«Наша перевага — простота»: Денис Галенко про Allpass.ai, ШІ та майбутнє KYC
14 Серпня 2026 09:46Українець Денис Галенко починав кар'єру із фінансів, займався ризик-менеджментом і фінансовим контролем, а згодом очолив напрям бізнес-контролінгу — функцію, яка допомагає бізнесу ухвалювати стратегічні рішення на основі аналізу P&L, юніт-економіки та інших фінансових метрик.
Згодом Денис вирішив створити власний технологічний продукт. Першою ідеєю став сервіс, який мав допомогти українцям простіше заощаджувати та інвестувати.
Саме робота над цим фінтех-продуктом привела команду до зовсім іншої проблеми — дистанційної ідентифікації клієнтів. Банки дедалі активніше переходили в онлайн, а під час COVID потреба у швидкому цифровому онбордингу лише посилилася. Те, що спочатку було допоміжною технологією для власного застосунку, поступово стало окремим бізнесом.
Після початку повномасштабної війни компанія фактично втратила український ринок і була змушена переорієнтуватися на міжнародних клієнтів. Сьогодні Allpass.ai працює переважно з фінтех-, блокчейн- та іншими регульованими компаніями в Європі, на Близькому Сході та у США, а сама команда розподілена між кількома країнами.
UA.News поспілкувався із засновником Allpass.ai Денисом Галенком про те, як інвестиційний стартап перетворився на міжнародний KYC/AML-сервіс, чому війна змусила компанію фактично починати заново та чи може одного дня цифровий KYC повністю замінити звичний паспорт.
Від корпоративних фінансів до власного стартапу
Денис Галенко здобув дві освіти у Київському національному економічному університеті — магістерську з міжнародних економічних відносин та бакалаврську юридичну.
Після університету він багато років будував кар'єру в міжнародних корпораціях.
«Здебільшого починав із фінансів. Це був ризик-менеджмент, фінансовий контроль, а згодом я став керівником напряму бізнес-контролінгу. По суті, це функція, яка допомагає бізнесу ухвалювати стратегічні рішення на основі аналізу P&L, юніт-економіки та інших фінансових метрик», — пояснив Галенко.
Згодом у нього з'явилася мета побудувати власну компанію. Одним із перших проєктів став інвестиційний інструмент для українців.
На той момент, згадує підприємець, можливостей для роздрібного інвестора в Україні було небагато: більшість людей або зберігала гроші на депозитах, або просто тримала заощадження «під подушкою».
Але дослідження потенційної аудиторії навело команду на інший висновок.
«Ми зрозуміли, що справжня проблема була не в тому, що людям не вистачало інструментів, у які можна було інвестувати. Людям не вистачало грошей, які можна було відкладати. І рівень фінансових знань тоді був дуже низьким. Більшість наших респондентів відкладали те, що залишалося після всіх витрат», — розповів Галенко.
Через це початкову модель довелося змінити.
Saver: стартап, який мав навчити відкладати гроші
Наступним проєктом став застосунок Saver. Його ідея полягала в тому, щоб максимально прибрати необхідність постійно ухвалювати рішення про заощадження.
Користувач міг поставити короткострокову або довгострокову фінансову ціль — наприклад, купівлю смартфона, відпустку чи накопичення на майбутнє. Система ж мала автоматично допомагати відкладати гроші та підбирати відповідні фінансові інструменти.
«Ми зрозуміли, що люди хочуть досягати своїх цілей, а не займатися інструментами для досягнення цих цілей», — пояснив Денис Галенко.
Для короткострокових цілей це могло бути автоматичне округлення платежів або відрахування невеликої частини надходжень. Для довгострокових — депозити, ETF та інші інвестиційні інструменти.
До 2019 року команда вже досить далеко просунулася у створенні продукту. Але для запуску фінансового сервісу було простіше працювати через ліцензію існуючого банку, а не отримувати власну.
Саме переговори з банками зрештою й змінили всю історію компанії.
