Операції українських антикорупційних органів останнім часом дедалі частіше можна впізнати не за номерами кримінальних проваджень, а за назвами, які більше нагадують фільми, міфологію або урок історії. «Мідас», «Форест Гамп», «Феміда», «Діснейленд», а тепер і «Карфаген» — кожна нова велика справа НАБУ та САП приносить ще одне кодове ім'я.
Черговим приводом згадати про цей феномен стала операція «Карфаген». На початку вересня НАБУ та САП заявили про викриття злочинної організації, яку правоохоронці пов'язують із посадовцем Офісу генерального прокурора. За версією слідства, її учасники отримували гроші за «кришування» шахрайських кол-центрів та надалі легалізовували отримані кошти.
При цьому незвичайні назви — не просто спроба красиво презентувати резонансне розслідування. Керівник САП Олександр Клименко нещодавно пояснив: кодові слова насамперед потрібні самим детективам, щоб у робочому спілкуванні не називати справжні прізвища людей та об'єкти розробки й таким чином зменшувати ризик витоку інформації.
UA.News розповідає, звідки могли з'явитися назви найгучніших операцій НАБУ, чому одна справа спочатку називалася «Діснейлендом», до чого тут Форрест Ґамп, цар Мідас і стародавній Карфаген та які не менш незвичайні кодові назви використовують правоохоронці в інших країнах.
«Карфаген»: чому нова операція НАБУ отримала ім'я міста, яке Рим вирішив повністю знищити
На початку вересня 2026 року НАБУ та САП провели одну з найбільш резонансних операцій останніх місяців — цього разу в центрі уваги опинився Офіс генерального прокурора.
За версією слідства, один із керівників структурного підрозділу ОГП у середині 2025 року створив злочинну організацію, до якої увійшли працівники прокуратури та наближені до них особи. Учасники, як стверджують правоохоронці, систематично отримували неправомірну вигоду за те, щоб не перешкоджати роботі шахрайських кол-центрів.
Отримані гроші, за даними слідства, намагалися легалізувати через нерухомість, коштовності, дороге майно та банківські рахунки близьких. НАБУ повідомляло, що лише майна та цінностей придбали на понад 20 млн грн, ще понад 10 млн грн розміщували на рахунках під виглядом підприємницьких доходів. Окремі активи переоформлювали на третіх осіб. Загалом правоохоронці повідомили про п'ятьох підозрюваних.
Набагато цікавіше для нашої теми інше — назва «Карфаген».
НАБУ та САП поки публічно не пояснювали, чому детективи обрали саме це кодове слово. Тому стверджувати, що назва має конкретне значення, не можна. Однак історична асоціація тут настільки сильна, що її складно не помітити.
Карфаген був однією з наймогутніших держав античного Середземномор'я та головним суперником Риму. Протистояння двох держав тривало десятиліттями й увійшло в історію як Пунічні війни. Саме з Карфагеном пов'язаний Ганнібал, який провів армію через Альпи та ледве не поставив Рим на межу поразки.
Однак зрештою переміг Рим. Після Третьої Пунічної війни у 146 році до нашої ери римські війська захопили Карфаген, зруйнували місто, а його територію перетворили на римську провінцію.
З цією історією пов'язують і одну з найвідоміших політичних фраз античності — Carthago delenda est, тобто «Карфаген має бути зруйнований». Її традиційно асоціюють із римським політиком Катоном Старшим, який наполягав на остаточному усуненні головного конкурента Риму.
Тому «Карфаген» як назва правоохоронної операції природно читається як метафора системи або структури, яку планують не просто зачепити, а зруйнувати. Проте це саме інтерпретація історичної відсилки. Детективи НАБУ поки не підтверджували, що вкладали в назву саме такий сенс.
Операція «Мідас»: цар, який перетворював усе на золото, і справа про сотні мільйонів
До «Карфагена» найвідомішим прикладом неймінгу НАБУ, мабуть, залишався «Мідас». Операцію під цією назвою НАБУ та САП реалізували у листопаді 2025 року після більш ніж 15 місяців документування й тисяч годин аудіозаписів.
За даними правоохоронців, група осіб вибудувала систему впливу на стратегічні підприємства енергетичної сфери, передусім на «Енергоатом». Контрагентам державної компанії, за версією слідства, пропонували сплачувати від 10% до 15% вартості контрактів, щоб уникнути блокування платежів або втрати статусу постачальника.
