Що ближче до опалювального сезону, то більше постають загрози та ризики цієї зими. Росія продовжує бити по енергетичній та газовій інфраструктурі, а потреба в імпорті газу зростає. На цьому тлі особливої ваги набуває питання, хто очолюватиме «Нафтогаз» і чи зможе компанія забезпечити країну необхідними ресурсами в умовах війни та дорогого імпорту.
Яким буде сценарій проходження зими, якщо Росія посилить удари, як вплине на роботу «Нафтогазу» можливе призначення Юлії Свириденко і що про це думають українські експерти – розповідає UA.News.
Заяви про «найважчу зиму в історії України»
«Цього року зима – це очевидний для всіх пріоритет», – заявив президент Володимир Зеленський під час щорічної наради керівників закордонних дипломатичних установ, що проходила 3 серпня. Він попередив: Росія продовжує затягувати війну та готує ще більше ударів по енергетичній інфраструктурі.
Вже через два дні, 5 серпня, Зеленський провів засідання РНБО, де також обговорювали ключові пріоритети для проходження зими, включно з посиленням антибалістичного захисту енергопостачання.
Завдання Кабінету Міністрів — «прискорити все, що можна прискорити, і бути максимально готовими до початку опалювального сезону», майже одразу після призначення прем’єр-міністром заявив Сергій Корецький.
«Наступна зима буде більш складною, ніж попередня. Причина тому дуже проста – активізувався ворог з атаками, більше балістики, більше ракет, більше «Шахедів». Відповідно, руйнувань, спричинених цими атаками, також більше. Проте й ми стаємо сильнішими, більш досвідченими, вчимося на попередніх уроках», – попередив прем’єр-міністр, коментуючи підготовку до наступного опалювального сезону.
10 серпня Корецький провів засідання Енергетичного штабу, де обговорили підготовку енергосистеми до проходження зими за різними сценаріями, розглянули прогнозні баланси електроенергії та газу, а також хід ремонтів генерувальних потужностей і встановлення додаткового захисту енергооб’єктів.
На засіданні доповідали перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики та керівники найбільших енергетичних компаній «Нафтогазу», «Укренерго», «Енергоатому», «Укргідроенерго», «Центренерго», ДТЕК та «Оператора ГТС України».
Можливе призначення Свириденко
На тлі прискореної підготовки до опалювального сезону у владних кабінетах виникла нова кадрова інтрига. За кілька місяців до початку «найважчої зими» до ключової енергетичної компанії України — НАК «Нафтогазу» — вирішили направити нового керівника. По суті, на Банковій вирішили провести кадрову рокіровку: колишній голова «Нафтогазу» Сергій Корецький був призначений премʼєр-міністром, замінивши на цій посаді Юлію Свириденко, а колишню премʼєр-міністерку спланували переставити на пост глави «Нафтогазу».
ЗМІ повідомляли, що Свириденко може очолити «Нафтогаз» ближче до весни 2027 року, коли наглядова рада компанії проведе конкурс на посаду голови правління. Розглядали схему, за якою раніше призначили гендиректорку Оператора ГТС Наталію Бойко: наглядова рада спершу мала ввести Свириденко до правління «Нафтогазу», а вже потім покласти на неї обов’язки голови.
Таким чином, спочатку розглядали сценарій — залишити Сергія Федоренка, який став в.о. голови «Нафтогазу», на час опалювального сезону, а вже потім провести конкурс на посаду постійного керівника. Але від цієї ідеї, схоже, вирішили відмовитися.
Серед експертів щодо кандидатури Юлії Свириденко на чолі «Нафтогазу» думки розділилися. З одного боку – вона має солідний бекграунд у державному управлінні. З іншого — немає досвіду роботи в нафтогазовій галузі, що викликає питання напередодні надважкого опалювального сезону.
Підготовка «Нафтогазу»
Проходження нинішнього опалювального сезону, як і всіх попередніх під час війни, залежатиме від інтенсивності ворожих обстрілів, рівня підготовки та погоди. Для «Нафтогазу» одним із ключових факторів є запаси палива у підземних сховищах. Станом на серпень 2026 року Україна накопичила майже 14 млрд кубометрів газу, перевищивши мінімальну вимогу уряду у 13,2 млрд куб. м для старту опалювального сезону. Закачування йде з випередженням графіка, а плани передбачають вихід на показник 14,6 млрд куб. м.