Як банківський онбординг привів до KYC
Коли команда показувала Saver банкам, одним із головних запитань було: як саме новий сервіс збирається дистанційно ідентифікувати користувачів.
Ситуацію додатково прискорив COVID-19. Банківські відділення закривалися, клієнти дедалі активніше переходили в онлайн, а дистанційний онбординг переставав бути просто зручною опцією.
У Saver на той момент уже існувало власне базове KYC-рішення, яке включало сканування обличчя, документів та автоматичне зіставлення даних.
«Коли банки це побачили, вони сказали приблизно так: давайте спочатку впровадимо собі це рішення, тому що воно нам зараз потрібне, а потім уже будемо думати, як допомогти українцям накопичувати гроші», — згадує Галенко.
Так команда фактично змінила напрям роботи. За словами підприємця, тоді вони зіткнулися й із консервативністю традиційної банківської системи.
«Якщо є хоч маленький ризик у впровадженні технології або в тому, що щось може не відповідати вимогам НБУ, банки дуже обережно роблять будь-які кроки в напрямку оптимізації», — розповів Денис Галенко.
Компанія реалізувала декілька проєктів на українському фінансовому ринку. Але потім почалася повномасштабна війна.
«У нас не залишилося жодного клієнта в Україні»
Для компанії 2022 рік фактично означав необхідність починати бізнес заново.
«Коли почалася війна, ринку практично не було. У нас не залишилося жодного клієнта в Україні», — розповів Галенко.
До того моменту стартап уже встиг отримати грантове фінансування Українського фонду стартапів та залучити перший pre-seed-раунд.
«Ми залучили перший pre-seed приблизно на 100 тисяч євро. А потім опинилися фактично без клієнтів», — сказав Денис Галенко.
Переговори про наступні інвестиції в умовах війни стали значно складнішими — інвестори бачили величезні ризики. Саме тоді команда вирішила переформатувати продукт.
Основною аудиторією мали стати невеликі регульовані компанії, яким необхідно виконувати KYC- та AML-вимоги, але які не мають бюджету, штату й ресурсів великих банків.
«Ми побачили проблему малих регульованих компаній: вони виходять на ринок, погано розуміються на роботі KYC та AML і не мають таких ресурсів, як банки, щоб запустити весь цей процес», — пояснив Галенко.
Команді вдалося переконати інвесторів і залучити ще близько 250 тисяч.
Після цього почалося створення повноцінного B2B SaaS, де компанія може закрити комплаєнс-процеси, пов'язані з Know Your Customer, Anti-Money Laundering та Know Your Transaction.
Команда також пройшла програму Mastercard, яка, за словами Галенка, допомогла уточнити напрям розвитку продукту. Паралельно компанія пройшла ребрендинг і зрештою стала Allpass.ai.
Від двох людей до міжнародної розподіленої команди
Allpass.ai починався всього з двох людей.
«Ми починали вдвох — я і співзасновник Віктор Плотніков. Моя зона — фандрейзинг, розвиток бізнесу, продажі і фінанси. У співзасновника — продукт і розробка», — розповів Денис Галенко.
Зі збільшенням фінансування команда росла. У різні періоди в ній працювало близько 15 людей, але структура постійно змінювалася.
До повномасштабної війни команда переважно працювала в UNIT.City у Києві. Тепер вона повністю розподілена.
«Зараз команда розподілена по кількох країнах Європи: Україна, Польща, Англія, Іспанія. До цього ми здебільшого базувалися в UNIT.City у Києві», — розповів Денис Галенко.
Що насправді продає Allpass.ai
Галенко наголошує, що KYC, AML, сканування документів, зіставлення обличчя та інші інструменти не варто сприймати як десятки незалежних продуктів. Allpass.ai — одна платформа, всередині якої клієнт збирає потрібний йому процес.
Наприклад, сканування обличчя може використовуватися лише для підтвердження унікальності користувача. Якщо додати перевірку паспорта й особи, це вже стає частиною KYC.
