Франція та Словаччина ускладнили продовження санкцій ЄС
Євросоюз продовжив дію індивідуальних санкцій проти людей і компаній, відповідальних за підрив територіальної цілісності України, лише на сім днів. Посли країн ЄС у понеділок, 14 вересня, не змогли досягти повного консенсусу через вимоги Словаччини та Франції щодо виключення зі списку російських олігархів Михаїла Фрідмана та Алішера Усманова. Тепер держави ЄС мають додатковий час для консультацій — до опівночі 22 вересня.
У понеділок, 14 вересня, Комітет постійних представників країн ЄС у Брюсселі, відомий як Coreper, знову обговорив продовження персональних санкцій проти Росії. Йдеться про обмеження щодо людей і компаній, яких Євросоюз вважає відповідальними за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Повністю погодити продовження санкційного списку держави ЄС цього разу не змогли. Замість стандартного продовження режиму на тривалий період посли погодили лише коротке технічне продовження — на сім днів. Таким чином, країни отримали ще один тиждень, щоб спробувати знайти спільну позицію.
За інформацією ірландського головування в Раді ЄС, Coreper погодив продовжити режим до опівночі 22 вересня. За цей час держави-члени мають детальніше розглянути пропозиції щодо оновлення санкційних списків та спробувати завершити консультації. Це не означає, що Євросоюз скасував санкції проти Росії або послабив увесь санкційний режим. Навпаки, йдеться про продовження конкретних індивідуальних обмежень. Просто цього разу країни ЄС не змогли одразу домовитися про остаточний варіант списку.
Що саме не влаштовує Словаччину
Головною перешкодою для домовленості стала позиція Словаччини. Братислава наполягає на виключенні зі списку санкцій ЄС двох російських олігархів — Михаїла Фрідмана та Алішера Усманова. Це не нова вимога словацької влади. Ще під час попереднього продовження персональних санкцій Словаччина намагалася домогтися вилучення цих двох прізвищ. У березні 2026 року ЄС зрештою продовжив санкції без такого виключення.
Цього разу Братислава знову повернулася до цього питання. На початку вересня через позицію Словаччини посли ЄС уже кілька разів не могли погодити продовження режиму. 9 вересня Coreper не досяг домовленості щодо запропонованого продовження, а 11 вересня переговори знову завершилися без остаточного рішення. У п'ятницю ситуація стала ще складнішою. До вимоги щодо Усманова приєдналася Франція, яка також хоче, щоб російського мільярдера виключили зі списку. При цьому Париж не вимагає виключення Фрідмана.
Чому Франція хоче зняти санкції з Усманова
Французька позиція відрізняється від словацької. У Парижі заявили, що загалом виступають за посилення санкційного тиску на Росію та продовження підтримки України. Французькі дипломатичні джерела пояснили «Європейській правді», що питання щодо Усманова пов'язане з національною безпекою Франції. За словами співрозмовника видання, Париж хоче позитивно відповісти на звернення міжнародних партнерів щодо цього питання. «Франція є однією з країн, які найбільше залучені до посилення тиску всіма можливими засобами на російську воєнну машину», — заявив французький дипломат.
Він також наголосив, що Франція активно підтримує Україну. За його словами, вимога щодо Усманова є окремим питанням, пов'язаним із національною безпекою, а не зміною загальної політики Парижа щодо Росії. Тому ситуація в ЄС зараз виглядає дещо незвично: країна, яка загалом підтримує жорсткий тиск на Росію, одночасно наполягає на виключенні одного конкретного російського олігарха із санкційного списку.
Хто такий Алішер Усманов
Алішер Усманов — російський мільярдер узбецького походження, який тривалий час мав великі бізнес-інтереси в металургії, телекомунікаціях та інших сферах. Він також був одним із найбагатших бізнесменів Росії та мав близькі зв'язки з російською політичною та діловою елітою. Європейський Союз включив Усманова до санкційного списку після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Обмеження передбачають, зокрема, замороження активів та заборону надання йому коштів або економічних ресурсів у межах юрисдикції ЄС.
Водночас Усманов оскаржував внесення до санкційного списку в судах ЄС. Європейський суд загальної юрисдикції у 2024 році скасував внесення Усманова до одного з попередніх санкційних списків за період до березня 2023 року, але це рішення саме по собі не означало автоматичного скасування всіх наступних санкційних рішень щодо нього.Пізніше його ім'я залишалося в актуальному санкційному режимі ЄС. Саме тому зараз питання його можливого виключення знову стало частиною переговорів між державами-членами.
