На Банковій оголосили про новий етап боротьби із шахрайськими кол-центрами. Президент Володимир Зеленський 2 вересня подав до Верховної Ради законопроєкт, що передбачає окрему кримінальну відповідальність за організацію шахрайських кол-центрів, їхнє фінансування, забезпечення роботи та залучення до них працівників. Зеленський закликав депутатів невідкладно його ухвалити.
На перший погляд, це виглядає як закономірна відповідь держави на масштаб проблеми. Лише в серпні українські правоохоронці провели 411 обшуків і припинили діяльність 94 шахрайських кол-центрів. Але саме ці цифри демонструють парадокс: якщо за один тиждень можна знайти майже сотню «офісів», то наскільки великою є індустрія насправді?
А вона, судячи з масштабів про які заявляють міжнародні організації, уже давно перестала бути проблемою кількох десятків телефонних операторів. Це транснаціональний кримінальний бізнес, який перетворює Україну на одну з центральних країн глобального ринку шахрайства.
Про мільярди доларів, які крутяться у цій злочинній індустрії, відновлення «офісів» після рейдів правоохоронців та невловимість для закону беніфіціарів кол-центрів — у матеріалі UA.News.
Що пропонує Зеленський
Злочини «офісників» переважно кваліфікуються за загальними статтями про шахрайство. Це ускладнює боротьбу з організованими структурами, де оператор, адміністратор, власник приміщення, IT-фахівець та організатор виконують різні функції. Законопроєкт Зеленського має не стільки посиити кримінальну відповідальність за цей злочин, скільки змінити саму юридичну конструкцію.
Якщо нині слідству часто потрібно доводити конкретний епізод шахрайства та встановлювати потерпілого, то спеціальна стаття дозволяє зосередитися на самій організації злочинного бізнесу. Це потенційно дає можливість рухатися по ланцюгу від виконавця-оператора до рекрутера, фінансиста та організатора схеми. Особливо важливим може стати покарання не тільки за участь, а й за забезпечення роботи такої структури — приміщення, послуги, залучення людей. Президент у своєму законопроєкті пропонує встановити такий рівень покарання:
- 7–12 років ув'язнення з конфіскацією майна — за створення шахрайської організації або керівництво нею чи її структурною частиною;
- 5–10 років — за роботу в такому call-центрі, якщо людина усвідомлювала незаконність його діяльності;
- 5–10 років — за надання приміщень або послуг для діяльності шахрайської організації;
- 3–5 років — за умисне залучення людини до такої діяльності;
- 5–10 років — за повторне вербування.
Водночас законопроєкт передбачає механізм для викриття організаторів: людина, яка повідомила правоохоронців про створення або діяльність шахрайської організації, може бути звільнена від покарання. Виняток — особа, яка сама створила таку організацію.
Ліквідовані «офіси»
У серпні 2026 року генеральний прокурор Руслан Кравченко звітував про масштабну операцію проти шахрайських кол-офісів. Співробітники Нацполіції, СБУ та Офісу генпрокурора провели понад 400 обшуків, ліквідували 94 кол-центри та виявили 1794 обладнані місця для шахраїв.
Під час операції правоохоронці вилучили понад 3330 одиниць комп'ютерної техніки, 1346 телефонів, понад 5200 SIM-карток, 90 банківських карток, а також виявили доступ до 20 криптогаманців та 22 автомобілі.
Крім того, було вилучено близько $2 млн, €64 тис., гривневий кеш, банківське золото, ювелірні вироби та елітні годинники Rolex, Cartier, Rado, Certina.
Правоохоронці також перевірили 867 адрес, де могли працювати шахрайські call-центри, та встановили 67 фінансових інструментів, пов'язаних із кримінальною діяльністю, зокрема банківські рахунки, криптогаманці та дропів. На той момент про підозру повідомили 26-ти фігурантам.
Вже через кілька тижнів, 1 вересня, Нацполіція повідомила про викриття мережі фейкових криптовалютних платформ, від якої постраждали громадяни більш ніж 20 країн. Слідство встановило 62 потерпілих, а організатор залучив до схеми понад 46 українців і створив кілька шахрайських офісів у Києві та області.