Проте цих обсягів замало, і «Нафтогазу» доведеться забезпечити додатковий імпорт газу до початку зимового періоду. Для цього компанії не вистачає близько 400 млн євро фінансування. Про це раніше повідомляв міністр енергетики Денис Шмигаль.
Щоправда, використання таких запасів теж опинилося під загрозою. Ракетні удари можуть пошкодити інфраструктуру газовидобутку та систему відбору газу з підземних сховищ.
Коментарі експертів
Олег Пендзин: об'єктивно буде збільшуватися імпорт
«Ні для кого не секрет, що ворог б'є по видобувних підприємствах. Ми вже бачили певні заяви «Укргазвидобування» про різке скорочення видобутку. Це означає, що об'єктивно буде збільшуватися імпорт, якщо ми хочемо пройти цю зиму з точки зору опалення. Імпорт сьогодні дуже дорогий. Відповідно, буде з'являтися касовий розрив — більша різниця між ціною газу для населення, що йде на опалення, та ціною фактичного імпорту. Тобто, на сьогоднішній момент перше питання, яке потребується, — це гроші», — зауважує керівник Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
За його словами, для НАК «Нафтогазу» першочерговим є питання акумуляції сум, необхідних для забезпечення населення газом, у тісному контакті з бюджетом України.
«Ми чули багато розмов про «Плани стійкості» та підготовку до зими. Але, на мою думку, основна проблема насамперед у ціні енергоносія та його кількості. Бо якщо буде стояти інфраструктура, але не буде чим палити, буде повна біда, — каже Олег Пендзин. — Тому основне питання НАК «Нафтогазу» — забезпечити ресурс, яким комунальні підприємства та приватні особи будуть опалювати свої помешкання. Тобто місце очільника НАК «Нафтогазу» сьогодні стає надзвичайно важливим з погляду проходження наступної зими».
Пендзин також вважає, що на сьогодні фінансового і матеріального ресурсу, за графіком накопичення, поки що вистачає для того, щоби пройти зиму.
«Єдиний позитивний момент полягає у тому, і, напевно, всі прекрасно розуміють, що за статистикою не буває два рази підряд таких холодних зим, як була попередня, — розповідає Олег Пендзин. — Остання настільки холодна зима, як у 25-26 роках, була шість років тому. Якщо ця зима буде помітно теплішою, то, відповідно, витрати на опалення будуть набагато нижчими. Тобто в цій ситуації ми можемо пройти зиму набагато простіше, навіть якщо обстріли енергетичної інфраструктури будуть продовжуватися».
Віталій Кулик: імпорт газу - не питання комерції, а політичних домовленостей
«Я не був би такий оптимістичний стосовно того, що нам вистачить газу. Росіяни максимально намагаються завдати шкоди інфраструктурі розподільчих станцій. І навіть б'ють по невеликих розподільчих пунктах. Ці удари мають системний характер, тобто вони націлені на вибивання цілих регіонів для газопостачання. Це є проблемою, з якою може зіткнутися галузь. Друге — це вибивання газодобувних станцій, в першу чергу, у Полтавській області та інших. Це теж може зашкодити.Якщо росіяни системно і тотально візмуться влаштувати «холодомор», то, відповідно, може також виникнути питання транспортування – інфраструктура може бути підірвана як єдина система», — застерігає Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.
Наскільки вдасться подолати цей значний виклик, на думку аналітика, залежатиме від оперативного управління процесами: швидкості ремонту, заміни знищених блоків, автоматизації цих процесів та розподілу ресурсів.
«НАК «Нафтогаз» показував певні можливості для оперативної реакції. На початку війни НАК достатньо непогано справлявся зі своїми завданнями. Мені здається, що у Свириденко, якщо її призначать, буде робочий інструмент. А вона непоганий менеджер, як би там не було. Питання в тому, що бути головою правління НАК «Нафтогазу» — це значною мірою брати на себе певну відповідальність, не чекаючи дзвінка і вказівки робити чи не робити. У кризовій ситуації так не вийде», — наголошує Віталій Кулик.
