Аналітик закликав головного суддю Гани Баффое-Бонні вибачитися
У Гані політичний аналітик Бернард Туту-Боахене закликав головного суддю Пола Баффое-Бонні відкликати висловлювання про державні підприємства та вибачитися, якщо той визнає свою помилку. На думку аналітика, це не зменшить авторитет посадовця, а може посилити повагу до нього, повідомляє MyJoyOnline.
В ефірі програми Nnawotwe Yi на Adom TV Туту-Боахене заявив, що Баффое-Бонні має оцінити свої слова відповідно до правил, які регулюють його посаду. Якщо головний суддя дійде висновку, що припустився помилки, ніщо не заважає йому публічно відкликати заяви та перепросити, сказав аналітик.
Висловлювання про державні установи
Суперечка виникла після висловлювань Баффое-Бонні, зроблених 2 вересня під час візитів до Фонду інвестицій доходів від корисних копалин (MIIF) та Трасту соціального забезпечення і національного страхування (SSNIT). Він позитивно оцінив роботу обох установ і поставив запитання, що Гана робила протягом минулих восьми років.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Туту-Боахене зазначив, що головні судді, судові служби та юристи у світі керуються Бангалорськими принципами, які стосуються неупередженості та належної поведінки. За його словами, Баффое-Бонні як громадянин Гани має право висловлювати свої погляди, однак публічно робити такі заяви з огляду на його посаду було недоцільно.
Реакція Судової служби
Аналітик також розкритикував реакцію Судової служби Гани. Вона заявила, що слова Баффое-Бонні були сказані добросовісно й не мали на меті підірвати незалежність судової влади. На думку Туту-Боахене, така відповідь мала оборонний вигляд; натомість службі варто було наголосити на відданості справедливості, правді та закону.
Аналітик пов’язав цей випадок із ширшою проблемою політичної нейтральності посадовців у Гані. Він нагадав, що стаття 276 Конституції 1992 року забороняє вождям брати участь у партійній політиці, а державні службовці також мають обмеження щодо активної політичної діяльності. Туту-Боахене закликав керівників державних установ дотримуватися правил, які визначають межі їхніх публічних заяв.