Шахраї створювали сайти, що імітували справжні інвестиційні платформи. У кабінеті жертви відображалося нібито зростання її капіталу. Коли людина намагалася забрати гроші, її змушували під'єднати основний криптогаманець і здійснити «тестову» транзакцію. Після цього спеціальний шкідливий механізм — так званий drainer — отримував можливість списувати криптоактиви.
У базах злочинців правоохоронці знайшли дані потерпілих, адреси криптогаманців, суми викрадених активів та внутрішнє листування. Серед потерпілих — громадяни Німеччини, Польщі, Литви, Латвії, Іспанії, Франції, Великої Британії, Канади, Ізраїлю та інших країн.
Кримінальна індустрія на мільярди доларів
Телефонне шахрайство — вже давно стало транскордонною кримінальною індустрією, яка поєднує соціальну інженерію, IT, криптовалюти, психологічні маніпуляції та відмивання грошей. І саме в Україні сформувалася і зміцніла ціла екосистема шахрайських кол-центрів, яка працює проти громадян десятків країн світу.
Причини розростання цього кримінального явища в Україні вивчала міжнародна неурядова організація Global Initiative Against Transnational Organized Crime (GI-TOC), яка досліджує глобальну організовану злочинність, її мережі та вплив на безпеку, управління та розвиток країн.
За даними GI-TOC, українська шахрайська індустрія у 2026 році може охоплювати близько 1000 call-центрів і до 60 тис. працівників. Тобто навіть найбільша спецоперація з ліквідації 94 «офісів», про яку заявляли в Офісі генпрокурора, — лише крапля в морі.
Оборот таких кол-центрів в Україні GI-TOC оцінює приблизно в $1 млрд щомісяця. І за прибутками цей вид шахрайства подекуди випереджає наркоторгівлю.
В організації також показовим вважають той факт, що шахрайські кол-центри в Україні особливо не приховуються — відкрито рекламують вакансії, працюють у центральних районах міст, а їхні будівлі добре охороняються. Вся ця злочинна індустрія має сильну мережеву інтеграцію та кримінальні зв'язки. GI-TOC вказує на те, що ці злочинні структури, вочевидь, діють під захистом корумпованих елементів у правоохоронних органах.
Шахраї та кримінал
«Офіси» мають передове технологічне оснащення та швидко змінюють схеми, щоб залишатися «на плаву». Наприклад, використовують поліграфи для виявлення серед працівників правоохоронців, журналістів або інших небажаних осіб. Такі угруповання мають стійку структуру та ієрархію з кримінальним ухилом. За даними GI-TOC, більшістю українських шахрайських кол-центрів керують різні кримінальні групи, зокрема відомі дніпровські «Дев'ятки».
Кол-центри у Дніпрі останніми місяцями часто згадують у гучних кримінальних справах. Із ними пов'язують замах на вбивство підсанкційного бізнесмена Вадима Єрмолаєва у Монако, коли були поранені його син та неофіційна дружина.
А також із справою «дніпровського офісника» — вбитого та розчленованого на Балі 28-річного дніпрянина Ігоря Комарова.
Раніше ми докладно розповідали про справжні методи роботи та рекрутингу таких «офісів» на основі інсайдерської інформації телеграм-каналу «Будда». Цей ресурс спеціалізується на висвітленні проблемних тем, які часто оминають великі медіа.
Цікаво, що навіть після оголошених правоохоронцями «хрестових походів» проти офісників активність цього злочинного бізнесу особливо не спадає. І «Будда» продовжує розкривати закулісся напівкримінальних мереж, звертає увагу на конкретні об’єкти та персонажів. В одній із останніх історій вказується: «Черговий дніпровський шахрайський кол-центр – цього разу під дахом ОЗУ 0900. Знаходиться на вул. Барикадна, 1, на другому поверсі…
Старший по офісу – уродженець Дніпра Ян Дзех... У своєму фб Ян вказує, що у 2019 році закінчив Санкт-Петербурзький державний університет, де нібито вивчав кулінарію. Сумніваюсь, що така спеціальність там є. Може закінчив там якесь кулінарне пту або щось таке. Або взагалі написав про ВНЗ в Росії для «статусу».
