відповідають за інші сервіси, приймають скарги та взаємодіють із європейськими органами.
Європа змушує змінювати не контент, а саму конструкцію соцмереж
У липні 2025 року Єврокомісія оприлюднила окремі рекомендації із захисту дітей у цифрових сервісах. Формально це не новий закон і не перелік автоматично обов’язкових функцій. Проте саме за цими рекомендаціями регулятор оцінює, чи виконує платформа вимоги DSA.
Європейський підхід передбачає, що профілі дітей мають бути закритими за замовчуванням. Сторонні користувачі не повинні автоматично бачити публікації неповнолітнього, знаходити його через рекомендації або безперешкодно надсилати приватні повідомлення.
Платформам також рекомендують змінити алгоритми так, щоб дитина не потрапляла в нескінченний «тунель» однотипного шкідливого контенту. Більшу вагу мають отримати свідомі дії користувача — підписка, вибір теми або приховування допису, — а не лише автоматично зібрані дані про те, на якому відео він затримався довше.
Єврокомісія пропонує за замовчуванням вимикати для дитячих акаунтів автоматичне відтворення, нав’язливі сповіщення, повідомлення про прочитання, серії щоденної активності та інші елементи, що підштовхують постійно перевіряти застосунок. Передбачені також прості інструменти блокування, заборона додавати дитину до групи без її згоди та захист від завантаження або створення скриншотів інтимного контенту неповнолітніх.
Таким чином, відповідальність поступово переноситься з батьків на самі технологічні компанії. Платформа більше не може обмежитися кнопкою «батьківський контроль» і заявити, що родина мала самостійно налаштувати безпеку.
Instagram і Facebook також опинилися під тиском Єврокомісії
Окреме розслідування стосується того, як Meta не допускає до Facebook та Instagram дітей, яким ще не виповнилося 13 років. У квітні 2026 року Єврокомісія оприлюднила попередні висновки щодо Meta.
Регулятор дійшов висновку, що самостійно вказану дату народження надто легко підробити. Механізм скарги на акаунт малолітньої дитини був складним, а після повідомлення платформа не завжди проводила належну перевірку.
За даними, на які посилається Єврокомісія, Instagram або Facebook використовують приблизно 10–12% дітей молодше 13 років. Регулятор вимагає від Meta посилити виявлення та видалення таких профілів, а також переглянути методику оцінювання ризиків. Компанія має право відповісти на претензії, тому й тут поки йдеться про попередні, а не остаточні висновки.
Цей випадок демонструє головну слабкість старої системи. Мінімальний вік уже давно був записаний у правилах Instagram, але без реальної перевірки він залишався формальністю.
Франція забороняє соцмережі дітям до 15 років
21 липня 2026 року обидві палати французького парламенту схвалили законопроєкт, який забороняє доступ до соціальних мереж усім дітям молодше 15 років. Виняток передбачений для онлайн-енциклопедій, освітніх і наукових каталогів, платформ відкритого програмного забезпечення та цифрових проєктів освітнього спрямування.
Відповідно до тексту, ухваленого французьким парламентом, нові правила мають запрацювати 1 вересня 2026 року. Для вже створених акаунтів передбачений чотиримісячний перехідний період.
Однак остаточною крапкою це поки не стало. 23 липня група з понад 60 депутатів направила документ до Конституційної ради Франції. Вона має перевірити, чи відповідають обмеження конституційним правам і свободам. Тому коректніше говорити, що французький парламент ухвалив заборону, але закон ще проходить конституційний контроль.
Франція фактично переходить від вимоги «зробіть платформу безпечнішою» до принципу «дитина певного віку взагалі не повинна там перебувати». Якщо модель запрацює, за її результатами уважно стежитимуть інші європейські держави.
Чи заборонить ЄС соцмережі всім дітям до 16 років
Єдиної обов’язкової для всього Євросоюзу заборони наразі немає. DSA визначає вимоги до безпеки, реклами, алгоритмів і відповідальності платформ, але не встановлює загального віку, до якого кожній дитині в ЄС заборонено користуватися соціальними мережами.
У листопаді 2025 року Європейський парламент закликав встановити спільний цифровий вік у 16 років. За запропонованою моделлю підлітки молодше 16 років могли б отримувати доступ за згодою батьків, а для дітей до 13 років діяла б абсолютна заборона. Проте це політична позиція парламенту, а не чинний загальноєвропейський закон.
У липні 2026 року спеціальна експертна група передала Єврокомісії доповідь про безпеку дітей в інтернеті. Серед тем її роботи були спільна європейська вікова межа та правила, адаптовані до різних вікових груп і рівнів ризику. Комісія пообіцяла проаналізувати рекомендації та підготувати нові пропозиції.
Отже, Європа рухається до спільнішої системи, але поки використовує дві паралельні моделі. ЄС регулює платформи через DSA, а окремі держави самостійно визначають, чи потрібна їм повна вікова заборона.
Як соцмережі перевірятимуть реальний вік користувачів
Найскладніше питання — не встановити віковий поріг, а перевірити його. Вимога надсилати паспорт безпосередньо TikTok, Meta або кожному сайту створила б величезну базу персональних документів і нові ризики витоків.
