Україна вибиває логістику РФ: що означає серія ударів по складах Ozon
25 Серпня 2026 14:26Ще кілька тижнів тому головною ціллю серед російських маркетплейсів був Wildberries. Українські далекобійні дрони один за одним діставалися його великих логістичних комплексів, а до середини серпня, за даними українського Міноборони, з ладу були виведені сім із десяти найбільших центрів компанії.
Тепер до цього списку приєднався Ozon — другий за масштабами онлайн-ритейлер Росії. Лише протягом трьох днів під атаки або безпосередню загрозу ударів потрапили шість його логістичних об'єктів у різних регіонах РФ.
Якщо раніше в центрі уваги були нафтопереробні заводи, військові підприємства, аеродроми та склади боєприпасів, то тепер під системний тиск потрапила ще й цивільно-комерційна логістика, яку українська сторона пов'язує з постачанням товарів подвійного призначення та загальною стійкістю російської економіки.
UNNews розповідає, що являє собою Ozon, наскільки великою є його логістична імперія, де саме були зафіксовані останні атаки, як вони впливають на продавців і сам маркетплейс та чи здатна така кампанія в комплексі з ударами по інших секторах зробити продовження війни для Росії настільки дорогим, щоб Москва була змушена серйозніше говорити про мир.
Що таке Ozon і наскільки великим він став
Ozon — один із найстаріших російських онлайн-магазинів. Він почав працювати ще наприкінці 1990-х як книжковий інтернет-магазин, але за наступні десятиліття перетворився на універсальний маркетплейс із мільйонами товарів і власною величезною логістичною системою.
Сьогодні Reuters називає Ozon другим найбільшим онлайн-ритейлером Росії після Wildberries.
За підсумками 2025 року оборот Ozon зріс на 45% і досяг 4,16 трлн рублів. За нинішнім офіційним курсом це приблизно $50 млрд.
За рік покупці зробили через Ozon 2,48 млрд замовлень — на 69% більше, ніж роком раніше. Кількість активних покупців перевищила 65 млн осіб, а наприкінці року один активний клієнт у середньому робив уже понад три покупки щомісяця.
Тобто йдеться вже не просто про популярний сайт для покупок. Ozon став частиною повсякденної інфраструктури Росії, якою регулярно користуються десятки мільйонів людей.
Майже $12 млрд виручки: скільки заробляє Ozon
За 2025 рік виручка групи Ozon зросла на 63% і склала 998 млрд рублів — приблизно $12 млрд.
Скоригована EBITDA компанії майже учетверо збільшилася і досягла 156,4 млрд рублів, або близько $1,88 млрд. При цьому Ozon усе ще завершив 2025 рік із чистим збитком, але його розмір фактично обвалився: з 59,4 млрд рублів роком раніше — приблизно $713 млн — до лише 0,9 млрд рублів, тобто приблизно $10,8 млн.
А в четвертому кварталі компанія вже отримала 3,7 млрд рублів чистого прибутку — приблизно $44 млн. Це був різкий контраст із 17,6 млрд рублів збитку за аналогічний період попереднього року.
Тобто атаки почалися саме в момент, коли Ozon перетворював швидке зростання на реальну прибутковість.
П'ять мільйонів квадратних метрів: як працює логістична імперія Ozon
Головна сила Ozon — не застосунок і навіть не бренд, а величезна фізична мережа, завдяки якій товар може за кілька днів пройти шлях від продавця до покупця за тисячі кілометрів.
Наприкінці 2025 року загальна площа логістичної інфраструктури Ozon наблизилася до 5 млн квадратних метрів. До платформи також було підключено понад 83 тисячі партнерських пунктів видачі.
За даними профільних аналітиків, уже влітку 2026 року Ozon мав близько 47 великих фулфілмент-центрів і понад 170 сортувальних центрів. Найбільший окремий склад становив близько 2% від усієї складської площі компанії.
Фулфілмент-центр — це набагато більше, ніж звичайний склад із коробками. Тут товар приймають від продавця, обліковують, розміщують на зберігання, комплектують замовлення, пакують і відправляють далі на сортувальні центри, у пункти видачі або безпосередньо клієнтам.
Відповідно, коли великий вузол перестає працювати, проблема не обмежується вартістю пошкодженої будівлі. Товар потрібно перенаправити, навантаження переходить на сусідні центри, збільшується відстань перевезень, частина позицій зникає з продажу, а продавцям доводиться перебудовувати свої поставки.