Своїм місцем роботи у 2016-2019 він вказав готель «Вілла Аліна» в окупованій Алушті. Ян пише, що працював там шеф-кухарем. І якраз у 2019 році у своєму ютуб-каналі Дзех опублікував єдине за весь час відео під назвою «Готуємо у Криму». На відео Ян як співробітник «Вілли Аліни», яка працює в окупованому Криму під рашистами, вчить готувати салат. Але називає себе не шеф-кухарем, а «крейзі куком».
Зауважимо, що автори телеграм-каналу закликають Нацполіцію та СБУ перевірити опубліковані інсайдерські дані, щоб запобігти подальшому поширенню цього виду злочинності, жертвою якого стають дедалі більше українців.
Після облав «офіси» повертаються
Структура кол-центрів побудована таким чином, що керівники часто максимально віддалені від безпосередньої роботи операторів. Тому вилучення техніки й затримання частини персоналу не руйнують усю мережу.
Після обшуків «офіси» часто відновлюють роботу, адже зазвичай мають прикриття високопосадовців у державних та правоохоронних органах. У звіті GI-TOC зазначається, що в окремих випадках вартість такого захисту може становити $10–15 тис. на місяць.
Мабуть, один із найбільш скандальних епізодів про спробу «дахування» шахрайських кол-центрів стався із народним депутатом Миколою Тищенком. Національне антикорупційне бюро заявило, що у серпні 2023 року нардеп, прикриваючись боротьбою з діяльністю так званих «офісів», попросив у особи, яку вважав причетною до їхньої діяльності, понад мільйон доларів неправомірної вигоди.
«За це він обіцяв використати свої повноваження для втручання в діяльність одних «кол-центрів» в інтересах цієї особи та не перешкоджати роботі інших. Проте, неправомірної вигоди він не отримав», – йшлося у повідомленні НАБУ.
Є ще один фактор, який робить традиційні облави дедалі менш ефективними. Кол-центри поступово змінюють саму модель роботи. GI-TOC зафіксувала тенденцію до переходу від великих офісів у бізнес-центрах до більш розосередженої структури. Частина операторів може працювати з промислових або складських приміщень, куди працівників централізовано доставляють на зміну. В інших випадках оператори працюють з дому.
У дослідженні також згадуються дистанційна робота та використання AI-інструментів. Це принципова проблема для правоохоронців. Раніше, щоб зупинити шахрайський бізнес, достатньо було знайти адресу, прийти з обшуком і вилучити сотні комп'ютерів. Що робити, якщо завтра 200 операторів сидітимуть у 200 різних квартирах?
Ще одна причина стійкості шахрайської індустрії — глобалізація.Українські кол-центри та пов'язані з ними мережі орієнтуються на громадян більш забезпечених країн, серед них - Чехія, Латвія, Польща, Румунія, Канада та США. При цьому міжнародний вимір злочину стає додатковим захистом для організаторів. Потерпілий може перебувати в одній державі, оператор — в іншій, сервер — у третій, а гроші проходять через криптовалютні гаманці та рахунки ще кількох юрисдикцій.
У такій конструкції навіть затримання українського оператора не обов'язково приводить до організатора. Транскордонні розслідування можуть тривати роками, а арешт підозрюваних не завжди закінчується обвинувальним вироком.
Що може змінити новий закон
Ефективність поданого президентом законопроєкту визначатиметься тим, скільки організаторів і фінансових бенефіціарів реально буде встановлено, засуджено та позбавлено активів.
Проте, зважаючи на мільярди доларів, які «генерують» кол-центри, та корупційне покровительство, яке може тягнутися до найвищих посадовців, таку ймовірність поки що скептично оцінюють деякі народні депутати.
«Ці кол-центри абсолютно відомі. Вони діють абсолютно так чи інакше відкрито, і вони «башляють» за «дах» українським правоохронцям. Іноді це доходить до абсурду. Проводяться рейди для картинки. А наступного дня цей «офіс» знову працює», — зазначає нардеп Ярослав Железняк.
Депутат наголошує: вже міжнародні розслідування вказують, що така масштабна кримінальна індустрія може працювати тільки «під дахом» якогось правоохоронного органу. І якщо далі ми не побачимо реальної боротьби із цими злочинами, то лише риторика та «рейди для картинки» означатимуть новий етап перерозподілу цього «ринку».
