Ігнат пояснив, чому складно збивати нові російські реактивні дрони
Російські реактивні дрони значно швидші за звичайні «Шахеди» та можуть летіти на більшій висоті. Через це українські мобільні вогневі групи й дрони-перехоплювачі часто не встигають їх наздогнати, а для знищення таких цілей доводиться залучати дорожчі засоби ППО.
Росія поступово змінює тактику застосування ударних безпілотників. Окрім звичайних бензинових «Шахедів», російські військові все частіше використовують реактивні моделі, які мають значно більшу швидкість.
Начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат пояснив, чому такі дрони складніше перехоплювати. За його словами, головна проблема — саме у швидкості та висоті польоту.
Чим реактивні дрони відрізняються від звичайних
Одним із таких безпілотників є «Герань-4». За словами Ігната, його крейсерська швидкість становить близько 320 км/год, а висота польоту може сягати 4 км.
Ще швидшою є «Герань-5». Вона здатна розганятися приблизно до 450–600 км/год і підніматися на висоту до 6 км.
Для порівняння, звичайна «Герань-2», яку в Україні називають «Шахедом», повільніша. Саме тому за роки повномасштабної війни українські військові змогли створити відносно дешеву систему її перехоплення.
Звичайні дрони такого типу часто збивають мобільні вогневі групи з кулеметами. Також проти них активно використовують дрони-перехоплювачі.
За оцінкою Повітряних сил, ефективність боротьби з традиційними бензиновими «Шахедами» перевищує 90%.
Але реактивні моделі змінюють ситуацію. «Саме ці характеристики суттєво звужують набір засобів, якими можна з ними боротись», — пояснив Ігнат.
Чому кулемети вже не завжди допомагають
Мобільні вогневі групи стали одним із головних способів боротьби зі звичайними «Шахедами». Їхня перевага — відносно невисока вартість такого перехоплення.
Проте проти швидкого реактивного дрона ситуація зовсім інша. Кулеметній групі потрібно швидко виявити ціль, навести зброю та відкрити вогонь. Якщо безпілотник летить швидко, часу на це залишається набагато менше.
Є й інша проблема — висота. Якщо реактивний дрон піднімається на кілька кілометрів, кулемет уже не може ефективно працювати по такій цілі.
Тому, за словами Ігната, звичайні кулеметні групи не є основним засобом боротьби з реактивними безпілотниками. Та сама проблема виникає і з частиною дронів-перехоплювачів.
Дрони-перехоплювачі можуть не наздогнати ціль
Україна активно використовує безпілотники-перехоплювачі для боротьби з російськими ударними БПЛА. Це значно дешевший варіант, ніж витрачати дорогу зенітну ракету на кожен «Шахед».
Проти повільніших дронів така схема працює дуже добре. Перехоплювач може наздогнати ціль, вийти на потрібну дистанцію та знищити її.
Але якщо ціль рухається зі швидкістю 450–600 км/год, можливостей такого перехоплювача може просто не вистачити. Він повинен не лише наздогнати дрон, а й мати запас швидкості для маневру.
Через це реактивні БПЛА створюють для української ППО нову проблему. Засоби, які добре працювали проти звичайних «Шахедів», уже не завжди підходять для нової швидкої цілі.
Чи можна збивати реактивні дрони з ПЗРК
Повністю виключати ПЗРК із боротьби з такими дронами не можна. Ігнат пояснив, що якщо реактивний безпілотник летить достатньо низько та повільно, його можна перехопити з переносного зенітного ракетного комплексу.
Такі випадки вже були. Але російські військові намагаються використовувати перевагу реактивних дронів — вести їх на більшій швидкості та висоті.
Ігнат навів конкретний приклад. За його словами, ПЗРК здатний уражати цілі на висоті приблизно до 4,5 км. Якщо ж дрон летить на висоті 5 км або вище, такий комплекс уже не може його дістати.
«ПЗРК здатний стріляти на 4,5 км вверх, а якщо реактивний дрон летить на висоті 5 км і вище — його вже не дістати з такого комплексу. Тому шанси на ураження реактивних дронів з ПЗРК менші», — пояснив Ігнат.
Таким чином, навіть там, де ПЗРК теоретично може бути ефективним, усе залежить від конкретної траєкторії польоту дрона.