«Кожен наповнює це так, як йому потрібно, але здебільшого наше рішення використовується для повної процедури KYC та AML», — пояснив Галенко.
Платформа дозволяє перевіряти документи та біометричні дані, зіставляти обличчя, підтверджувати адресу, аналізувати IP, VPN, телефон і email, проводити AML-перевірки.
Ключовий принцип — зібрати все в одному інструменті.
«Ви не маєте самостійно підключати різні системи, тестувати, як вони працюють, та намагатися подружити їх між собою. У вас все вже є в одному SaaS-рішенні, де без коду можна швидко обрати перевірки, автоматизувати процеси, оформити все згідно з брендом — і це дійсно займає лічені хвилини», — розповів Денис Галенко.
Хто сьогодні користується Allpass.ai
Основними клієнтами компанії зараз є фінтех- і блокчейн-бізнеси.
Особливо багато клієнтів працюють у криптовалютній сфері — це гаманці, біржі, обмінники та інші компанії, які діють у межах регуляторних ліцензій.
«Історично ми більше орієнтувалися на блокчейн і фінтех, тому блокчейн-клієнтів у нас більше», — розповів Галенко.
Компанія також починає заходити в iGaming. За словами засновника Allpass.ai, саме цей сегмент потенційно може генерувати дуже великі обсяги KYC-перевірок.
«Практика на ринку така, що найбільший обсяг можуть приносити iGaming-клієнти, тому що згідно з ліцензіями вони мають перевіряти дуже велику кількість користувачів. Але у нас поки що не так — ми тільки поступово заходимо в цей сегмент», — пояснив Денис Галенко.
Географія компанії вже майже повністю міжнародна.
«Зараз у нас, напевно, вже не залишилося клієнтів в Україні. Здебільшого це Європа, Близький Схід і декілька клієнтів у Штатах», — сказав Галенко.
Серед публічно відомих партнерів та клієнтів він назвав Piraeus.
«З великих організацій ми можемо назвати Piraeus. Решта клієнтів здебільшого нішеві — саме в блокчейн-сегменті, тож широкому загалу їхні назви навряд чи щось скажуть», — розповів Денис Галенко.
Власна технологія чи сторонні API
Allpass.ai використовує змішану модель. Частина системи — повністю власна розробка. Інша спирається на зовнішніх постачальників даних і технологій.
Наприклад, самостійно створювати глобальну базу санкцій, PEP, негативних медіа та інших ризикових категорій немає сенсу — на ринку вже є спеціалізовані постачальники таких даних.
«Ми працюємо з рядом великих організацій, які надають нам такі списки. Ми їх агрегуємо і вже надаємо нашим користувачам», — пояснив Галенко.
Схожа логіка використовується і для частини скринінгу транзакцій. Водночас робочі процеси, логіку взаємодії з перевірками, відображення даних, фронтенд та користувацький досвід команда створювала самостійно.
«Усе, що стосується логіки перевірки, побудови робочих процесів, відображення даних, взаємодії з користувачем і фронтенду, який бачать і бізнес-користувач, і кінцевий користувач, — наша розробка. І це, напевно, був найбільший шматок роботи», — розповів Денис Галенко.
За його словами, Allpass.ai фактично працює як B2B2C: продукт купує бізнес, але саму процедуру проходить уже клієнт цього бізнесу.
ШІ одночасно озброїв і шахраїв, і тих, хто з ними бореться
Поява масового генеративного ШІ суттєво змінила індустрію цифрової ідентифікації. З одного боку, штучний інтелект допомагає KYC-компаніям виявляти підробки. З іншого — зробив самі інструменти шахрайства значно доступнішими.
«ШІ використовують і для поганих, і для корисних цілей. Одні намагаються за допомогою нього щось зламати, інші — попередити. Те саме робимо і ми», — розповів Галенко.
Одним із найбільших викликів стали дипфейк та генерація підроблених документів.
