Зовнішній борг України складає близько 100% ВВП, проте ситуація контрольован
Зовнішній борг України наблизився до рівня 100% ВВП, однак економісти наголошують, що це не виглядає критично для країни у стані війни. Основна частина зобов’язань сформована пільговими кредитами з низькими ставками та довгими строками погашення. Фахівці підкреслюють, що ключове зараз не сам обсяг боргу, а його структура та умови. Про це розповів в ефірі Українського радіо економіст, доктор економічних наук, член Ради Національного банку України Василь Фурман.
Україна входить у період війни з високим рівнем зовнішньої заборгованості, яка за різними оцінками наближається до 100% валового внутрішнього продукту. Водночас економісти зазначають, що цей показник не варто оцінювати ізольовано, адже значна частина кредитів є пільговою і надається міжнародними партнерами під низькі відсотки та з довгими термінами повернення.
Доктор економічних наук і член Ради Національного банку України Василь Фурман пояснює, що нинішня модель фінансування дозволяє державі утримувати макрофінансову стабільність навіть в умовах війни. За його словами, ключовим фактором є не лише обсяг боргу, а й умови його обслуговування. «У нас офіційний зовнішній борг складає близько 100% ВВП. Це приблизно 230–240 мільярдів доларів. Але важливо, що більшість цих коштів — це пільгові кредити під 1–3% і з довгими строками. Тому ситуація контрольована», — зазначив Фурман.
Він також наголосив, що Україна вже отримала близько 175 мільярдів доларів міжнародної допомоги від понад 30 країн та фінансових інституцій. Серед найбільших донорів — Європейський Союз, Міжнародний валютний фонд і Сполучені Штати, які забезпечують основну частину фінансування бюджету під час війни.
Окремо економіст звернув увагу на те, що частина нових коштів у 2026 році буде спрямована на бюджетні потреби, а також на оборонні закупівлі. При цьому він підкреслив, що ці ресурси не можуть напряму використовуватися для зарплат військовослужбовців чи внутрішніх витрат армії.
Фурман також пояснив логіку відтермінування частини боргових виплат до 2030 року. За його словами, це дозволяє зменшити фінансовий тиск у найближчі роки та спрямувати ресурси на оборону й підтримку економіки. «Ми переносимо значні платежі на наступні десятиліття. Це не списання боргу, але це критично важливо зараз, бо дає більше простору для бюджету і стабільності валютного ринку», — зазначив він.
Для порівняння експерт навів приклади інших країн із високим рівнем боргу, зокрема Італії, США та Японії, підкресливши, що сам по собі рівень заборгованості не є визначальним показником проблемності економіки. На його думку, у воєнних умовах зростання державного боргу є очікуваним явищем, адже зовнішнє фінансування фактично забезпечує функціонування держави.
2026 рік має всі шанси увійти до числа найтепліших за всю історію метеоспостережень через посилення глобального потепління та можливий розвиток явища Ель-Ніньйо. Вчені вже фіксують тривожні кліматичні сигнали, зокрема рекордне танення арктичного льоду та аномально високі температури на початку року.