Крім того, аналітик впевнений, що однозначно буде тиск на керівництво НАКУ з боку великих споживачів.
«Я кажу не про людей, хоча це теж дуже важливо. Справедливість нарахування тарифу за транспортування газу стоїть на першому місці загалом у системі. Але це більше відповідальність Мінпаливенерго та облгазів. Стосовно НАКу — це в першу чергу великі корпоративні споживачі або такі споживачі, як населені пункти. Відповідно, кожен буде намагатися вибивати собі преференції. І будуть тиснути, щоб не було якоїсь вибірковості. Це дуже важливо. І тут можуть говорити про політичну заангажованість тощо. Тому Свириденко доведеться політично «петляти» у цій ситуації», — вважає аналітик.
У забезпеченні імпорту, який має покрити дефіцит газу взимку, Віталій Кулик також бачить політичну складову:
«Нашого видобутку не вистачатиме. Очевидно, що пікові навантаження потребують імпорту. І цей імпорт у нас політичний, політизований. Це не питання комерції — це питання політичних домовленостей. Ніби у Юлії Свириденко є відповідні контакти для того, щоб безпосередньо брати участь у цих переговорах, сприяти цим переговорам і швидко реагувати на потребу закупівлі газу.
Подивимося. Як на мене, тут виникає багато ризиків. Починаючи з політичної волі країн, таких як Угорщина та Словаччина, через які проходить газова труба, і завершуючи проблемами з ціноутворенням на європейських ринках. Залишається під питанням, за якою ціною ми купуватимемо газ і яка буде схема його закупівлі. Чи не буде у нас газ із надмірною політичною ціною, включаючи значні поступки для тих же Словаччини і Угорщини? Це також питання, які поставатимуть».
Іван Ус: ризик підсилює те, що Росія продовжувала атаки
Відповідаючи на питання, наскільки серйозною є загроза залишитися без газу, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус розглядає кілька сценаріїв:
«Загроза серйозна, але поки не виглядає неминучою: урядовий орієнтир на 1 листопада 2026 року — 14,6 млрд куб. м у ПСГ, а критичний мінімум — 13,2 млрд куб. м. За базовим сценарієм DiXi Group цей рівень досяжний; за сценарію сильніших атак стартові запаси можуть скласти лише 13,2–13,8 млрд куб. м, а за сценарію обмеженого імпорту й цінового шоку — 12,3–13,3 млрд куб. м. Ризик підсилює те, що Росія продовжувала атаки на газовидобувні об’єкти «Нафтогазу» і в липні 2026 року».
Попри те, що у серпні рівень запасів природного газу в Європі був рекордно мінімальним, Україна може розраховувати на імпорт, але головне питання — радше ціна і гроші, ніж фізична відсутність газу в ЄС, зауважує Іван Ус.
«Наприкінці липня 2026 року європейські сховища були заповнені лише приблизно на 55% — це другий найнижчий рівень для цього моменту з 2016 року; водночас Єврокомісія й ACER заявляли, що негайної загрози безпеці постачання в ЄС немає, а рівень 80% вважається достатнім для проходження зими. Для України це означає, що імпорт технічно можливий, зокрема через маршрути з Польщі, Словаччини, Румунії та Молдови, але своєчасне фінансування закупівель лишається ключовою умовою».
Важливим фактором впливу залишатиметься ситуація на міжнародному ринку газу. Цей вплив буде швидше негативним, вважає експерт.
«IEA та ENTSOG фіксують, що конфлікт на Близькому Сході й ризики для Ормузької протоки стиснули глобальний LNG-ринок, а відновлення потоків після червневої проміжної угоди США й Ірану ще не повернуло їх до докризових рівнів. У березні-червні 2026 року азійський JKM у середньому був дорожчий за європейський TTF на $2,1/MBtu, тому частина гнучких LNG-вантажів ішла в Азію, а не в Європу. Для України це означає дорожчий імпорт, більшу цінову волатильність і ще вищу залежність від зовнішнього фінансування», — пояснив Іван Ус.