Чим Україна збиває реактивні дрони
Через швидкість і висоту реактивних БПЛА українським військовим доводиться використовувати інші засоби. За словами Ігната, зараз основними інструментами залишаються радіоелектронна боротьба, авіація та зенітні ракетні комплекси. РЕБ може застосовуватися для впливу на безпілотник та його навігацію. Однак ефективність такого способу залежить від конкретної моделі дрона, його систем керування та умов польоту.
Окрему роль відіграє авіація. Українські пілоти намагаються перехоплювати реактивні безпілотники не тільки ракетами, а й авіаційними гарматами. Це дає змогу не витрачати зенітну ракету на кожну ціль. Водночас робота авіації має свої обмеження. «Водночас авіація не може одночасно працювати в тій же зоні, де працюють наземні ЗРК», — зазначив Ігнат. Тому командування щоразу визначає, який засіб ППО краще використати в конкретному районі. На це впливають погода, висота польоту дрона, його маршрут, наявність інших цілей та ситуація в повітрі.
Чому це створює проблему для ППО
Головна проблема реактивних дронів не лише в тому, що їх важче збити. Вони змушують Україну використовувати дорожчі та більш дефіцитні засоби. Звичайний «Шахед» можна намагатися знищити кулеметом або відносно дешевим дроном-перехоплювачем. У випадку з реактивною ціллю вибір часто значно менший.
А це означає більше навантаження на зенітні ракетні комплекси та авіацію. Україна має обмежені запаси ракет до систем ППО, зокрема Patriot, NASAMS та IRIS-T. Також потрібні ракети для авіації. Саме тому для України важливо не просто збивати більше дронів, а й робити це так, щоб не витрачати надто дорогі ракети там, де можна використати дешевший засіб. «Військово-політичне керівництво робить усе можливе, аби партнери надали нам більше засобів захисту», — сказав Ігнат. Йдеться про зенітні керовані ракети для систем малої та середньої дальності, а також авіаційні ракети класу «повітря — повітря» різних типів. Про це відомо з заяви начальника управління комунікацій командування Повітряних сил Юрія Ігната.
Раніше Зеленський закликав посилити ППО України та захист від балістичних ракет через PURL.
Окупанти наростили атаки на Куп’янському напрямку.
Нагадаємо, РФ атакувала склади та енергетику на Одещині.
Раніше дрони атакували логістичні центри Ozon одразу у двох регіонах РФ.
Також дрони атакували Краснодар і спричинили пожежу на складі
Раніше у підмосковному Акулово горіли склади.
Наскільки ефективно зараз збивають реактивні дрони
За словами Ігната, загальний рівень перехоплення реактивних безпілотників зараз становить трохи більше 60%. Це помітно менше, ніж показник для традиційних бензинових «Шахедів», який перевищує 90%.
Водночас статистика залежить від конкретної атаки. Наприклад, 1 вересня Повітряні сили повідомляли, що під час однієї з денних атак із 72 запущених реактивних дронів вдалося збити або подавити 57. Це майже 80% цілей. Тобто українська ППО вже знаходить способи ефективніше протидіяти новому типу загрози, хоча середній показник поки залишається значно нижчим. Ігнат наголошує, що завдання українських військових — поступово підвищувати ефективність перехоплення.
Що може змінитися далі
Росія продовжує розвивати ударні безпілотники та використовувати різні їхні модифікації. Для України це означає постійну необхідність адаптувати систему протиповітряної оборони. Одним із головних завдань стає збільшення кількості засобів, які можуть працювати по швидких цілях. Йдеться не тільки про ракети, а й про авіацію, сучасні системи РЕБ та нові дрони-перехоплювачі.
Водночас важливо зберегти ефективну боротьбу зі звичайними «Шахедами». Якщо використовувати дорогі ракети проти кожного повільного дрона, це швидко створить додаткове навантаження на запаси ППО. Тому українські військові фактично вибудовують багаторівневу систему. Дешевші засоби мають знищувати ті цілі, з якими вони можуть впоратися, а складніші та дорожчі системи — працювати по швидких і висотних дронах.
Володимир Зеленський 30 серпня заявив, що рівень перехоплення російських БПЛА всіх типів необхідно довести до понад 90%. Окремо він назвав реактивні дрони однією з найскладніших цілей для української ППО. Таким чином, поява реактивних «Шахедів» змінює звичну картину повітряних атак. Якщо раніше значну частину таких дронів можна було знищувати відносно дешевими засобами, то тепер швидкість і висота змушують Україну частіше використовувати авіацію, ЗРК та інші складніші системи.