Сама ця схема мала ще одну внутрішню назву — «Шлагбаум»: заплатив — проїхав, не заплатив — виникають проблеми.
Під час першого етапу операції правоохоронці провели понад 70 обшуків. За оцінкою НАБУ, через так звану «пральню», де вели чорну бухгалтерію та легалізовували кошти, за час документування могло пройти близько $100 млн.
Станом на 2026 рік розслідування продовжило розростатися. НАБУ повідомляло про нові підозри, а в одному з епізодів йшлося вже про понад $112 млн готівки, які, за версією слідства, злочинна організація отримала від діяльності в енергетичному секторі.
А тепер — до назви. Мідас — цар із давньогрецької міфології, який попросив у Діоніса здатність перетворювати на золото все, до чого торкався. Спочатку це виглядало як ідеальний подарунок. Каміння, гілки та предмети навколо царя ставали золотими. Але дуже швидко Мідас зрозумів пастку: на золото перетворювалися також їжа та напої. Дар абсолютного багатства перетворився на загрозу його власному життю.
Звідси походить і відомий вислів «дотик Мідаса» — здатність перетворювати практично будь-що на джерело грошей або прибутку.
НАБУ офіційно не пояснювало, чи саме міф про золотий дотик визначив назву операції. Однак у справі, де центральною темою були багатомільйонні потоки готівки, «пральня», відсотки з державних контрактів та розкішні активи, така паралель виглядає більш ніж очевидною.
«Форест Гамп»: одна фраза на прослуховуванні фактично пояснила всю назву операції
У випадку з операцією «Форест Гамп» походження назви простежується значно краще. 19 серпня 2026 року НАБУ та САП повідомили про викриття злочинної організації, діяльність якої, за версією слідства, була пов'язана з рейдерством, заволодінням дорогою нерухомістю, втручанням у державні інформаційні системи та легалізацією коштів.
Правоохоронці заявляли, що восени 2025 року учасники організації захопили два підприємства з активами на 248 млн грн. Ще одним об'єктом інтересу була нерухомість у центрі Києва вартістю понад 500 млн грн.
Окремий епізод стосувався 150 млн грн готівкою, які через низку рахунків компаній, за даними слідства, ввели в легальний обіг, щоб внести заставу за одного з фігурантів іншої великої справи — «Мідас».
Назва відсилає до культового фільму Роберта Земекіса «Форрест Ґамп» 1994 року з Томом Генксом у головній ролі. Але цього разу зв'язок із фільмом можна простежити без складних припущень.
На одному з аудіозаписів, які оприлюднило НАБУ, співрозмовники обговорюють походження грошей і те, як вони могли бути оформлені. В розмові спочатку звучить відсилання до «Врятувати рядового Раяна», а потім один із чоловіків переходить до «Фореста Гампа».
Є навіть подвійна кінематографічна гра: і у «Форресті Ґампі», і у «Врятувати рядового Раяна» головну роль виконує Том Генкс. При цьому НАБУ окремою офіційною заявою не говорило, що саме ця розмова стала причиною неймінгу. Проте на відміну від «Мідаса» або «Карфагена», тут зв'язок між матеріалами справи та назвою можна буквально побачити в оприлюдненому ролику.
До «Форест Гампа» був «Діснейленд»: як «Міккі Маус» допоміг пояснити всю систему назв
Ще цікавішою історія стала на початку вересня, коли керівник САП Олександр Клименко вперше публічно розповів, як узагалі народжуються такі назви. Виявилося, що «Форест Гамп» і «Феміда» спочатку були частинами однієї великої розробки з зовсім іншою назвою — «Діснейленд».
Причина виявилася простою: одного з центральних персонажів детективи називали «Міккі Маусом». Коли матеріалів стало більше і розслідування почали ділити на окремі епізоди, з «Діснейленду» поступово з'явилися нові робочі назви — серед них «Форест Гамп» та «Феміда».
За словами Клименка, назви вигадують безпосередньо детективи, які починають працювати над справою. Це не маркетингова команда НАБУ і не спеціальна комісія, яка після розкриття справи намагається придумати красиву назву для пресрелізу.