Тому Єврокомісія розробляє європейську систему підтвердження віку. Користувач один раз підтверджує дані через електронний документ, паспорт або посвідчення особи. Після цього застосунок формує цифрове підтвердження, яке повідомляє сервісу лише необхідний факт — наприклад, що людині більше 15 або 18 років.
Соцмережа при цьому не повинна отримувати ім’я, адресу, номер документа чи точну дату народження. Організація, яка сформувала підтвердження, своєю чергою, не має бачити, на якому сайті його використовують. Цифрові докази передбачені як одноразові, щоб різні входи не можна було об’єднати в історію активності однієї людини.
Першими технологію почали адаптувати Данія, Франція, Греція, Італія та Іспанія. Спочатку її розробляли переважно для обмеження доступу до порнографії та іншого контенту 18+, але технічно систему можна налаштувати на будь-яку вікову межу.
У майбутньому підтвердження віку може стати таким самим звичайним цифровим інструментом, як авторизація через банківський застосунок. Різниця в тому, що платформа отримуватиме відповідь «вікову вимогу виконано», а не повне цифрове досьє користувача.
Чому проста заборона соцмереж не вирішить усі проблеми
Навіть найкраща система перевірки не гарантує, що дитина ніколи не відкриє заборонену платформу. Можна скористатися телефоном дорослого, чужим акаунтом або сервісом, який перебуває поза ефективним контролем європейського регулятора.
Крім того, соціальні мережі дають дітям не лише розваги. Через них вони підтримують зв’язок із друзями, отримують новини, знаходять освітні матеріали й спільноти за інтересами. Особливо важливими такі можливості можуть бути для підлітків, які ізольовані у своєму фізичному середовищі.
Агентство ЄС з основоположних прав наголошує, що обмеження необхідно співвідносити з правом дитини на приватність, інформацію, участь і свободу висловлювання. Захист не повинен перетворитися на масове стеження або дискримінацію дітей, які не мають документів чи доступу до сучасних електронних засобів ідентифікації.
Тому найімовірніша європейська модель складатиметься не з однієї заборони, а з кількох рівнів: вікова перевірка, безпечні налаштування за замовчуванням, обмеження алгоритмів, заборона дитячої реклами, нічні паузи, батьківські інструменти та цифрова освіта.
Чи повинна Україна ввести такі правила для вступу до ЄС
Україна не буде зобов’язана автоматично скопіювати саме французьку заборону соцмереж до 15 років. Це національна норма окремої держави, а не чинний загальний закон Євросоюзу.
Проте Україні доведеться узгодити своє законодавство з DSA та іншими актами цифрового права ЄС. Це частина європейського правового доробку, до якого країни-кандидати мають наближати свої правила під час переговорів про вступ.
У звіті Єврокомісії щодо України за 2025 рік зазначено, що українська влада зробила початкові кроки для наближення законодавства до DSA, Digital Markets Act і правил відносин між платформами та бізнесом. Водночас Україні ще потрібно визначити компетентний орган і продовжити підготовку відповідних законопроєктів.
На практиці це означатиме створення українського координатора цифрових послуг, прозорих процедур скарг, повноважень щодо перевірки платформ і системи санкцій. Українське законодавство також має закріпити захист неповнолітніх, обмеження таргетованої реклами, вимоги до оцінювання ризиків та взаємодію з регуляторами ЄС.
Якщо до моменту вступу України Євросоюз ухвалить спільний обов’язковий віковий поріг або окремий акт про перевірку віку, ці правила також стануть частиною вимог для української сторони. Якщо ж загальноєвропейської заборони не буде, Україна зможе самостійно вирішувати, чи наслідувати Францію.
Що може змінитися для українських дітей і батьків
Наближення до європейських правил не обов’язково означатиме, що одного дня Instagram, TikTok і Facebook раптово зникнуть з телефонів усіх українських школярів.
Більш реалістичним першим етапом буде запровадження обов’язкових дитячих профілів із максимальними налаштуваннями приватності. Незнайомі дорослі не зможуть вільно писати неповнолітнім, алгоритми отримають додаткові обмеження, а персоналізована реклама для дітей буде заборонена.
Наступним кроком може стати підтвердження вікової категорії через захищений державний або незалежний цифровий сервіс. При цьому Україні важливо не створити централізовану базу, де зберігатиметься інформація про те, якими платформами користується кожна дитина.
Головна зміна полягає в іншому: епоха, коли соцмережа могла написати в правилах «тільки з 13 років» і більше нічого не робити, справді наближається до завершення. Європейська логіка передбачає, що компанія повинна не просто попередити про ризик, а технічно довести, що вона намагається його зменшити.
Повної заборони соцмереж для дітей у всьому ЄС поки немає. Але напрям уже зрозумілий: реальна перевірка віку, менше нав’язливих алгоритмів, жорсткіші налаштування приватності та значно більша відповідальність платформ.
Україні на шляху до членства доведеться прийняти основну частину цієї системи — навіть якщо французький сценарій із повним блокуванням для дітей молодше 15 років залишиться національним експериментом.
