Китай працює над інтеграцією повітряних, наземних і морських безпілотних систем
Китай працює над інтеграцією безпілотних платформ у повітрі, на суші та на морі. Довгостроковою метою є створення бойової мережі, здатної координувати різні системи в кількох середовищах, повідомляє South China Morning Post з посиланням на Інститут інтелектуальних технологій Китайської корпорації електронних технологій (CETC).
Від однотипних роїв до різних платформ
В інституті пояснили, що технологія рою дронів — це не лише одночасний політ багатьох апаратів. Її описують як розподілену інтелектуальну систему, у якій безпілотники обмінюються даними, координують дії, ухвалюють локальні рішення та спільно формують можливості.
За даними інституту, Китай досяг прогресу в розробці та застосуванні роїв з однотипних дронів. Наступним етапом має стати координація різних безпілотних платформ у межах усієї зони операції та в повітряному, наземному й морському середовищах.
У січні китайські державні медіа оприлюднили відео роботи однієї з передових систем ройового управління. За їхніми даними, один військовослужбовець міг контролювати до 200 дронів.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Заявлені можливості та обмеження
Інститут CETC заявив, що масштабні польові випробування продемонстрували здатність роїв самостійно перебудовувати мережі, заповнювати прогалини у строю та продовжувати місії після втрати окремих апаратів, порушення зв’язку й за умов інтенсивних електромагнітних завад.
За оцінкою розробників, системи можуть об’єднувати сенсорні дані з кількох дронів, виявляти замасковані об’єкти та визначати їхнє розташування. Водночас інститут визнав потребу поліпшити виявлення й ідентифікацію малих прихованих об’єктів зі слабкими сенсорними сигнатурами в умовах складного фону та перешкод.
Подальша розробка
У CETC також заявили, що Китай опанував ключові технології координації та управління великими групами дронів. Такі апарати, за твердженням інституту, можуть запускатися з різних платформ, самостійно змінювати побудову, планувати маршрути, уникати зіткнень і розподіляти завдання.
Однак координація різних типів дронів і безпілотних систем у повітрі, на суші та на морі, а також їхня інтеграція до спільних операцій різних родів військ залишаються складним завданням. Повністю автономне навчання в реальному часі та тактичні рішення в складних незнайомих умовах, за оцінкою інституту, ще перебувають на ранній стадії розвитку.