Головна функція — конспірація. Детективи та прокурори намагаються не використовувати справжні імена й прізвища людей у робочому спілкуванні. Якщо стороння людина почує слова «Міккі Маус», «Діснейленд» або «Форест Гамп», зрозуміти, кого саме розробляють антикорупційні органи, буде значно складніше.
Тому кодова назва може народитися з будь-чого: поведінки фігуранта, фрази з прослуховування, професії, зовнішності, внутрішнього жарту детективів або випадкової культурної асоціації. А вже після реалізації справи внутрішній шифр потрапляє в пресрелізи і перетворюється на назву, яку знає вся країна.
Від Феміди до богів і героїв кіно: чому яскраві назви правоохоронних операцій працюють краще за номери справ
«Феміда» — ще один приклад максимально зрозумілої символіки. У давньогрецькій міфології Феміда — богиня правосуддя та порядку. Саме її образ згодом перетворився на один із головних символів судової системи: жінка із зав'язаними очима, вагами та мечем.
Тому справа, в якій фігурують судові рішення, юридичні механізми, реєстри та спроби отримати контроль над майном за допомогою правової системи, практично сама підштовхує до такого неймінгу.
Але для правоохоронців є ще одна перевага. «Справа №52024000000000...» нічого не говорить широкій аудиторії. «Мідас» або «Карфаген» запам'ятовуються після одного прочитання.
Так внутрішній засіб конспірації після публічної реалізації операції стає ще й зручним способом комунікації. Замість щоразу пояснювати «справа про ймовірну корупцію в енергетичному секторі» медіа, політики та суспільство просто говорять «Мідас».
Україна тут далеко не унікальна. ФБР, британська National Crime Agency, Європол та правоохоронці інших країн десятиліттями роблять те саме. І часом їхня фантазія не поступається українській.
«Троянський щит»: ФБР створило власний месенджер для злочинців і кілька років читало їхні повідомлення
Однією з найефектніших правоохоронних операцій останніх десятиліть стала американська Operation Trojan Shield — «Троянський щит». ФБР разом з Австралійською федеральною поліцією отримало контроль над зашифрованою платформою ANOM і фактично перетворило її на пастку.
Злочинним угрупованням по всьому світу пропонували спеціальні телефони та захищений месенджер, який позиціонувався як безпечний канал зв'язку. Кримінальні авторитети рекомендували ANOM один одному, і платформа поступово набирала популярність. У підсумку понад 12 тисяч пристроїв використовували більш ніж 300 злочинних угруповань у понад 100 країнах.
Проблема для них полягала лише в одному: систему контролювало ФБР. Правоохоронці могли отримувати доступ до величезного масиву переписки про наркотики, зброю, відмивання грошей та інші злочини. Результатом стали сотні затримань у різних країнах.
І назва тут виглядає особливо вдало. Це очевидна гра з легендою про Троянського коня: люди добровільно впускають у своє середовище інструмент, який здається подарунком і захистом, але насправді стає способом їх перемогти. ФБР не давало окремого детального тлумачення назви, але метафора практично ідеально описує сам механізм операції.
Operation Cookie Monster: як «Коржик» допоміг закрити один із найбільших ринків викрадених паролів
Ще більш несподівану назву отримала міжнародна операція проти Genesis Market — одного з найбільших кримінальних майданчиків з продажу цифрових даних. У 2023 році правоохоронці США, країн ЄС, Канади, Австралії та Великої Британії провели Operation Cookie Monster.
Тобто буквально — операцію «Коржик», на честь персонажа Sesame Street, який обожнює печиво. Жарт стає зрозумілим, якщо знати технічну сторону справи. Genesis Market продавав не лише логіни та паролі, а й так звані cookies — файли, які можуть дозволяти злочинцям відтворити активну сесію користувача і отримати доступ до його акаунтів.
Тобто правоохоронці фактично полювали на кримінальний ринок «печива» — cookies.
У межах операції інфраструктуру Genesis Market демонтували, правоохоронці провели понад 200 обшуків та більш як 100 арештів у 13 країнах. Це хороший приклад того, як абсолютно несерйозна на перший погляд назва може дуже точно описувати технічну суть величезного міжнародного розслідування.