«Якщо раніше для цього потрібно було купувати якесь спеціальне програмне забезпечення, шукати інструменти в даркнеті, вчитися ними користуватися, то зараз базова підписка на якусь LLM уже може допомогти тобі зробити паспорт», — сказав Денис Галенко.
Абсолютно незламної системи, на його думку, не існує.
«Немає такого замка, який не можна зламати. Протягом усього існування людства були ті, хто ламав замки, і ті, хто потім придумував складніші замки», — зазначив Галенко.
Саме тому KYC будується як набір послідовних перевірок. Якщо шахрай обходить один рівень, система може зафіксувати його поведінку і використати цю інформацію вже на наступному етапі.
«Ми прийшли до моделі, де стоїть один замок за іншим. Якщо ти зламав перший, ми вже можемо зафіксувати якийсь патерн поведінки. І на другому рівні, ймовірно, це побачимо», — пояснив Денис Галенко.
Але нескінченно ускладнювати онбординг теж неможливо.
«Завжди залишається тонка межа між тим, щоб зробити процес складним для злому і при цьому легким для конверсії. Ніхто не хоче бути вразливим, але паралельно всі хочуть дуже швидко онбордити користувачів», — розповів Галенко.
Скільки коштує KYC і за що платить клієнт
Собівартість однієї перевірки складається одразу з декількох компонентів: серверної інфраструктури, ШІ-технологій, зовнішніх API та баз даних.
«Собівартість формують: серверні потужності, ШІ, сторонні технології. Якщо ми доєднуємо зовнішню технологію, то є вартість її використання. На це накладається маржа, і все продається в одному продукті», — пояснив Денис Галенко.
Базовий пакет Allpass.ai коштує $149 на місяць. При цьому, за словами засновника, клієнту не відкривають функції поступово залежно від дорожчого тарифу.
«За 149 доларів ми одразу відкриваємо всі послуги, які потрібні, щоб відповідати вимогам комплаєнсу. Ми не кажемо: якщо хочеш ще одну складну перевірку — доплати ще», — розповів Галенко.
Далі ціна залежить від обсягів. Чим більше користувачів перевіряє бізнес, тим вигіднішою стає вартість однієї операції.
«Коли бізнес починає зростати, у нього збільшується кількість користувачів і, відповідно, він хоче зменшувати витрати на перевірку. Тоді ми підбираємо пакет, який дозволяє максимально оптимізувати ціну одного користувача», — пояснив Денис Галенко.
Більшість нових клієнтів починає саме з найменшого пакета.
«Усі хочуть подивитися і спробувати. Звісно, не у всіх потім виходить вирости: у когось не спрацювала бізнес-модель. Ми тут певним чином несемо ризик, тому що робимо онбординг, пояснюємо, водимо клієнта за руку, але його власний бізнес може не спрацювати», — розповів Галенко.
Головна конкурентна перевага — простота
Свою основну перевагу Allpass.ai Галенко формулює максимально просто.
«Ми хочемо бути найпростішим автоматизованим KYC- та AML-інструментом на ринку. Регульований бізнес може відповідати вимогам KYC за допомогою нашого рішення фактично з першого дня», — сказав Денис Галенко.
На його думку, основна конкуренція полягає не тільки в кількості технологій, а й в тому, наскільки швидко й просто бізнес може ними скористатися.
«Наша конкурентна перевага — це простота», — наголосив Галенко.
Хто відповідає, якщо система пропустить шахрая
Навіть автоматизований KYC не означає, що остаточне рішення завжди повинна ухвалювати машина.
За словами Галенка, у різних компаній різний рівень допустимого ризику, а регулятори часто вимагають, щоб фінальне рішення переглянула людина.
«Після того, як система опрацювала дані, їх ще має переглянути AML-офіцер, KYC-офіцер або інша відповідальна особа з боку клієнта і затвердити клієнта. Це базова модель», — пояснив Денис Галенко.
Технічно клієнт може увімкнути автосхвалення: за якого користувач автоматично схвалюється, якщо система не знайшла проблем.
Але тоді бізнес усвідомлено бере на себе додатковий ризик.
