Екссуддя Пакистану закликав зробити аудиторії осередками демократії — Dawn
Колишній суддя Верховного суду Пакистану Сайєд Мансур Алі Шах закликав змінити підхід до університетської освіти, перетворивши кожну аудиторію на малу республіку з дискусіями, виборами та захистом права на незгоду. На його думку, саме так молоде покоління зможе навчитися контролювати владу та скорочувати розрив між положеннями Конституції Пакистану і тим, як державні інституції працюють на практиці.
У колонці для Dawn Шах зазначив, що двоє з трьох жителів Пакистану молодші за 30 років. Він вважає, що покоління Z неминуче змінить країну демографічно, однак ключовим питанням є його готовність до цього.
Дискусія замість заучування
Автор пропонує, щоб студенти правничих факультетів обговорювали не лише зміст судових рішень, а й їхню обґрунтованість. Майбутні медики, за його задумом, мали б дискутувати про тріаж, згоду пацієнта на лікування та про те, кому дістанеться останнє ліжко в державній палаті. Для інженерів він пропонує обговорювати, що саме будують, хто сплачує за проєкти та кому доведеться жити поруч із ними.
Шах також закликав проводити вибори представників у кожній групі на визначений строк і наділяти їх реальними обов’язками. Він наголосив, що студентам важливо навчитися програвати вибори, а потім продовжувати працювати разом із людиною, яка перемогла. Незгода, за його позицією, має бути захищена правилами, а не доброю волею більшості.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Міждисциплінарна освіта і зв’язок із реальністю
На думку колишнього судді, чесна дискусія про будівництво греблі потребує участі не лише інженерів, а й юристів із питань водних прав, економістів, медиків та людей, яких може торкнутися переселення. Він назвав дебати та міждисциплінарну освіту двома складовими одного процесу.
Шах виступив за те, щоб навчання менше зводилося до переказу теорії та частіше зіставлялося з реаліями країни. Зокрема, він пропонує водити студентів-правників до районних судів, майбутніх медиків — до державних лікарень уночі, інженерів — до поселень поблизу проєктів, а студентів бізнесових спеціальностей — на фабрики.
Автор вважає, що така зміна освіти потребуватиме двох десятиліть — часу від студентських виборів до моменту, коли випускники зможуть керувати міністерством або судом. Шах пов’язує цю підготовку з формуванням покоління, здатного вимагати підзвітності від влади.