«Endgame»: Європол вирішив зіграти з кіберзлочинністю останню партію
У травні 2024 року Європол, Євроюст та правоохоронці кількох держав запустили Operation Endgame. Якщо перекласти буквально — «Кінець гри». Метою стали ботнети та так звані malware droppers — програми, через які злочинці спочатку заражають комп'ютер, а потім встановлюють ransomware, викрадачі даних та інше шкідливе ПЗ.
У перші дні операції правоохоронці атакували інфраструктуру IcedID, SystemBC, Pikabot, Smokeloader та Bumblebee, провели арешти і відключили понад сотню серверів. Але «кінець гри» виявився не одноразовою акцією. Операція продовжилася.
У листопаді 2025 року правоохоронці в межах нового етапу відключили ще 1025 серверів, пов'язаних із великими кримінальними мережами. Станом на 2026 рік Endgame залишається міжнародною операцією за участю правоохоронців Європи, США, Канади та Австралії.
Тут неймінг фактично став частиною психологічної війни: сама назва говорить операторам шкідливого ПЗ, що правоохоронці прийшли не за одним сервером або конкретною людиною, а намагаються системно зламати всю екосистему.
«Varsity Blues»: як назва старого фільму стала символом найбільшого скандалу зі вступом до університетів США
У 2019 році Сполучені Штати отримали свою правоохоронну операцію з кінематографічною назвою. Operation Varsity Blues викрила масштабну схему, за допомогою якої заможні американські родини забезпечували дітям вступ до престижних університетів.
Батьки платили організатору схеми Ріку Сінгеру. Далі могли підробляти результати вступних тестів або створювати для абітурієнта фіктивну спортивну біографію, щоб університет зарахував його як перспективного спортсмена. Серед фігурантів опинилися відомі підприємці та голлівудські акторки, а справа перетворилася на загальнонаціональну дискусію про те, наскільки справедливо працює американська система вищої освіти.
Назва Varsity Blues була відсиланням до однойменного американського фільму 1999 року про шкільний спорт. Пізніше сама операція стала настільки відомою, що Netflix навіть випустив документальну стрічку з тією ж назвою.
У результаті внутрішній код ФБР фактично перетворився на загальновживану назву всього американського скандалу.
«Car Wash»: найбільша корупційна справа Латинської Америки почалася з автомийки
Мабуть, найкращий приклад того, як випадкова робоча назва може увійти в історію, дала Бразилія. У 2014 році там почалася Operação Lava Jato — Operation Car Wash, тобто операція «Автомийка».
На першому етапі слідчі займалися відмиванням грошей і мережею компаній, пов'язаних із заправками та автомийками. Звідси й з'явилася назва. Але невелика на початку справа почала розростатися.
Слідство вийшло на державну нафтову компанію Petrobras, будівельні корпорації, високопоставлених чиновників, депутатів, міністрів та президентів. Розслідування породило десятки окремих епізодів і стало одним із найбільших антикорупційних процесів у сучасній історії Латинської Америки.
Назва «Автомийка» виявилася майже пророчою ще й через іншу асоціацію: центральною темою справи було саме «відмивання» величезних сум грошей. Так назва маленької поліцейської розробки стала міжнародним символом боротьби з політичною корупцією.
Від внутрішнього шифру до назви, яку знає вся країна
Кодові назви операцій існували задовго до появи НАБУ. Військові, розвідувальні та правоохоронні органи десятиліттями використовують слова, які дозволяють обговорювати секретні справи, не називаючи їхнього реального змісту.
В українських антикорупційних органах працює той самий принцип. Детективи можуть назвати фігуранта «Міккі Маусом», усю початкову розробку — «Діснейлендом», а один із наступних епізодів через певну репліку на аудіозаписі перетворити на «Форест Гамп».
Іноді символізм очевидний — як у випадку із золотим Мідасом. Іноді він виникає безпосередньо з матеріалів справи — як у «Форест Гампі». А іноді, як з «Карфагеном», громадськість бачить сильну історичну метафору, але справжню логіку детективів може так і не дізнатися.
Саме це й робить такі назви настільки вдалими. Для слідчих вони залишаються способом захистити інформацію. Для журналістів — короткою назвою складної багаторічної справи. А для суспільства — словом, за яким уже стоїть ціла історія.
І, судячи з «Мідаса», «Форест Гампа», «Феміди» та «Карфагена», у детективів НАБУ є ще одна несподівана професійна навичка — досить непоганий неймінг.
