В межах реформи старшої школи ліцеї перейдуть від класів до профільних груп

Із вересня 2026 року 150 українських ліцеїв почнуть працювати за новою моделлю навчання, у якій вибір профілю учня більше не буде прив’язаний до конкретного класу. Замість цього школи формуватимуть профільні групи за інтересами та освітніми напрямами.

 

Модель, за якою весь 10-А клас вивчає один і той самий профіль, стає неактуальною. Замість цього основним інструментом стають змінні групи, сформовані за вибором самих учнів. Якщо на паралелі знайдеться щонайменше восьмеро охочих поглиблено вивчати конкретний предмет, ліцей зобов'язаний сформувати таку групу.

Учні різних класів зможуть об'єднуватися у змінні групи саме для профільних дисциплін, а «базовий» клас залишиться лише для загальноосвітніх предметів і розкладу.

Держава знижує поріг для відкриття профілю до восьми осіб, щоб відмовитися від «паперових» класів, де більшість дітей фактично не цікавиться предметом. Тепер ліцеї зможуть пропонувати різні профілі – ІТ, біохімію, право та інші – навіть за невеликої кількості охочих, групуючи учнів з усієї паралелі.

Адміністраціям ліцеїв важливо розрізняти два рівні відбору:

• конкурс при вступі до ліцею – проводиться лише тоді, коли кількість охочих перевищує спроможність закладу;
• відбір на профіль – внутрішній розподіл учнів, якщо місць у конкретній лабораторії чи спеціалізованому класі обмежено.

Щоб уникнути хаосу під час розподілу, учні вказуватимуть кілька профілів за пріоритетністю. Якщо на обраний напрям не набереться група або забракне місць у лабораторії, учень автоматично переходить до наступного профілю зі свого списку.

Заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова наголосила, що адміністрації мають готуватися до нової моделі управління вже сьогодні.

«Для адміністрації ліцею це означає необхідність по-новому планувати мережу профілів, педагогічне навантаження, використання навчальних кабінетів і формування розкладу. Втім, саме така модель дає змогу забезпечити реальну профільність навіть там, де кількість учнів не дозволяє відкривати окремі профільні класи», – заявила чиновниця.

За її словами, перехід вимагає не косметичних змін, а аналізу кадрової та технічної спроможності закладу. Керівникам ліцеїв уже зараз радять:

• аналізувати профільні запити учнів дев'ятих класів;
• оцінювати готовність лабораторій до роботи зі змінними групами;
• вивчати можливості міжнародних проєктів (зокрема DECIDE) для моделювання спроможних мереж.

Паралельно уряд фінансує матеріальну базу реформи. У 2026 році 130 майбутніх профільних академічних ліцеїв у 22 областях України отримають кошти на створення STEM-лабораторій, кабінетів природничих наук та сучасного навчального обладнання. Це заклади, які з 2027 року стануть частиною мережі профільної старшої школи.

Уряд уже спрямував понад 459 млн грн на перші 85 закладів, решта 45 закладів отримають фінансування найближчим часом. Громади зможуть закупити обладнання, мультимедіа та меблі. Загалом цьогоріч на оновлення освітніх просторів виділено 3,2 млрд грн – для пілотних ліцеїв, гімназій та майбутніх академічних ліцеїв.

«Оновлення шкільної інфраструктури – це один із ключових напрямів реформи Нової української школи зі створення умов для якісного навчання та здобуття практичних навичок. Також оновлюємо зміст навчальних програм та створюємо можливості для професійного розвитку педагогів», – повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.

Джерело: Міністерство освіти і науки України.

Раніше Український центр оцінювання якості освіти прокоментував ситуацію в Одеській області, де учасники Національного мультипредметного тесту провели в екзаменаційному центрі майже 13 годин через тривалі повітряні тривоги. За даними відомства, випускникам пропонували перенести іспит на додаткову сесію, однак вони відмовилися та вирішили дочекатися завершення тестування і скласти НМТ того ж дня.

Читай нас у Telegram та Sends