«Працювала за $1200 і вважала це косметикою»: що казали в суді фігуранти схеми з підробки Biopatid
Biopatid виробляли у Глевасі під Києвом, фасувальники цеху заробляли близько $1200 на місяць, а організатори схеми із виготовлення чудодійного «засобу для схуднення» виручали до 90 мільйонів гривень щомісячно.
Розслідування про виготовлення та збут препарату розкрило повну злочинну піраміду від кур’єрів до імовірних керівників. Але фігуранти справи у суді обрали протилежні лінії захисту: заявляли про роботу «звичайною фасувальницею косметики», а організатор твердив, що він відповідав лише «за фото та маркетинг».
Судове засідання у справі Biopatid
Суд у Дніпрі призначив мільйонні застави фігурантам справи Biopatid
Центральний районний суд міста Дніпра задовольнив клопотання прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури та відправив під варту ключових фігурантів справи про виготовлення та масовий збут фальсифікованих ліків для схуднення. Загальна сума альтернативних застав, визначених слідчим суддею, перевалила за 146 мільйонів гривень.
Найвищі суми застави суд визначив для двох головних підозрюваних у справі, ймовірно, Анатолію Черкаському та Марії Трифоновій. Анатолію Черкаському, якого слідство вважає безпосереднім організатором та керівником всієї злочинної групи, прокурори просили призначити заставу у розмірі 90 млн грн. Слідчий суддя відправив його під варту до 10 листопада 2026 року з альтернативою внесення 75 мільйонів гривень. Для Марії Трифонової, в матеріалах провадження фігурує як фізична особа-підприємець та медична директорка ТОВ «МЕДХАУЗ ЛТД», і якій інкримінують організацію збуту у складі групи, суд визначив заставу у розмірі 68 мільйонів гривень при запиті обвинувачення у 80 млн грн.
Обгрунтовуючи суми застави, які в десятки разів перевищують стандартну верхню межу, передбачену Кримінальним процесуальним кодексом України для тяжких злочинів, прокурори та суд спиралися на масштаб тіньових прибутків та реальні статки підозрюваних. За оцінками слідства, систематична діяльність групи з реалізації ін'єкційних препаратів під виглядом косметики приносила її учасникам до $2 млн, або майже 90 млн грн, щомісячно. Окрім того, під час обшуків у фігурантів вилучили значні обсяги готівки, коштовні наручні годинники, елітні автомобілі та документи на масив нерухомості. Щоб закріпити такі рішення, слідчий суддя окремо послався на правовий прецедент — рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2026 року № 9-р(ІІ)/2026. Згідно з ним, призначення застави вище максимальної межі є абсолютно правомірним, якщо суд аналізує реальний обсяг активів, можливих доходів і витрат підозрюваного, оскільки звичайний розмір застави за КПК не матиме жодного стримуючого ефекту для осіб із подібними статками.
«Просто фотограф», «не мої авто» та «просто фасувальниця»: як виправдовувалися підозрювані
У судовому засіданні фігуранти справи намагалися максимально применшити свою участь у нелегальному бізнесі та перекласти відповідальність. Анатолій Черкаський, якого обвинувачення вважає організатором та керівником злочинного угруповання, переконував слідчого суддю, що взагалі не мав стосунку до продажу препаратів, а лише «займався маркетингом та фото».
Марія Трифонова
Він також переконував суд, що частина елітних автомобілів із переліку прокурорів йому вже не належить, а призначена застава є непідйомною. Марія Трифонова стверджувала, що у її власності немає жодного авто, частина фото, на які додані до клопотання прокурора не мають до неї жодного відношення. також підозрювана заявляла, що відвідує різні семінари з медичної тематики, її часто запрошують на виступи щодо новітніх препаратів та засобів.
Третя фігурантка справи, затримана кур’єрка та фасувальниця, стверджувала, що була лише найманою працівницею із фіксованим окладом близько $1 200 на місяць і щиро вважала Biopatid звичайною косметичною продукцією, умислу фальсифікувати ліки не мала, її завдання зводилися лише до фасування та відправки посилок клієнтам.
І нарешті адвокати всіх підозрюваних заявили спільний юридичний аргумент: оскільки діюча речовина тірзепатид офіційно не зареєстрована в Україні як лікарський засіб, це нібито унеможливлює притягнення до відповідальності за статтею про обіг фальсифікованих ліків.
Підпільний цех у Глевасі та міжнародні норми
Саме під час судових засідань з’ясувалося, що центр виробництва розташовувався в Глевасі, по вулиці Підприємницькій. Саме там функціонував цех, де незареєстрований ін’єкційний препарат фасували у флакони, маркували вигаданими найменуваннями, наносили серії, терміни придатності, а також QR-коди та DataMatrix-коди для надання продукції «офіційного» вигляду. Звідти підроблений Biopatid розсилався по всій країні через звичайні служби кур’єрської та поштової доставки під виглядом косметичних засобів. Під час масштабних обшуків правоохоронці вилучили не лише обладнання та готову продукцію, а й документи щодо «якості», які не відповідали жодним нормам законодавства у сфері обігу ліків.
Препарат Biopatid (фото з мережі)
Слідчий суддя повністю відхилив основну лінію захисту про те, що відсутність державної реєстрації тірзепатиду в Україні нібито звільняє фігурантів від відповідальності за фальсифікацію ліків. У своїх ухвалах суд спирався на роз’яснення Держлікслужби від 16 січня 2026 року, яка офіційно заборонила реалізацію та застосування незареєстрованого Biopatid, як фальсифікату.
Також, суд застосував норми Конвенції Ради Європи Medicrime, за якою будь-яка речовина або її поєднання, представлена для лікування чи зміни фізіологічних функцій людини, вважається лікарським засобом, а її умисне виготовлення з введенням споживача в оману щодо походження є кримінальним злочином. Таким чином, намагання адвокатів видати підпільне виробництво ін’єкцій за «звичайний косметичний бізнес» зазнали поразки перед суддями.
