Науковці з Бельгії дослідили, чому коти вилизують одне одного
Науковці Гентського університету в Бельгії проаналізували відео взаємного вилизування котів у 53 домогосподарствах, де жили по дві тварини. Вони дійшли висновку, що така поведінка, відома як алогрумінг, може мати різні соціальні функції залежно від ситуації, повідомляє Live Science.
Соціальний зв’язок, гра або уникнення конфлікту
Раніше алогрумінг переважно вважали проявом прихильності та способом підтримувати зв’язки між котами, зокрема через формування спільного запаху групи. Водночас дослідження 1998 року за участю 25 котів, які жили у вольєрі з доступом до приміщення й вулиці, показало: приблизно у 35% сеансів вилизування спостерігали агресивну поведінку.
У проаналізованих відео коти інколи вилизували одне одного, коли тулилися разом і повторювали пози тіла. Науковці припустили, що в таких випадках ця поведінка може зміцнювати соціальні зв’язки. Іноді після вилизування тварини починали дружньо боротися, хапаючи одна одну передніми лапами, що може вказувати на сигнал до гри.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Вуха, напруження та гігієна
Взаємне вилизування часто було спрямоване на голову та шию, а найбільше — на вуха. Дослідниця поведінки котів Морган ван Белл зазначила, що шкіра вух багата на чутливі нервові закінчення, тому це може допомагати тварині розслабитися. В інших видів взаємний догляд також пов’язують зі зниженням частоти серцевих скорочень у коней і вивільненням гормонів, що сприяють гарному самопочуттю, у мавп.
У напружених ситуаціях після вилизування могли з’являтися ознаки конфлікту: відведення вух назад, рухи лапами або укуси. Дослідники припускають, що іноді воно слугує сигналом умиротворення, наприклад коли один кіт хоче зайняти місце для сну, де вже лежить інший. Водночас через спрямованість на шию — ділянку, за яку коти кусаються під час сутичок, — така поведінка також може бути тонким проявом агресивної загрози.
Алогрумінг може мати і гігієнічну функцію, оскільки голова та шия є ділянками, які котам складніше самостійно доглядати. Проте автори аналізу не оцінювали наявність паразитів, інфекцій чи чистоту шкіри, тому підтвердження, що взаємне вилизування зменшує кількість бруду або паразитів, поки немає. Ветеринарна біхевіористка Террі Кертіс також вважає гігієну можливим поясненням, але зазначає, що точно встановити мотиви конкретного кота часто неможливо.