З Чапаєвська все почалося: перший прямий удар по Ozon
Перший підтверджений удар по логістичній інфраструктурі Ozon стався в ніч на 22 серпня.
Українські безпілотники атакували Самарську область. Один із ударів припав на логістичний центр Ozon у Чапаєвську. Після атаки роботу центру зупинили, а компанія повідомила про постраждалих. Це був перший прямий удар по Ozon після кількох тижнів системних атак на Wildberries.
Згодом Генеральний штаб ЗСУ підтвердив ураження логістичного хаба. Українська сторона пояснила, що систематичні удари по центрах зберігання товарів подвійного призначення мають ускладнювати російську логістику та створювати додатковий тиск на економіку РФ.
І вже наступного дня стало зрозуміло, що Чапаєвськом справа не обмежиться.
Оренбург, Дагестан, Кавказ: шість центрів за три дні
23 серпня дрони дісталися логістичного центру Ozon в Оренбурзькій області. Компанія евакуювала понад 300 працівників і тимчасово зупинила операції на об'єкті. За повідомленнями російської сторони, людей під час цієї атаки не було поранено.
24 серпня географія різко розширилася.Ozon повідомив про атаки або загрозу атак одразу на чотири свої логістичні об'єкти на півдні Росії. Зокрема, пожежа спалахнула на хабі в Махачкалі, де були постраждалі та довелося зупинити роботу центру.
Також повідомлялося про великий вогонь на логістичному об'єкті в районі Енема, а центри в Адигейську та Невинномиську евакуювали через загрозу безпілотників. Усього за три дні під атаки потрапили шість об'єктів Ozon.
Масштаб подій майже одразу відчув і фондовий ринок: під час торгів 24 серпня акції Ozon падали більш ніж на 20%.
До Ozon був Wildberries
Щоб зрозуміти, чому нинішні удари по Ozon важливі, потрібно подивитися на те, що до цього відбувалося з його головним конкурентом.
Із середини липня українські сили почали регулярно атакувати великі склади Wildberries. Уже 22 липня повідомлялося про удари по складах у Краснодарі та Невинномиську. Наступними днями список пошкоджених об'єктів продовжив зростати.
До середини серпня українське Міноборони заявило, що з ладу виведені сім із десяти найбільших логістичних центрів Wildberries. Серед них був і комплекс у промисловому парку Коледіно в Московській області площею близько 250 тисяч квадратних метрів — найбільший склад компанії.
Українська сторона стверджує, що через мережі маркетплейсів проходять товари подвійного призначення. Доказів того, що Wildberries системно інтегрований безпосередньо в логістику Міноборони РФ, немає, однак проросійські волонтери регулярно закуповують там товари для армії, а подібні закупівлі здійснюються і через Ozon. аналіз закупівель для російської армії через маркетплейси
Як російські продавці перебудовують роботу після атак
Після серії ударів по логістичних центрах Wildberries та Ozon серед російських продавців дедалі частіше обговорюють необхідність відмовлятися від надмірної залежності від одного великого складу. Основний ризик для селлерів зараз полягає в тому, що значна частина товарних залишків може бути зосереджена в одному фулфілмент-центрі, а його зупинка або пошкодження одразу б'є по продажах, поставках і доступності товару.
Через це продавці починають активніше розподіляти запаси між кількома складами та регіонами, щоб втрата одного логістичного вузла не блокувала весь бізнес. У профільних каналах і спільнотах також обговорюють перехід на модель FBS, коли товар зберігається на власному або сторонньому складі продавця й передається маркетплейсу вже після оформлення замовлення.
Таку модель розглядають як один зі способів знизити залежність від великих центрів Ozon і Wildberries.
Ще один напрям — відмова від простого перенесення всіх запасів з одного маркетплейса на інший. Після ударів по Wildberries частина продавців могла розглядати Ozon як більш безпечний майданчик, однак нинішні атаки показали, що сама зміна платформи не вирішує проблему, якщо товар знову концентрується на одному великому складі.
Фактично російський e-commerce поступово переходить до більш розосередженої моделі: менші партії товару, більше складів, резервні маршрути, власні або сторонні складські майданчики та більша увага до страхування ризиків. Для продавців це означає додаткові витрати й складнішу логістику, але водночас зменшує ймовірність того, що один удар повністю зупинить їхню роботу.