Хто такий Михаїл Фрідман
Михаїл Фрідман — ще один великий російський бізнесмен, який перебуває під санкціями ЄС. Він народився у Львові, а згодом став одним із найбагатших підприємців Росії. Фрідман був співзасновником «Альфа-Груп» та пов'язаний із великими фінансовими й енергетичними активами. Після початку повномасштабної війни Росії проти України ЄС включив Фрідмана до санкційного списку. У Євросоюзі пояснювали санкції, зокрема, його статусом великого бізнесмена, який мав значний економічний вплив у Росії.
Фрідман заперечував звинувачення та оскаржував санкції в судах Європейського Союзу. Він також публічно виступав із заявами проти війни, хоча європейські санкції щодо нього не були автоматично скасовані через ці заяви. Словаччина вже не вперше намагається домогтися виключення Фрідмана та Усманова зі списку. Саме це питання стало однією з причин, чому продовження персональних санкцій у березні також опинилося під особливою увагою.
Хто ще залишається під санкціями ЄС
Санкційний список ЄС набагато більший, ніж лише Фрідман та Усманов. До нього входять тисячі фізичних і юридичних осіб, яких Євросоюз пов'язує з агресією Росії проти України, окупацією українських територій, підтримкою російської воєнної машини або іншими діями проти України. Серед найбільш відомих людей у цьому списку — російський президент Владімір Путін та глава МЗС РФ Сергій Лавров. ЄС запровадив проти них персональні санкції ще у лютому 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Також під санкціями перебувають представники російського керівництва, депутати Держдуми, члени Ради Федерації, губернатори, чиновники, представники силових структур та інші особи. Окремі обмеження стосуються компаній, банків, підприємств оборонного сектору та інших структур. Тобто нинішня суперечка в ЄС стосується не того, чи продовжувати санкційний тиск на Росію загалом. Йдеться про те, хто саме має залишитися в конкретному персональному санкційному списку.
Які санкції діють проти людей зі списку
Персональні санкції ЄС мають кілька основних складових. Для фізичних осіб це, зокрема, заборона на в'їзд або транзит через територію Євросоюзу, а також замороження активів. Крім того, громадянам та компаніям ЄС заборонено надавати підсанкційним особам кошти або інші економічні ресурси. Це означає, що людина може мати активи в Європі, але не може вільно ними розпоряджатися відповідно до правил санкційного режиму.
Замороження активів не означає автоматичної конфіскації майна. Йдеться про блокування можливості користуватися ним або проводити операції з ним у межах дії санкцій. Саме тому продовження санкційних списків має практичне значення для кожної людини, яка в них перебуває.
Чому ЄС має постійно продовжувати ці санкції
Індивідуальні санкції ЄС не є безстроковими. Їх потрібно регулярно переглядати та продовжувати рішеннями держав-членів. У березні 2026 року Рада ЄС продовжила відповідний режим ще на шість місяців — до 15 вересня. Перед кожним таким продовженням країни можуть аналізувати ситуацію щодо конкретних людей та компаній. Вони можуть погодитися залишити людину в списку, оновити інформацію про неї або запропонувати виключення.
Саме тому санкційні переговори іноді затягуються. Для ухвалення такого рішення державам ЄС потрібно знайти спільну позицію. Якщо хоча б одна країна не погоджується з запропонованим варіантом, питання може повернутися на додаткові консультації. Цього разу переговори ускладнилися одразу двома позиціями. Словаччина виступає за виключення Фрідмана та Усманова, а Франція — за виключення Усманова. Через це державам довелося шукати компроміс перед завершенням чинного строку дії санкцій.
Що буде далі
Тепер у країн ЄС є ще сім днів для переговорів. До 22 вересня дипломати мають спробувати домовитися про остаточне продовження санкційного режиму та визначити, хто залишиться у списку. Головування Ірландії в Раді ЄС заявило, що продовження санкційних списків залишається пріоритетом. Там наголошують, що санкції мають зберігати тиск на людей і компанії, які підтримують російську воєнну машину, сприяють їй або отримують від неї вигоду.
Водночас результат нових консультацій поки не визначений. Те, що ЄС погодив лише коротке продовження, показує наявність серйозних розбіжностей між окремими державами-членами щодо конкретних прізвищ у санкційному списку. При цьому Путін, Лавров та інші російські керівники залишаються серед осіб, на яких поширюються санкції ЄС у межах цього режиму, а сам санкційний тиск Євросоюзу проти Росії продовжує діяти.
Тепер ключове питання для Брюсселя — чи вдасться до 22 вересня знайти компроміс щодо Фрідмана та Усманова і без нового затягування продовжити весь персональний санкційний список.