«Ми попереджаємо, що система проведе перевірки, проте клієнт несе відповідальність за фінальне рішення. Офіцер обов'язково має бути залучений до процесу», — сказав Галенко.
Паспорт, обличчя й адреса: де зберігаються дані
KYC-компанії працюють із надзвичайно чутливою інформацією: паспортами, фотографіями облич, адресами та контактними даними.
За словами Галенка, згідно з GDPR, Allpass.ai виступає обробником даних.
«Ми обробляємо дані, які кінцеві споживачі надають нашим клієнтам, і віддаємо їм результат. Ми жодним чином не використовуємо, і не продаємо ці дані, і не збираємося цього робити. Вся інформація, яку надають кінцеві споживачі, належить контролеру даних, тобто нашим клієнтам», — розповів Денис Галенко.
Для технічної інфраструктури компанія використовує Google Cloud.
«З точки зору зберігання та обробки даних це відбувається на Google Cloud. Ми не використовуємо якихось незрозумілих рішень. Google Cloud, Amazon, Microsoft Azure сьогодні є серед лідерів хмарної інфраструктури та безпеки», — пояснив Галенко.
Якою має стати Allpass.ai
Галенко формулює ціль компанії не у вигляді конкретної кількості перевірок чи клієнтів.
Амбіція значно ширша — зробити бренд Allpass.ai одним із перших, про які думають невеликі регульовані компанії, коли їм потрібні KYC та AML.
«Наша мета — зробити Allpass.ai одним із перших сервісів, про які згадують, коли йдеться про KYC та AML для невеликих регульованих компаній. Щоб бізнес лише виходив на ринок, а наше рішення вже було серед очевидних варіантів для запуску», — розповів Денис Галенко.
Він визнає, що зробити це буде складно.
«Це дуже амбітна ціль, тому що ринок KYC та AML дуже конкурентний і на ньому багато сильних гравців», — зазначив Галенко.
Один KYC на все життя — зручно, але небезпечно
Технологічно наступним великим кроком для індустрії могла б стати багаторазова цифрова ідентичність: людина один раз підтверджує паспорт, обличчя та особу, а потім використовує цей цифровий запис у банках, криптобіржах та інших сервісах.
Галенко визнає, що така модель зручна. Але бачить у ній і серйозний ризик.
«Люди не люблять повторно проходити KYC. З одного боку, багаторазовий KYC звучить класно. Але з іншого боку з’являється ризик втрати контролю над персональними даними», — пояснив Денис Галенко.
Якщо всі дані зберігаються в одному централізованому місці, одна компанія або система отримує занадто багато влади.
«Ваші персональні дані можуть передаватися, оброблятися, зберігатися й аналізуватися без вашого відома. Тому такі речі точно мають відбуватися децентралізовано», — сказав Галенко.
На його думку, жодна компанія не повинна одноосібно володіти повною цифровою ідентичністю людини.
«Не повинно бути так, що всі ці дані перебувають у володінні когось одного. Це занадто велика відповідальність і занадто великі ризики: витоки даних, втрата контролю над ними. А якщо тебе з якоїсь причини заблокують, ти одразу опинишся заблокованим усюди», — розповів Денис Галенко.
Чи може Allpass.ai одного дня бути проданий
Галенко не приховує, що компанія не виключає M&A в майбутньому.
«Якщо дивитися на кінцевий шлях компанії, то вона або поглинається, або росте самостійно і одного дня може вийти на IPO. Або, звісно, закривається», — сказав Денис Галенко.
IPO він поки не розглядає як реалістичний сценарій для нинішнього масштабу Allpass.ai. А ось стратегічне об'єднання з більшим гравцем — цілком.
«Із трьох сценаріїв нас цікавлять два — зростання і партнерство. Масштабу для IPO я поки не бачу, а от від продажу чи об'єднання ми не відмовляємося. Якщо один плюс один у результаті дорівнює трьом — це прекрасно», — підсумував Денис Галенко.