Ozon заздалегідь змінив правила для продавців
Цікаво, що ризик атак у компанії почали враховувати ще до першого прямого удару.
У червні Ozon змінив умови договору з продавцями. До переліку форс-мажорних обставин, за які маркетплейс не бере на себе повну відповідальність за втрату товару, були прямо внесені воєнні дії, обстріли та падіння або застосування безпілотників. Зміни набули чинності ще 12 червня.
Wildberries зробив подібний крок на початку липня.
Для продавця це означає, що пожежа на складі може перетворитися не лише на затримку доставки, а на пряму втрату оборотного капіталу. Якщо у великого селлера товар розподілений між десятком майданчиків, він ще здатний пережити втрату одного вузла. Для малого бізнесу з основним запасом на одному складі наслідки можуть бути значно болючішими.
Чому великі склади стали настільки помітною ціллю
Сучасна війна — це не лише лінія фронту. Будь-яка велика держава воює завдяки величезній тиловій системі: заводам, транспортним вузлам, паливу, залізниці, банкам, складами, ремонтним підприємствам та мільйонам людей, які продовжують підтримувати економіку.
Саме тому Україна останні роки дедалі більше переносить удари вглиб території РФ.
У травні 2026 року українське Міноборони навіть запустило окрему програму Logistics Lockdown, на яку виділили 5 млрд грн для розвитку засобів ураження середньої дальності. Її мета — системно бити по російських складах, техніці, пунктах управління та маршрутах постачання в оперативному тилу.
У випадку великих маркетплейсів ефект має ще один вимір: Москва тепер повинна думати про захист не лише НПЗ або оборонних заводів, а й величезної мережі комерційних логістичних об'єктів.
А систем ППО на все одночасно не вистачає.
Кремль уже реагує на удари
Найпоказовіше, мабуть, те, що історія з ударами по складах перестала бути виключно проблемою приватних компаній.
24 серпня Володимир Путін підписав указ про можливість тимчасового державного контролю над критично важливою інфраструктурою, якщо власники не здатні достатньо добре її захистити або своєчасно відновити після атак.
Документ стосується, зокрема, енергетичної, промислової, транспортної та логістичної інфраструктури.
Перший віцепрем'єр Денис Мантуров заявив, що це не означає повноцінної націоналізації, однак держава хоче мати можливість втручатися у випадках, коли приватний власник не справляється із захистом стратегічно важливого об'єкта.
Тобто Росія фактично змушена перебудовувати правила управління великим бізнесом під нову реальність регулярних далекобійних атак.
Чи можуть удари по Ozon і Wildberries змусити Росію піти на мир
Сам по собі знищений склад Ozon або навіть десяток складів Wildberries не змусить Кремль наступного дня завершити війну.
Росія залишається величезною країною з масштабною економікою, великою територією та можливістю перебудовувати логістичні маршрути. Навіть Ozon має майже 5 млн квадратних метрів логістичних площ, тому втрата окремого центру не означає краху всієї системи.
Але сенс подібних ударів, схоже, і не полягає в пошуку однієї «чарівної» цілі.
Один удар по НПЗ — проблема для конкретного підприємства. Десятки атак на НПЗ — вже проблема для паливного ринку. Один знищений склад — локальний збій. Серія ударів по найбільших логістичних центрах змушує цілу галузь міняти правила зберігання, маршрути перевезення, страхування та принципи захисту інфраструктури.
До цього додаються атаки на військові заводи, аеродроми, залізницю, нафтобази та інші об'єкти.
Командир українського 413-го полку безпілотних систем «Рейд» Євген Карась у розмові з Associated Press пояснював логіку далекобійних ударів саме бажанням створювати для Росії економічний і психологічний тиск, який у перспективі може підштовхнути Москву назад до реальних мирних переговорів.
І вже зараз можна побачити щонайменше один результат.
Війна дедалі менше залишається для російської економіки подією, яка відбувається десь далеко на фронті. Бізнес змінює договори через ризик дронів. Продавці думають, на скільки складів розподіляти товар. Маркетплейси евакуюють сотні працівників і перебудовують маршрути. Інвестори продають акції після чергової атаки.
А Кремль створює механізм державного управління інфраструктурою, яку приватні компанії більше не можуть гарантовано захистити.
